Справа № 346/3033/15-к

Провадження № 11-кп/779/388/2015

Категорія ст.81 КК України

Головуючий у 1 інстанції Потятинник Ю. Р.

Суддя-доповідач Фіцак Т.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ в складі :

головуючого судді Фіцака Т.Д.,

суддів Повзло В.В., Кривобокової Н.М.

секретаря судового засідання Шандаловича А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 17 липня 2015 року, якою відмовлено в поданні про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання засудженого

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1

в с. Турівка Володимир - Волинського району Волинської області,

жителя АДРЕСА_1.

з участю прокурора Свирид С.Р.

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1. зазначає, що ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 17.07.2015 року йому відмовлено у застосуванні ст. 81 КК України. При винесені даної ухвали суд не врахував наступні обставини: він відбув три четвертих призначеного строку покарання; до роботи відноситься добре; приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу на засуджених «Професія» та «Освіта»; із іншими засудженими не конфліктний; стягнення погашені; має на утриманні малолітню дитину 2012 року народження; став на шлях виправлення. Просить ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 17.07.2015 року скасувати, та постановити нове рішення яким його умовно - достроково звільнити від відбування покарання.

Вказаною ухвалою відмовлено в поданні про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1. Своє рішення суд мотивував тим, що як встановлено у судовому засіданні, засуджений хоча й працездатний, але працював з перервами, значної участі у громадському житті колонії не приймав. Ухвалою від 11.02.2015 року було відмовлено у заміні покарання засудженому з мотивів того, що засуджений на шлях виправлення не став. А тому на момент розгляду подання, задовільна характеристика та факт оголошення заохочень в даному випадку не може бути достатньою підставою для застосування ст. 81 КК України, та свідчити, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор заперечив з приводу поданої апеляційної скарги засудженого ОСОБА_1. просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 81 ч.3 п.3 КК України умовно - дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менш трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно - достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

З матеріалів подання вбачається, що ОСОБА_1 27.05.2002 року засуджений Судовою палатою по кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області за ст.115 ч.2 п.4,6,12, ст.187 ч.4, ст. 15 ч.3 ст. 185 ч.3 КК України до 15 років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахується з 03.10.2001 року, тобто засуджений фактично відбув 3/4 призначеного судом покарання.

Однак відповідно до вимог ст. 81 ч.2 КК України умовно - дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002р. умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно - достроковому звільненні від відбування покарання - такого, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

А тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що засуджений ОСОБА_1. своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення. Так, як з довідки про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_1. (а.с.3) вбачається, що під час відбування покарання в Коломийській ВК №-41 засудженому було оголошено 6 заохочень, однак він неодноразово допускав порушення режиму утримування за, що на нього було накладено п'ять стягнень, які погашені.

За таких обставин, враховуючи те, що процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним, колегія суддів вважає, що підстав для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання ОСОБА_1. немає.

Керуючись ст.ст. 404, 405,407, 418, 419, 537 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 17 липня 2015 року, якою відмовлено в поданні про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий Т.Д. Фіцак

Судді: В.В. Повзло

Н.М. Кривобокова

Згідно з оригіналом:

Суддя Т.Д. Фіцак