ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1115/22 Справа № 182/2574/21 Суддя у 1-й інстанції - Ступак Т. С. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року                                                                м. Дніпро

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши клопотання захисника Пащенко Вікторії Ігорівни, яка діє в інтересах  ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),-

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34000 грн. Стягнуто судовий збір у розмірі 454,00 грн.

       18 серпня 2022 року захисником Пащенко В.І. в інтересах ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді місцевого суду. В обґрунтування свого клопотання захисник вказує на те, що справу було розглянуто без участі ОСОБА_1 , а про існування судового рішення щодо нього ОСОБА_1 дізнався лише 09.08.2022 під час його виклику державним виконавцем. 12 серпня 2022 року між ОСОБА_1 та захисником було укладено договір про надання правової допомоги і лише 16.08.2022 через офіційним інтернет- сайт «Судова влада України» вони отримали копію оскаржуваного судового рішення. Отже захисник вважає, що ОСОБА_1 з поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження рішення місцевого суду та просить його поновити.

       Перевіривши матеріали справи та наведені в клопотанні доводи щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення судді місцевого суду, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287  цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Частиною 1  статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини  кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Безсторонність суду передбачає як його суб`єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об`єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України").

Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїй рішенням Верховний Суд. Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа №299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Як убачається з матеріалів справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , хоча і не був присутнім у судовому засіданні під час ухвалення 10.06.2021 оскаржуваного судового рішення, натомість, як свідчать матеріали справи, був обізнаний про її судовий розгляд Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області, оскільки неодноразово викликався до суду, а саме: на 05.05.2021, 02.06.2021 та 10.06.2021 (а.с.7,8,11), подавав 02.06.2021 до суду клопотання про відкладення розгляду справи для надання доказів (а.с.9-10), але у судове засідання 10 червня 2021 року не з”явилися без поважних причин, у зв”язку з чим місцевий суд прийняв рішення про можливість судового розгляду без участі ОСОБА_1 , навівши у рішенні відповідні мотиви.

Згідно супровідного листа Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області (а.с.13) копія судового рішення 16.06.2021 була направлена поштою за наявною в матеріалах справи адресою проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , яка була зазначена ним самим під час складання адмінпротоколу та надання письмових пояснень щодо обставин правопорушення (а.с.1,2). Однак, згідно рекомендованого повідомлення «Укрпошта», кореспонденція не була отримана адресатом та повернута суду через закінчення терміну зберігання (а.с.14). Після чого 19 липня 2021 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області виконавчі документи були скеровані до відповідного ВДВС та відділу поліції (а.с.15,16).

Отже, це свідчить про те, що сам ОСОБА_1 , виходячи з фактичних обставин, безумовно був обізнаний про перебіг судового розгляду його справи про адміністративне правопорушення, а отже мав можливість проявити зацікавленість у розгляді справи та своєчасно дізнатися про прийняте щодо нього судом рішення, своєчасно отримати його копію та, в подальшому, своєчасно подати апеляційну скаргу, якщо вважав за потрібне, але скористався своїм процесуальним правом на свій розсуд, зокрема, й на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у визначений законом строк.

Між тим, як свідчать матеріали справи та зміст клопотання захисника, протягом тривалого часу, більше року, ОСОБА_1 не звертався до суду із заявами про отримання інформації щодо перебігу судового розгляду та проявив байдужість щодо вирішення долі своєї справи. За правовою допомогою у цій справі ОСОБА_1 звернувся вже на стадії виконання судового рішення – 12 серпня 2022 року та сама апеляційна скарга була сформована захисником і подана лише 18 серпня 2022 року, тобто через рік і два місяці після ухвалення оскаржуваного рішення Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

З огляду на викладене не можна погодитися з наведеними у клопотанні захисника Пащенко В.І. доводами щодо поважності причин пропуску ОСОБА_1 строків на апеляційне оскарження постанови судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 року та апеляційний суд вважає їх неспроможними, оскільки ОСОБА_1 , який повинен був брати участь у судовому розгляді справи і маючи реальну можливість скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом десятиденний строк після проголошення постанови місцевого суду, не скористався наданим йому законом процесуальним правом з причин, які не можна вважати поважними.

Інших причин, які унеможливили своєчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у клопотанні захисника не наведено.

Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання захисника Пащенко В.І. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 рокупо справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , є безпідставним та задоволенню не підлягає, а тому подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП ,-

П О С Т А Н О В И В :

       Відмовити захиснику Пащенко Вікторії Ігорівніу задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 . 

       Апеляційну скаргу повернути особі, що її подала, разом з доданими до неї документами.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ                                 В.В. РУДЕНКО