2/754/4513/22

Справа № 754/6359/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

представника позивача Лисенка Д.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні заяву відповідача про відвід судді Лісовської О.В. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» до ОСОБА_2 про стягнення простроченої заборгованості та завданих матеріальних збитків за Договором фінансового лізингу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Авентус Лізинг» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення простроченої заборгованості та завданих матеріальних збитків за Договором фінансового лізингу.

14.09.2022 року до суду надійшла заява відповідача про відвід судді Лісовській О.В. у вищевказаній цивільній справі. Заява мотивована тим, що суддя не може брати участь у розгляді справи, оскільки є обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді. У заяві відповідач вказує про те, що у 2013 році суддею Лісовською О.В. було прийнято судове рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором, при цьому не було зазначено у судовому рішенні, за яким саме договором стягнуто заборгованість. Вказані обставини завдали відповідачу суттєву матеріальну шкоду та моральні страждання. Враховуючи обґрунтування відповідача щодо недовіри суді, сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, а також уникнення об`єктивних побоювань щодо безсторонності з точки зору стороннього спостерігача, відповідач просить задовольнити заяву та передати справу на розгляд іншому судді.

Представник позивача у підготовчому засіданні заперечував проти задоволення заяви, зважаючи на її безпідставність та необґрунтованість.

Зваживши доводи заяви, вислухавши думку учасників справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 36 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених частиною 1 статті 37 цього Кодексу, а саме: суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

В обґрунтування поданої заяви про відвід відповідач вказує про те, що у 2013 році суддею Лісовською О.В. було прийнято судове рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором, при цьому не було зазначено у судовому рішенні, за яким саме договором стягнуто заборгованість. Вказані обставини завдали відповідачу суттєву матеріальну шкоду та моральні страждання.

Але слід зазначити, що підстави для відводу, наведені у заяві відповідачем, не підтверджені належними та допустимими доказами, а також жодним чином не свідчать про упередженість чи необ`єктивність судді при розгляді даної справи.

Разом з тим суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.

Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов`язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.

Відповідно до статті 8 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Частиною першою статті шостої Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Всі обставини та обґрунтування даного відводу, заявленого відповідачем, свідчать про те, що у сторони по справі, а саме у відповідача, завідомо склалася позиція та думка про необ`єктивність та упередженість судді, а отже завідомо майбутнє законне рішення у справі в будь-якому випадку стороною ставиться під сумнів.

З метою уникнення у сторони будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, а також з метою виключення всіх обставин, що можуть в подальшому викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, суддя вважає за необхідне заявити у даній справі самовідвід з подальшою передачею даної справи на розгляд іншому судді відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 36, 37, 40 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати заяву відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Лісовської О.В. - необґрунтованою.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Лісовської О.В. відмовити.

Заявити самовідвід у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» до ОСОБА_2 про стягнення простроченої заборгованості та завданих матеріальних збитків за Договором фінансового лізингу.

Матеріали цивільної справи № 754/6359/22 передати на розгляд іншому судді у порядку, визначеному ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Лісовська