Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7980/22

1-в/357/529/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2022 року   Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання начальника Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жабче, Горохівського району, Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, до засудження не працюючого, без постійного місця проживання,

від покарання призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 24.11.2016 року,

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції

представник «БВК №35» ОСОБА_6 ,

засуджений ОСОБА_4

У С Т А Н О В И В:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання начальника Державної установи «Білоцерківська виправна колонія №35» ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі засудженого ОСОБА_4 .

З клопотання вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 24.11.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано в строк відбування, строк попереднього ув`язнення з 08.06.2015 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

В Державній установі «Білоцерківська виправна колонія № 35» ОСОБА_4 відбуває покарання з 07.08.2019 року. За час відбування покарання характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. Загалом має 12 заохочень та 6 стягнень з яких 3 стягнення накладені до вступу вироку в законну силу, всі стягнення зняті та погашені у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні представник колонії підтримав заявлене клопотання та просив задовольнити з підстав викладених у ньому.

Засуджений ОСОБА_4 також просив задовольнити заявлене клопотання. Зазначив, що раніше тричі звільнявчя умовно-достроково. Після звільнення з місць паозбавлення волі планує працювати неофіційно, однак де саме на даний час не знає. Зазначив, що рашіне працював неофійно на будівництві.

Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що ОСОБА_4 не підлягає умовно-достроковому звільненню.

Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши матеріали особової справи засудженого та надані суду матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 81 КК України до осіб, які відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, під час судового розгляду справ даної категорії, судам слід ретельно з`ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених та інше.

ОСОБА_4 засуджений 24.11.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 5 ст.72 КК України зараховано в строк відбування, строк попереднього ув`язнення з 08.06.2015 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Початок строку 08.04.2015 року, кінець строку 27.03.2024 року. Відбута частина покарання станом на 26.08.2022 року становить 9 років 5 місяців.

Відповідно до характеристики засуджений ОСОБА_4 , міру кримінального покарання в місцях позбавлення волі відбуває з 10.04 2015 року.

Утримуючись у «Вінницькій державній установі виконання покарань №1» характеризувався негативно, мав 3 стягнення. Заохочень не мав.

З 17.06.2017 року відбував покарання в державній установі «Коростенська виправна колонія (№71)» характеризувався посередньо, мав 1 стягнення, яке зняте у встановленому законом порядку. Мав 6 заохочень.

В державній установі «Білоцерківська виправна колонія № 35» відбуває покарання з 07.08.2019 року. За час відбування покарання характеризувався позитивно, дотримувався норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. Має 12 заохочень та 6 стягнень з яких 3 стягнення накладені до вступу вироку в законну силу, всі стягнення зняті та погашені у встановленому законом порядку.

Працевлаштований днювальним на підставі наказу 20 ПР від 11.05.2021 року. Відношення до роботи добре.

Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику в свою адресу, подає іншим засудженим позитивний приклад.

Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення до персоналу установи.

Своє спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд.

Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням.

До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно.

Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок.

Приймає участь в роботах по благоустрою місць позбавлення волі.

Дотримується вимог пожежної безпеки.

Відповідно до статті 123 КВК України приймає особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі.

Відповідно до статті 123 КВК України участь в реалізації програм диференційованого виховного впливу на засуджених не приймає.

Відповідно до ст. 126 КВК України має середню освіту. Білоцерківському закладі загальної середньої освіти ІІ-ІІІ ступенів з інституційною формою навчання №2 Білоцерківської міської ради Київської області не навчався. В Білоцерківському навчальному центрі №35 не навчався.

Відповідно до статті 127 КВК України бере участь у роботі самодіяльних організацій, а саме являється керівником санітарно-побутової секції ради колективу засуджених відділення №3, проявляє розумну соціально-корисну активність в організації їх роботи.

Відповідно до ст. 110 КВК України підтримує соціально-корисні зв`язки з рідними шляхом побачень та отримання посилок та передач.

Висновком комісії установи прийняте рішення протоколом №35 від 25.08.2022 року клопотати перед судом про застосування до ОСОБА_7 . УДО, на підставі ст. 81 КК України .

Як убачається з довідки про стягнення та заохочення, засуджений ОСОБА_4 загалом має 12 заохочень за виконання покладених обов`язків та дотримання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці та має 6 стягнень, які станом на 29.11.2021 року погашені.

Відповідно до довідки № 202 від 23.08.2022 року про прибутки по місяцях засуджений ОСОБА_4 отримує заробітну плату.

Частиною 1 ст. 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення.

Виконання призначеного судом покарання є доцільним тільки за тієї умови, що ним досягається поставлена в законі мета: крім кари ще і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Якщо ця мета може бути досягнута ще до закінчення призначеного судом строку покарання, то в подальшому в його виконанні відпадає необхідність. З огляду на це, закон передбачає можливість застосування судом умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ст. 81 КК України зазначено, що до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, однак зазначена норма надає право суду, а не покладає на нього обов`язок, щодо умовно-дострокового звільнення особи від відбування покарання.

Умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.

Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину. Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.

Крім іншого, судом також встановлено, що за період з 2005 по 2016 роки ОСОБА_4 4 рази засуджувався за вчинення умисних корисливих злочинів. Відбував покарання у місцях позбавлення волі та звільнявся з місць позбавлення волі умовно-достроково. Однак, після звільнення з місць позбавлення волі, під час умовно-дострокового звільнення знову вчиняв умисні корисливі злочини проти власності, в тому числі із застосуванням насильства.

Так, вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 15.06.2005 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено віжд відбування покарання, з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Через невеликий проміжок часу, під час іспитового строку ОСОБА_4 знову вчинив умисний злочин та 27.10.2005 року вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України на 5 роки позбавлення волі. 13.03.2008 року ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області відповідно до ст. 82 КК України невідбутий строк замінено на обмеження волі строком на 2 роки 4 місяці 25 днів. Звільнився 12.11.2008 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 7 місяців 15днів, згідно ст. 81 КК України, на підставі ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 11.11.2008 року.

Незважаючи на проявлений гуманізм, ОСОБА_4 , через невеликий проміжок часу, під час умовно-дострокового звільнення, знову вчинив умисний корисливий злочин та 28.09.2009 року вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області засуджений за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України, із застосуванням ст. 70, ст.71 КК України на 7 років 3 місяці позбавлення волі. Звільнений 27.01.2015 року умовно-достроково на 1 рік 8 місяців 12 днів, ст. 81 КК України, на підставі ухвали Коростенського міськ5райогнного суду Житомирської області від 19.01.2015 року.

Через нетривалий час, в період умовно-дострокового звільнення ОСОБА_4 знову вчинив умисний корисливий злочин та 24.11.2016 року вироком Вінницького міського суду Вінницької області його засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суд враховує ті обставини, що ОСОБА_4 неодноразово звільнявся від відбування покарання умовно-достроково, однак належних висновків для себе не зробив, під часу умовно-дострокового звільнення вчиняв нові умисні корисливі злочини проти власності із застосуванням насильства. Зазначені факти свідчать про стійку тенденцію засудженого на систематичне вчинення злочинів та небажання ставати на шлях перевиховання та виправлення.

Оцінюючи вищевказане у сукупності суд вважає, що ОСОБА_4 не заслуговує на умовно-дострокове звільнення, оскільки останній тричі звільнявся умовно-достроково та під час кожного умовно-дострокового звільнення, знову вчиняв умтисні корисливі злочини проти власності, із застосуванням насильства.

У суду відсутні законі підстави для умовно-дострокового звільнення, тобто підстави, які б беззаперечно вказували, що засуджений ОСОБА_4 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Матеріали про умовно дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради. Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Посилання на відбуття частини покарання, яка дає підстави для умовно-дострокового звільнення та працевлаштування днювальним, не є безумовною підставою для його застосування.

Відповідно до ст. 81 КК України зазначено, що до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, однак зазначена норма надає право суду, а не покладає на нього обов`язок, щодо умовно-дострокового звільнення особи від відбування покарання.

Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений за весь час відбування покарання і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

При прийняті такого рішення щодо особи, яка засуджена від імені держави за вироком суду до покарання у виді позбавлення волі, суд має обов`язково враховувати мету покарання: запобігання вчиненню нових злочинів, як цією особою так і іншими особами.

Враховуючи викладене, суд не знаходить законних підстав для задоволення клопотання, оскільки не зважаючи на звільнення із місць позбавлення волі, в тому числі і умовно-достроково ОСОБА_4 , знову вчиняв злочини. Матеріали особової справи не відображають процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, зміст вищезазначених матеріалів не свідчить, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 24.11.2016 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Керуючись ст. 81 КК України, статтями 537, 539 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання начальника Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4 від покарання призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 24.11.2016 року – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який утримується під вартою в той же строк – з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_1