донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
27.02.2007 р. справа №21/387пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: |
|
суддів |
|
при секретареві судового засідання |
за участю представників сторін: |
від позивача: | не з’явився |
від відповідача: | не з’явився |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі Донецької області |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 22.12.2006 р. |
у справі | № 21/387пн ( суддя Матюхін В.І. ) |
за позовом: | Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області |
до відповідача: | відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі Донецької області |
про | спонукання вчинити певні дії |
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Донецької області від 22.12.2006 р. по справі №21/387пн (суддя Матюхін В.І.) задоволено повністю позов Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області, до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Торезі Донецької області.
Зобов’язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Торезі Донецької області, вчинити дії по підписанню актів звірки розрахунків, згідно яких витрати Пенсійного фонду за період з 01.07.2006р. по 30.09.2006р. на виплату та доставку пенсій Береговій Т.А., Новіковій Л.О., Ковальову П.Г., Волошину В.М., Омельченко М.О., Прудникову А.В., Баловову Ю.О. та Середі В.В., яким призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який стався за межами України за часів СРСР, становлять 3 447 грн.72 коп.
Не погоджуючись з постановою господарського суду, відповідач, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Торезі Донецької області, звернувся з апеляційною скаргою про скасування постанови господарського суду.
Заявник скарги зазначає, що згідно ст. 3 Угоди про гарантії прав громадян держав –учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р., призначення та виплата пенсій громадянам інших країн – учасників СНД здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають, проведення взаєморозрахунків між Фондами не передбачено. Також, з посиланням на ст.2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, які пов’язані з виконанням ними трудових обов’язків від 09.09.94р., зазначає, що відшкодовування шкоди після переїзду потерпілого на територію іншої держави, смерті здійснюється стороною тієї держави, де стався страховий випадок. Представник відповідача двічі не з’явився в судове засідання апеляційного суду та не повідомив суду про причини не з’явлення у судове засідання.
Позивач, Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області, відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник двічі не з’явився в судове засідання апеляційного суду та не повідомив суду про причини не з’явлення у судове засідання.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Позивач, Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області, звернувся з позовом до відповідача, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Торезі, Донецької області, про зобов’язання відповідача включити до актів щомісячних звірок суми, сплаченої пенсії Береговій Т.А., Новіковій Л.О., Ковальову П.Г., Волошину В.М., Омельченко М.О., Прудникову А.В., Баловову Ю.О. та Середі В.В за період з 01.07.2006р. по 30.09.2006р. на суму 3 447 грн.72 коп.
Господарський суд Донецької області повністю задовольнив позовні вимоги Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області, до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Торезі Донецької області.
Постановою господарського суду зобов’язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Торезі Донецької області, вчинити дії по підписанню актів звірки розрахунків, згідно яких витрати Пенсійного фонду за період з 01.07.2006р. по 30.09.2006р. на виплату та доставку пенсій Береговій Т.А., Новіковій Л.О., Ковальову П.Г., Волошину В.М., Омельченко М.О., Прудникову А.В., Баловову Ю.О. та Середі В.В., яким призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, з якими стався нещасний випадок за межами України, становлять 3 447 грн.72 коп.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду від 22.12.2006 р. у справі №21/387пн відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, громадяни Новікова Л.О., Ковальов П.Г., Волошин В.М., Омельченко М.О., Прудников А.В., Баловов Ю.О. та Середа В.В під час виконання трудових обов’язків отримали каліцтво за межами України. Про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 складено акти №б/н від 24.05.73р., №2 від 06.06.1970р., №4 від 27.10.1981р., №1 від 29.02.1984р., №6 від 10.03.1989р., №27 від 16.10.1971р., №1 від 09.09.1974р.
Громадянка Берегова Т.А. отримувала пенсії у зв’язку з втратою годувальника Берегового А.М., який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві. Про нещасний випадок складено акт за формою Н-1 №1 від 28.10.1989р.
Громадянам Береговій Т.А., Новіковій Л.О., Ковальову П.Г., Волошину В.М., Омельченко М.О., Прудникову А.В., Баловову Ю.О. та Середі В.В. призначена пенсія відповідно до законодавства СРСР та сплачені пенсії за період з 01.07.2006р. по 30.09.2006р. на загальну суму 3 447 грн.72 коп.
За приписами ст. ст. 3, 5 Угоди про гарантії прав громадян держав –учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. всі витрати, пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення по даній Угоді несе держава, яка надає це пенсійне забезпечення. Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав –учасниць Угоди.
У відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-ХІV від 23.09.1999 р., який набрав чинності з 01.04.2001 р., особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних з виконанням ними трудових обов’язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
З огляду на викладене, господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що дія вищезазначеного Закону розповсюджується і на громадян, які отримали каліцтво за межами території України.
Статтями 21, 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання і пенсію в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Згідно до приписів статті 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 2272-ІІІ від 22.02.2001 р. Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 р. за № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 р., визначений механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно п. п. 5, 6 зазначеного Порядку органи Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення мають здійснювати щомісячно звірки витрат на відповідні виплати до 10 числа місяця, наступного за звітним. Акти звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 7 Порядку визначено, що вищезазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що вищенаведені акти звірки є підставою для визначення зобов’язань Фонду соціального страхування від нещасних випадків перед Пенсійним Фондом України, а також, що обов’язок оформлення цих актів лежить на позивачеві та відповідачеві.
Відповідно до ст.17 Закону України „Про міжнародні договори України” укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід’ємною частиною національного законодавства. За приписами статті 3 Угоди від 13.03.92р. усі витрати, пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення, а саме, мова в ній йдеться про взаємовідносини між державами, учасницями угоди, а не про те, що усі витрати всередині держави мають здійснюватися за рахунок бюджетних коштів, підтвердженням цього є й дальший зміст ст.3, у якому зазначено, що взаєморозрахунки між державами не проводяться, якщо це передбачено двосторонніми угодами.
У відповідності до статті 1 Угоди від 13.03.92р. пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється законодавством держави на території якої вони проживають.
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав –учасниць Угоди. Тобто, якщо відповідач призначив би пенсії по інвалідності та в разі втрати годувальника від нещасного випадку на виробництві, він призначив би пенсії згідно Угоди держав-учасниць СНД, тобто, і громадянам, які отримали травму на території СНД. Оскільки призначення вказаних пенсій покладено на органи ПФУ, то витрати ПФУ з виплати зазначених пенсій підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування.
За таких підстав, судова колегія вважає, що господарський суд підставно задовольнив позовні вимоги та зобов’язав відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Торезі Донецької області, вчинити дії по підписанню акту звірки розрахунків, згідно яких витрати Пенсійного фонду за період з 01.07.2006р. по 30.09.2006р. на виплату та доставку пенсій Береговій Т.А., Новіковій Л.О., Ковальову П.Г., Волошину В.М., Омельченко М.О., Прудникову А.В., Баловову Ю.О. та Середі В.В становлять 3 447 грн.72 коп.
Не приймаються до уваги судовою колегією посилання відповідача на Угоду про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівниками каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, які пов’язані з виконанням ними трудових обов’язків, підписаної 09.09.1994р., оскільки сфера цієї Угоди поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору ( контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форми власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян –суб’єктів підприємницької діяльності.
Угода передбачає відшкодування шкоди працівникам роботодавцем сторони, законодавство якої поширюється на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров’я, смерті.
Отже, доводи відповідача стосовно відсутності обов’язку щодо виплати пенсій потерпілим, право яких на такі виплати виникло з вини підприємства, розташованого на території іншої держави не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів.
Судова колегія, враховуючи приписи ст. ст. 2, 21, 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст. 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, п. п. 5, 6, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, Угоди про гарантії прав громадян держав –учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р., Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, які пов’язані з виконанням ними трудових обов’язків від 09.09.94р. дійшла до висновку, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно.
Постанова господарського суду по справі №21/387пн від 22.12.2006 р. відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі Донецької області, подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст. ст. 187, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 та п.7 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі Донецької області, на постанову господарського суду Донецької області від 22.12.2006 р. у справі №21/387пн – залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Донецької області від 22.12.2006 р. у справі №21/387пн ( суддя Матюхін В.І. ) –залишити без змін.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений та підписаний 28.02.2007 року.
Головуючий:
Судді:
Надруковано: 5 примір.
1 –позивачу
1 –відповідачу
1 –до справи
2 –ДАГС