ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року Справа № 160/8465/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                        Віхрової В.С.,      

розглянувши у порядку письмового провадження  адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-Партнер» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «НТС-Партнер» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Волинської митниці (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000045/1, прийняте 24.05.2022 року Волинською митницею.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем було укладено з китайським виробником зовнішньоекономічний контракт на поставку товарів. В травні 2022 року для митного оформлення  в режимі імпорту товару відповідачу подано митну декларацію із зазначенням основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору. Проте, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, за якими митна вартість товару скоригована в сторону збільшення. Позивач вважає рішення про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 відкрито провадження у справі, справу №160/8465/22 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

12.07.2022 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні. В обгрунтування своєї правової позиції зазначив, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МК України, п.6 ст.54 МК України. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

20.07.2022 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій вказано, що відмінності в умовах поставки та комерційних рівнях між оформленим за митною декларацією №UА500020/2022/008528 товаром та товаром позивача очевидно вказують на неправомірність застосування для прямого порівняння такої митної вартості. Позивач придбав товару у виробника, в той час як імпортер за митною декларацією №UА500020/2022/008528 ФОП ОСОБА_1 придбав товару у посередника, що очевидно зумовлює торгову посередницьку надбавку та призводить до збільшення митної вартості. Висловлюючи зауваження до розміру транспортних витрат позивача відповідач застосовує митну вартість товару, що поставлений на умовах СFR, за яких транспортні витрати не включаються в митну вартість, що суперечить змісту зауважень митниці. Позивач зазначає, що відзив не містить обґрунтування неможливості застосування інших другорядних методів визначення митної вартості, окрім останнього резервного. Відзив не містить причин неприйняття відомостей ціни експортної митної декларації Китайської Народної Республіки від 03.03.22 № 514320220432001407, які повністю співпадають із вказаною у митній декларації № UА205050/2022/029955. У випадку сумнівів в автентичності митної декларації країни відправлення відповідач має можливість перевірити її автентичність шляхом направлення запиту до митних органів Китайської Народної Республіки на підставі п. 8 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України. Позивач вказує, що посилання на сплату позивачем фінансових гарантій для випуску у вільний обіг товарів є дивним з огляду на те, що митне оформлення товару позивача здійснено відповідачем із застосуванням пільги під кодом 224 (гр. 36 МД) і ним не сплачувались взагалі митні платежі.

До суду 20.07.2022 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-Партнер» про витребування доказів у справі – задоволено. Витребувано від Волинської митниці засвідчені належним чином відомості, що містяться в модулі «Рівень цін по ЦБД» Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Державної митної служби України при встановленні наступних параметрів запиту: «Код товару» - 6911100000; «Режим» - 40; «Дата» - з 20.12.21 до 20.05.22; «Контракт» - всі; параметр «100 найдешевших (за кг)» та «100 найдорожчих (за кг)»; параметр «Показати також в валюті» з обранням доларів США; параметри «Одним рядком», «Кр.походж.», «Вага нетто з» не застосовувати.

22.07.2022 представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що в CMR № 53799801 місце завантаження- MALASZEWICZE. Згідно Заявки на перевезення №4 від 15.02.2022 порт розвантаження - Варшава. Інформація про вартість розвантаження, навантаження, перевезення між цими пунктами відсутня. Зважаючи на те, що згідно заявки від 15.02.2022 року №4, в даній поставці завантаження відбувалось не на площах продавця, а на митному посту Dalang, окрім цього передбачалось розвантаження у Warsaw та подальше навантаження на автомобільний транспорт в MALASZEWICZE згідно умов поставки FCA до митної вартості товару повинні бути включені додаткові витрати на навантаження, розвантаження та повторне навантаження товару вже на автомобільний транспорт. Проте, подані декларантом документи не містять жодних відомостей про включення вказаних витрат при визначенні заявленої митної вартості. З огляду на вказане, можна зробити висновок, що витрати на навантаження товару, не були включені до митної вартості товару, що унеможливлює в свою чергу визнання заявленої декларантом митної вартості товару за першим методом за ціною договору. Окрім того, в CMR № 53799801 вказано як перевізника - ООО «Меламин», а в довідці про транспортні витрати №387134 від 11.05.2022 перевізник – ТОВ «Ламан Шипiнг». Договір №13-04 на перевезення вантажів від 03.03.2021, який поданий разом з МД, теж укладений з ТОВ «Ламан Шипiнг». При цьому, в CMR №53799801 містяться реквізити «ТОВ «ЮПІСІ ЛОДЖІСТИК». Перевезення збірних вантажів Китай, Європа». До МД декларантом в інтересах позивача подано лише договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 03.03.2021 №13-04. При цьому, договору на перевезення надано не було, хоча в розумінні норм ч. 2 ст. 53 МК України такий документ є обов`язковий до подання, адже за умовами поставки FCA витрати на транспортування не включені до вартості товару. Таким чином, зважаючи на умови поставки згідно Інкотермс FCA саме декларант при визначення митної вартості товару зобов`язаний був врахувати всі понесені витрати, зокрема на навантаження, розвантаження та транспортування товарів від визначеного місця. Так, згідно гр.33 прийнятого рішення про коригування митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу: рівень митної вартості становить 3,15 дол. /кг (МД від 29.04.2022 року №UA500020/2022/8528). Відповідач вказує, що положення вказаної ст.64 МК України не передбачають проведення під час коригування митної вартості за вказаним методом із застосуванням раніше оформленої МД якихось додаткових розрахунків чи коригувань.

25.07.2022 представником позивача подані до суду пояснення, в яких зазначено, що всупереч приписам ч. 1 ст. 164 КАС України, заперечення не містить жодних мотивів відхилення наведених у розділі 3 відповіді на відзив аргументів щодо неправомірності співставлення товарів, які ввезені на різних умовах поставки, за різними типами зовнішньоекономічних контрактів, відсутності відомостей про обрання одного з двох товарів у митній декларації № UА500020/2022/008528 та числового значення ціни товару на рівні 3,1124 долари США. Для доведення суду факту зловживання процесуальними правами відповідачем і було подане клопотання про витребування доказів від 19.07.2022 у відповідача, який є розпорядником інформації про всі випадки митних оформлень товарів, що міститься в Автоматизованій системи митного оформлення «Інспектор» Державної митної служби України. Інформація з модуля «Рівень цін по ЦБД» вказаної системи надасть можливість суду дослідити випадки митного оформлення посуду фарфорового за кодом УКТЗЕД 6911100000. Товар позивача надійшов в Україну у контейнері №TLLU5379980, в якому також слідувала інша партія товару на адресу позивача, яка була оформлена відповідачем за митною декларацією від 20.05.2022 № UA205050/2022/029956 та разом з якою подавались ті ж рахунок перевізника від 29.04.2022 № LS-4433146 та довідка перевізника від 11.05.2022 № 387134, що подавались разом із митною декларацією позивача в даній справі. Контейнер № TLLU5379980 був доставлений залізничним транспортом з Китаю на територію ЄС, а потім вантажним автомобілем н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 доставлений в Україну. Загальна вартість перевезення контейнеру № TLLU5379980 із 2 партіями товару позивача загальною вагою 19 085, 10 кг залізничним транспортом (181316, 50 грн) та автомобільним транспортом (56 133, 00 грн) за межами України склала 237 449, 50 грн, згідно довідки перевізника від 11.05.2022 № 387134. Заявлена у митній декларації № UA205050/2022/029955 складова транспортних витрат на перевезення 12 766,50 кг товару склала 159 033,52 кг. Оплата за рахунком перевізника від 29.04.2022 № LS-4433146 здійснена позивачем банківським переказом 29.04.2022 за платіжним дорученням № 288.

05.08.2022 відповідачем подано до суду клопотання про долучення доказів.

09.08.2022 відповідачем подані до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. Вказаний метод не міг бути застосований, оскільки митні декларації, які були згенеровані в ЄАІС за кодом товару 6911100000 згідно УКТ ЗЕД були оформлені не в зоні Волинської митниці, що в свою чергу унеможливлює належну перевірку відповідності (розбіжності) якості заявленого товару та товару, вартість якого наявна в ЄАІС, а також репутації цих товарів на ринку шляхом дослідження документів, що подавались до оформлення разом з такими митними деклараціями.

У зв`язку з перебуванням судді Віхрової В.С. у щорічній відпустці, розгляд справи здійснено в перший робочий день судді 13.09.2022.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (код ЄДРПОУ 43968660) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 28.12.2020, про що внесено запис №1002031020000030623.

Основний вид діяльності: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Між ТОВ «НТС-Парнер» (покупець) та GUANGXI BEILIU NEW CENTURY CERAMIC LLC, Китай (продавець) укладено контракт №268/Т від 23.02.2021, відповідно до умов якого проадвець продає, а покупець купує посуд порцеляновий і керамічний, ціна, асортимент, кількість і умови поставки якого вказані у комерційному рахунку.

Віповідно до п.2 контакту №268/Т від 23.02.2021 ціна за товар, що поставляється за цим контрактом, і загальна вартість контракту визначаються у доларах США. Загальна сума контракту становить 300000 дол. США.

Згідно з п.6.1 контракту №268/Т від 23.02.2021 покупець зобов`язується здійснити передоплату у розмірі 100% вартості узгоддженого обсягу товару у рахунку. Товар оплачується банківським переказом в доларах США протягом 90 календарних днів з дати виставлення рахунку проти його копії.

На підставі п. 10.4 контракту №268/Т від 23.02.2021 контракт набуває чинності з моменту його підписання та іє до 23.02.2025.

20.05.2022 для митного оформлення в режимі імпорту товару «посуд столовий з фарфору», що надійшов з Китайської Народної Республіки за прямим контрактом із виробником «GUANGXI BEILIU NEW CENTURY CERAMIC LLC» відповідачу подана митна декларація № UA205050/2022/029955 із зазначенням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору) та заявленням її на рівні 1,4329 долари США/кг, відповідно до ст.ст. 57-58 Митного кодексу України.

Для підтвердження заявленої митної вартості, на підставі положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, відповідачу надані наступні документи:

-          зовнішньоекомічний контракт від 23.02.2021 №268/Т з доатком №02;

-          рахунок (інвойс) від 18.02.2022 №ТNC6521;

-          специфікація від 18.02.2022 №9;

-          митна декларація країни відправлення від 03.03.2022 №514320220432001407;

-          рахунок перевізника від 29.04.22 № LS-4433146:

-          довідка перевізника від 11.05.2022 № 387134.

24.05.2022 відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів UA205050/2022/000045/1, за яким митна вартість вказаного товару відкоригована в сторону збільшення до 3,1500 долари США/кг та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості - резервного.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару на предмет його відповідності закону, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Митницею в оскаржуваному рішенні зазначено, що надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містять інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару.

Надаючи правову оцінку відповідним доводам відповідача стосовно неточностей в декларації країни відправлення, суд зазначає, що у наданій відповідачу митній декларації Китайської Народної Республіки від 03.03.2022 № 514320220432001407 містяться відомості про ціну товару в розмірі 11 926, 32 доларів США, яка відповідає заявленій у митній декларації № UА205050/2022/029955 та вказаній у рахунку від 18.02.2022 №TNС6521 й специфікації від 18.02.2022 № 9 ціні товару.

Судом встановлено, що позивачем надано переклад декларації, такий переклад прийнято посаовою особою митниці, переклад є зрозумілим, з нього можливо встановити відомості щодо ціни товару.

Недоліки декларації країни відправлення, визначені відповідачем в частині зазначення, що вона перекладена з англійської мови, а оригінал на китайській мові, жодним чином не впливають на розмір задекларованої позивачем митної вартості товару.

Верховний Суд в постанові від 19.03.2019 року у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Стосовно визначених віддповідачем порушень транспортних витрат, судом встановлено наступне.

Віповідно до екларації умовами поставки товару визначено FCA Інкотермс 2010.

FCA (…named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (…назва місця) — термін Інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Відповідачу були подані документи із зазначенням віомостей щодо вартості перевезення товару (рахунок від 29.04.2022 № LS-4433146 та довідка від 11.05.2022 №387134 ТОВ «Ламан Шиппінг» ІКЮО 40551877).

Товар позивача надійшов в Україну у контейнері №TLLU5379980, в якому також слідувала інша партія товару на адресу позивача, яка була оформлена відповідачем за митною декларацією від 20.05.2022 № UA205050/2022/029956 та разом з якою надавались ті ж рахунок перевізника від 29.04.2022 № LS-4433146 та довідка перевізника від 11.05.2022 №387134, що надавались разом з митною декларацією позивача в даній справі.

Контейнер № TLLU5379980 був доставлений залізничним транспортом з Китаю на територію ЄС, а потім вантажним автомобілем н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 в Україну.

Загальна вартість перевезення контейнеру № TLLU5379980 із 2 партіями товару позивача загальною вагою 19 085, 10 кг залізничним транспортом (181316, 50 грн) та автомобільним транспортом (56 133, 00 грн) за межами України склала 237 449, 50 грн, згідно довідки перевізника від 11.05.2022 № 387134.

Заявлена у митній декларації № UA205050/2022/029955 складова транспортних витрат на перевезення 12 766,50 кг товару склала 159 033,52 кг. Оплата за рахунком перевізника від 29.04.2022 № LS-4433146 здійснена позивачем банківським переказом 29.04.2022 за платіжним дорученням № 288.

Таким чином, судом не встановлено неточностей щодо визначених позивачем витрат на перевезення.

Також, суд звертає увагу, що відповідачем в оскаржуваному рішенні та у відзиві не вказано, яким чином була розрахована митна вартість на рівні 3,15 долари США/кг. В рішенні вказано, що відповідачем взято за основу митну декларацію від 29.04.2022 №UA500020/2022/8528.

При порівнянні відомостей декларацій від 29.04.2022 №UA500020/2022/8528, яка взята за основу митницею, та від 20.05.2022 № UA205050/2022/029955, що подана позивачем, встановлено розбіжності між описом задекларованого товару, кодів задекларованих товарів, умов поставки (FCA та CFR), заявлених транспортних витрат, видів транспорту (автомобільний та контейнер на морському судні), виду економічного контракту (прямий та непрямий через посередників), застосований метод визначення митної вартості.

Так, судом встановлено, що позивач придбав товар у виробника, в той час як імпортер за митною декларацією від 29.04.2022 №UA500020/2022/8528, яка взята за основу митницею, ФОП ОСОБА_1 придбав товар у посередника, що очевидно зумовлює торгову посередницьку надбавку та призводить до збільшення митної вартості.

Висловлюючи зауваження до розміру транспортних витрат позивача, митниця застосовує митну вартість товару, що поставлений на умовах CFR, за яких транспортні витрати не включаються в митну вартість, що свідчить про наявну розбіжність у задекларованих вартостях поставлених товарів.

Відтак, віповідачем не обгрунтовано застосування митної вартості товару в оскаржуваному рішенні №UA205050/2022/000045/1 від 24.05.2022.

Вказане свідчить про недотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, наслідком чого є скасування рішення про коригування митної вартості.

Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Згідно з частин першої, другої статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.

Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.

Згідно ч.3 ст.335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.

Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Зворотного суду не доведено.

Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195.

Згідно п.1.3 Правил, Рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:

У графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;

У графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно п.2.3 Правил, Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.

Ненадання без будь-яких пояснень позивачу на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про грубе порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб ( пункт 7 частини 1 статті 8 МК України), який означає обов`язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.

Тобто, орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 р., по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 р., по справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 р., по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 р., по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС).

При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 N 689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі №809/453/17 від 03.04.2018р.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

В свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб`єкта владних повноважень є неприпустимим. Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положень КАС України.

З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваного рішення носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено достатніх доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорюване рішення прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для його скасування.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1479 від 24.06.2022.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 2481,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-Партнер» (вул. Василя Сухомлинського, буд.48А, смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52005, код ЄДРПОУ 43968660) до Волинської митниці (вул. Привокзальна, буд. 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000045/1, прийняте 24.05.2022 року Волинською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-Партнер» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в  строки, передбачені статтею  295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                   В.С. Віхрова