УХВАЛА

08 вересня 2022 року

м. Київ

Справа № 925/367/20(925/859/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

арбітражного керуючого Семенова Дмитра Сергійовича (особисто)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ?Єврокредит"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022

у складі колегії суддів: Грека Б. М. (головуючого), Остапенка О. М., Отрюха Б. В.

та на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2021

у складі судді Хабазні Ю. А.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТЕР" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Семенова Дмитра Сергійовича

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ?Єврокредит"

2. Державного реєстратора Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області Заремби Сергія Володимировича

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Овнер Груп"

про скасування рішень про державну реєстрацію, про витребування майна з чужого незаконного володіння та про визнання права власності

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСТЕР"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави поданого позову

1. В провадженні Господарського суду Черкаської області перебуває справа № 925/367/20 (925/859/21) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ?Остер? (далі - ТзОВ ?Остер?), провадження у якій відкрито 16.04.2020.

2. У червні 2021 року ТзОВ ?Остер? в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Семенова Д. М. у межах справи про банкрутство подано заяву з вимогами (з урахуванням поданих уточнень вимог від 16.08.2021):

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54619520 від 16.10.2020, прийняте державним реєстратором Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області Зарембою С. В. щодо реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ?Єврокредит" (далі - ТзОВ ?ФК ?Єврокредит?) на об`єкт нерухомого майна - земельної ділянки, кадастровий номер 0522455100:00:001:0045, площею 3,0663, що розташована за адресою: Вінницька область, Літинський район, смт. Літин, Сосонське Шосе, земельна ділянка 6 (далі - земельна ділянка кадастровий номер 0522455100:00:001:0045);

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54605378 від 16.10.2020, прийняте державним реєстратором Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області Зарембою С. В. щодо реєстрації права власності ТзОВ "ФК ?Єврокредит" на об`єкт нерухомого майна - цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Вінницька область, Літинський район, смт.Літин, Сосонське Шосе, будинок 6 (далі - цілісний майновий комплекс);

- витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Овнер Груп" (далі - ТзОВ "Овнер Груп") на користь ТзОВ "Остер" земельну ділянку, кадастровий номер 0522455100:00:001:0227, площею 2,6768 га (далі - земельна ділянка кадастровий номер 0522455100:00:001:0227), земельну ділянку, кадастровий номер 0522455100:00:001:0228, площею 0,3895 (далі - земельна ділянка кадастровий номер 0522455100:00:001:0228);

- визнати за ТзОВ "Остер? право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0522455100:00:001:0227, земельну ділянку, кадастровий номер 0522455100:00:001:0228, цілісний майновий комплекс.

3. У поданій заяві обґрунтовуючи свої вимоги, боржник серед іншого, вказує на те, що здійсненні щодо нерухомого майна боржника реєстраційні дії відбулися в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів поза межами справи про банкрутство, що призвело до порушення майнових інтересів усіх кредиторів.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

4. 21.05.2013 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (іпотекодержатель, кредитор) та ТзОВ "Остер" (іпотекодавець, позичальник) був укладений іпотечний договір, посвідчений 21.05.2013 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О. О., зареєстрований в реєстрі за № 1388 (далі - Іпотечний договір).

5. Відповідно до пункту 1.1 Іпотечного договору іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку наступне нерухоме майно: об`єкт нерухомості № 1 - цілісний майновий комплекс; об`єкт нерухомості № 2 - земельна ділянка - кадастровий номер 0522455100:00:001:0045. Загальна заставна вартість вказаних об`єктів становить 2 985 120,00 грн.

6. Іпотека відповідно до пункту 2.1 Іпотечного договору забезпечує повне виконання грошових зобов`язань позичальника, що виникають та/або виникнуть у майбутньому з Генерального договору. Відповідно до умов Генерального договору кредитор (іпотекодержатель) здійснює на користь позичальника Кредитні операції в межах Загального ліміту в розмірі 9 100 000,00 грн, а Позичальник зобов`язаний перед кредитором (іпотекодержателем) здійснити погашення основної заборгованості, сплатити проценти, комісії, неустойки та інші платежі, а також виконати всі інші обов`язки, що витікають зі змісту кредитних операцій в розмірі, порядку та в строки, передбачені Генеральним договором.

7. Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку прийняття рішення про припинення позичальника або порушення справи про банкрутство позичальника чи іпотекодавця (пункт 9.1 Іпотечного договору).

8. Відповідно до пункту 9.4 Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись у позасудовому порядку шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Це застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

9. 17.07.2014 до Іпотечного договору було внесено зміни в частині зміни розміру загального ліміту на 8 815 000,00 грн.

10. 01.06.2016 до Іпотечного договору внесено зміни в частині реквізитів документів, що підтверджують право власності.

11. 10.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І. складено виконавчий напис з пропозицією звернути стягнення на об`єкти нерухомості № 1, № 2, які є предметом укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТзОВ "Остер" Іпотечного договору.

12. 21.02.2020 між АТ "Райффайзен Банк Аваль" (цедент) та ТзОВ "ФК "Єврокредит" (цесіонарій) укладено договір відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шишкіною А. О. 21.02.2020 і зареєстрований в реєстрі за № 573, згідно з умовами якого цедент передає, а цесіонарій приймає права за Іпотечним договором від 21.05.2013; права за договором іпотеки вважаються переданими (відступленими) з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього договору відступлення, але не раніше ніж з визначеного договором моменту переходу від цедента до цесіонарія права вимоги, що є предметом договору; з моменту передання (відступлення) прав за договором іпотеки цесіонарій замінює цедента у правовідносинах, які склалися між ним та іпотекодавцем за договором іпотеки.

13. 21.02.2020 згідно з актом прийому-передачі до договору відступлення прав за договором іпотеки від 21.02.2020, АТ "Райффайзен Банк Аваль" передав, а ТзОВ "ФК "Єврокредит" прийняв копії документів, що підтверджують право вимоги.

14. 10.03.2020 ТзОВ "ФК "Єврокредит", на підставі укладеного з АТ "Райффайзен Банк Аваль" договору від 21.02.2020 про відступлення прав за договором іпотеки, направило на адресу ТзОВ "Остер", а також поручителів Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вимогу № 10-03/2020 про сплату боргу у загальній сумі 10 705 078,22 грн, яка була отримана позивачем 17.03.2020.

15. 11.03.2020 державним реєстратором Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області Святою К. М., прийняті рішення № 51557745, 51558430, 51559029 щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522455100:00:001:0045, цілісний майновий комплекс за адресою: Вінницька область, Літинський район, смт. Літин, Сосонське шосе, 6.

16. 07.04.2020 ТзОВ "ФК Єврокредит" подано позовну заяву до Господарського суду Вінницької області з вимогами звільнити з-під арешту нерухоме майно, належне на праві приватної власності позивачу, а саме:

- об`єкт нерухомості № 1 - нежитлова будівля, офіс та магазин: будівля офісу і магазину літ."А", яка складається з приміщень: підвал - пр.№1, №1-№2, І поверх - №3 - №18; ІІ поверх - №19-№33; загальною площею 486,2 кв.м відсоток зносу - 5%, матеріал стін - цегла; що розташована за адресою: Вінницька область, м.Вінниця, вул. Артема, буд.7, (реєстраційний номер майна в ДРРП: № 73601505101);

- об`єкт нерухомості № 2 - земельна ділянка - кадастровий номер 0510136300:01:043:0001, загальною площею 0,0532 га, що розташована за адресою: Вінницька область, м.Вінниця, вул.Артема,7 (реєстраційний номер майна в ДРРП: № 72300405101);

- об`єкт нерухомості № 3 - цілісний майновий комплекс: будівля контори з туалетом - "А", "Л"; прохідна з навісом - "Б", "Б1"; будівля котельні з насосною, погребом та баштою Рожновського - "Д", "О", "П"; будівлі складів - "К", "М", "Р"; будівля нафтобази з складом ПММ - "Ж", "З"; будівля СТО тракторів з навісом - "Е", "Е1"; площадка для стоянки - "В"; площадка для стоянки з огорожею - "В1", загальною площею 5 103,1 кв.м га, що розташований за адресою: Вінницька область, Літинський район, смт.Літин, Сосонське шосе, будинок 6 (реєстраційний номер в ДРРП: № 11620905224);

- об`єкт нерухомості № 4 - земельна ділянка - кадастровий номер 0522455100:00:001:0045, загальною площею 3,0663 га, що розташована за адресою: Вінницька область, Літинський район, смт.Літин, Сосонське шосе, земельна ділянка 6 (реєстраційний номер в ДРРП: № 63222505224).

17. 13.04.2020 Господарським судом Вінницької області відкрито провадження у справі № 902/334/20 за вказаною позовною заявою.

18. 16.04.2020 ухвалою Господарського суду Черкаської області відкрито провадження у справі № 925/367/20 про банкрутство ТзОВ ?Остер?.

19. 10.07.2020 за № 2374/5 наказом Міністерства юстиції України скасовано рішення від 11.03.2020 №№ 51557745, 51558430, 51559029 прийняті державним реєстратором Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області Святою К. М., щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522455100:00:001:0045, цілісний майновий комплекс за адресою: Вінницька область, Літинський район, смт. Літин, Сосонське шосе, 6.

20. Згідно з висновком від 09.08.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітед фінанс груп" про оцінку майна (цілісного майнового комплексу загальною площею 5 103,10 кв.м), що знаходиться за адресою: Вінницька область, Літинський район, смт. Літин, Сосонське шосе, 6, ринкова вартість об`єкта оцінки становить 2 990 417,00 грн.

21. Згідно з висновком від 07.10.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночна фірма "Форватор" про експертну грошову оцінку земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 3,0663 га, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Літинський район, смт. Літин, Сосонське шосе, діл. 6, ринкова вартість об`єкта оцінки, без урахування ПДВ, становить 705 249,00 грн.

22. 15.10.2020 державним реєстратором Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області Зарембою С. В., на підставі договору про відступлення прав за договором іпотеки від 21.02.2020 № 573, укладеного між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТзОВ "ФК "Єврокредит", за останнім зареєстровано право приватної власності на цілісний майновий комплекс.

23. 16.10.2020 державним реєстратором Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області Зарембою С. В., на підставі договору про відступлення прав за договором іпотеки від 21.02.2020 № 573, укладеного між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТзОВ "ФК "Єврокредит", за останнім зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522455100:00:001:0045.

24. 10.11.2020 ухвалою Господарського суду Черкаської області затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, зокрема, визнано вимоги ТзОВ "ФК "Єврокредит": позачергово - 8 658 423,82 грн (які забезпечені заставою майна боржника і підлягають погашенню за рахунок заставного майна); 1 черга - 4 204,00 грн (судовий збір).

25. Вимоги ТзОВ "ФК "Єврокредит" ґрунтуються на такому: між боржником та АТ "Райффайзен Банк Аваль" укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій від 21.05.2013 №01/Р7-01-04/401 (з додатковими угодами до нього), за яким кредитор (АТ "Райффайзен Банк Аваль") зобов`язався здійснювати на користь позичальника (ТзОВ "Остер") кредитні операції у межах загального ліміту та сублімітів, а позичальник зобов`язався виконати усі обов`язки, що витікають зі змісту кредитної операції, Генерального договору, умов та договорів і здійснити повне погашення заборгованості у межах строку кредитної операції; 21.02.2020 між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТзОВ "ФК "Єврокредит" був укладений договір про відступлення прав вимоги, згідно з яким АТ "Райффайзен Банк Аваль" передало у власність ТзОВ "ФК "Єврокредит" права вимоги у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, а останнє прийняло на себе усі права вимоги до ТзОВ "Остер", вимоги кредитора є забезпеченими.

26. 09.12.2020 постановою суду ТзОВ ?Остер? визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Семенова Д. С.

27. 18.03.2021 Господарським судом Вінницької області справу № 902/334/20 надіслано до Господарського суду Черкаської області для розгляду спору по суті в межах справи № 925/367/20 про банкрутство ТзОВ "Остер", яку прийнято до розгляду ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.06.2021 у справі № 925/367/20 (902/334/20).

28. 27.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шишкіною А. О. на підставі договору купівлі-продажу від 27.05.2021 № 1167 зареєстровано за ТзОВ "Овнер Груп" право приватної власності на цілісний майновий комплекс.

29. 27.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шишкіною А.О. на підставі договору купівлі-продажу від 27.05.2021 № 1166 зареєстровано за ТзОВ "Овнер Груп" право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522455100:00:001:0045

30. 13.07.2021 державним реєстратором Іванівської сільської ради Вінницької області Зарембою С. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 14.07.2021 індексний номер 59257498 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522455100:00:001:0227 за ТзОВ "Овнер Груп".

31. 13.07.2021 державним реєстратором Іванівської сільської ради Вінницької області Зарембою С.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 59257608 від 14.07.2021, зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522455100:00:001:0227 за ТзОВ "Овнер Груп".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

32. Рішенням Господарського суду Черкаської області частково задоволено позовну заяву боржника у особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Семенова Д. С. від 25.06.2021, витребувано з чужого незаконного володіння ТзОВ "Овнер Груп" на користь ТзОВ "Остер" земельну ділянку кадастровий номер 0522455100:00:001:0227; земельну ділянку кадастровий номер 0522455100:00:001:0228; цілісний майновий комплекс. У решті вимог відмовлено.

33. Суд першої інстанції дійшов висновку, що під час провадження у справі про банкрутство, у процедурі розпорядження майном, до відкриття ліквідаційної процедури, відбулося стягнення на підставі документів, що містять майнові вимоги (тобто на підставі Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/р7-01-04/401 від 21.05.2013 та Іпотечного договору від 21.05.2013), у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в позасудовому порядку відповідно до законодавства, яке прямо заборонено частиною третьою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). Отже спірне майно вибуло з власності позивача поза його волею та в порушення норм Кодексу.

34. Так, господарський суд, враховуючи, що спірні об`єкти нерухомого майна вибули із володіння ТзОВ "Остер" не з його волі, дійшов висновку, що в силу пункту 3 частини першої статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач має право витребувати це майно від ТзОВ "Овнер груп".

35. В той же час суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога до ТзОВ "Овнер груп" визнати за ТзОВ "Остер" право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522455100:00:001:0227; земельну ділянку кадастровий номер 0522455100:00:001:0228; цілісний майновий комплекс при одночасному заявленні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволенню не підлягає, оскільки є неефективним способом захисту порушеного права.

36. Також, судом першої інстанції зазначено, що вимоги щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень на спірні об`єкти за ТзОВ ?ФК ?Єврокредит? задоволенню не підлягають, оскільки їх задоволення не призведе до відновлення порушених прав позивача і є неефективним способом захисту порушеного права.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

37. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 апеляційну скаргу ТзОВ "ФК Єврокредит" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2021 у справі № 925/367/20(925/859/21) залишено без змін.

38. Колегія суддів апеляційної інстанції погодилась із висновком господарського суду першої інстанції, що стягнення на підставі документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в позасудовому порядку відповідно до законодавства, під час провадження у справі про банкрутство, у процедурі розпорядження майном, до відкриття ліквідаційної процедури, прямо заборонено частиною третьою статті 41 КУзПБ.

39. Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки спірні об`єкти нерухомого майна вибули із володіння ТзОВ "Остер" не з його волі, вимога витребувати з чужого незаконного володіння ТзОВ "Овнер Груп" на користь ТзОВ "Остер" земельну ділянку, кадастровий номер 0522455100:00:001:0227; земельну ділянку, кадастровий номер 0522455100:00:001:0228; цілісний майновий комплекс правомірно задоволена господарським судом.

40. В той же час суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що вимоги до ТзОВ "Овнер груп" визнати за ТзОВ "Остер" право власності на спірні об`єкти та скасувати рішення про державну реєстрацію задоволенню не підлягають, оскільки є неефективним способом захисту порушеного права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

41. ТзОВ "ФК Єврокредит" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2021 у справі № 925/367/20 (925/859/21), в якій просить скасувати оскаржені судові рішення в частині задоволення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТзОВ "Остер" відмовити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

42. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник стверджує про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права, а також з неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та в якості підстави касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) посилаючись в контексті цієї підстави на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема абзацу другого частини восьмої статті 41 КУзПБ.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

43. Від інших учасників справи відзивів/письмових пояснень на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

44. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

45. Цим Законом від 15.01.2020 № 460-XI законодавець звузив критерії допустимості, які дозволяють звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою, встановивши конкретні випадки, в яких рішення судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

46. До того ж, частиною першою статті 300 ГПК України у редакції Закону від 15.01.2020 № 460-XI визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

47. Відтак, Верховний Суд саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

48. Колегія суддів наголошує на тому, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

49. Таким чином у цій справі касаційний розгляд здійснюється в межах доводів поданої касаційної скарги зазначених в пункті 42 цієї ухвали.

50. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 5) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

51. Як вже зазначалось вище касаційне провадження у даній справі відкрито відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 цієї статті є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

52. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 зі справи N 904/8389/17, від 06.12.2021 зі справи № 904/6340/19, від 14.12.2021 зі справи № 910/3359/20.

53. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).

54. Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

55. Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

56. Тобто йдеться про врахування судами висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду, враховуючи статус Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Близька за змістом права позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 зі справи № 904/3173/19, від 10.12.2020 зі справи № 902/1414/13, від 26.08.2021 зі справи № 910/15357/19.

57. Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно зазначити таке.

58. Як зазначалось вище в касаційній скарзі скаржником в якості підстави касаційного оскарження наведено пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на відсутність єдиної правозастосовчої практики Верховного Суду з подібних правовідносин, а саме щодо застосування абзацу другого частини восьмої статті 41 КУзПБ, зазначивши при цьому про наявність подібної правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15, яка, на думку скаржника, не може бути застосована в даному випадку з огляду на різні обставини справи.

59. Здійснюючи касаційне провадження у даній справі судом встановлено, що Верховним Судом у касаційному порядку переглядались, зокрема справи № 905/1923/15 та № 916/3200/17(916/2146/20).

60. Так, за результатами розгляду відповідної касаційної скарги, Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду прийнято постанову від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15, якою касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріупольський млинкомбінат" та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 скасовано, ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.08.2020 залишено в силі.

61. За правовими висновками палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з урахуванням приписів частин шостої, восьмої статті 41 КУзПБ правомірними можна вважати ті дії щодо звернення стягнення на майно боржника, які будуть здійснені в межах провадження у справі про банкрутство.

62. Верховний Суд дійшов висновку, що після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.

63. Також, за наслідками розгляду відповідної касаційної скарги у справі № 916/3200/17(916/2146/20) правовідносини в якій виникли у зв`язку з порушенням права власності позивача шляхом позасудового звернення стягнення на заставне майно в порушення положень КУзПБ, зокрема статті 41, Верховним Судом прийнято постанову від 23.11.2021, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Геліос" залишено без задоволення, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 залишено без змін.

64. У зазначеній справі касаційний суд погодився із висновками судів першої і апеляційної інстанції та зазначивши, що такі зроблені у відповідності до норм законодавства, що регулюють процедуру банкрутства та відповідають правовим висновкам Верховного Суду у складі палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловленим у постанові від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15, а саме:

- про сплив строку дії мораторію щодо задоволення вимог забезпечених кредиторів не змінює порядку звернення стягнення на таке майно, що прямо випливає зі змісту частини третьої статті 41 КУзПБ, якою передбачено, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника та частини шостої цієї статті, за якою задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом задоволення, здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство;

- про те, що реалізація майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство в порядку, передбаченому КУзПБ, та виключає можливість реалізації поза цим провадженням, як і виконання (погашення) забезпечених вимог;

- що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, мораторій за якими припинився, у тому числі і вимогами забезпечених кредиторів, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

65. Аналогічні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 910/19378/16, від 23.11.2021 у справі № 909/82/16, від 23.11.2021 у справі № 909/82/16, від 23.11.2021 у справі № 909/82/16, що свідчить про усталеність судової практики у подібних спорах щодо застосування положень КУзПБ (абзацу другого частини восьмої статті 41 КУзПБ) стосовно реалізації майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, лише в межах провадження у справі про банкрутство.

66. Як убачається, висновки щодо застосування зазначених норм матеріального права, зроблені судами попередніх інстанцій у цій справі № 925/367/20 (925/859/21), що переглядаються відповідають висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 22.09.2021 у справах № 905/1923/15 та від 23.11.2021 № 916/3200/17(916/2146/20), які також містяться у постановах Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 910/19378/16, від 23.11.2021 у справі № 909/82/16, від 23.11.2021 у справі № 909/82/16, від 23.11.2021 у справі № 909/82/16 і підстав для відступу від таких висновків суд касаційної інстанції не вбачає, а аргументованих посилань та обґрунтування щодо необхідності такого відступу скаржником в касаційній скарзі не наведено.

67. Щодо посилання скаржника на неможливість врахування зазначених висновків Верховного Суду з огляду на неподібність правовідносин з урахуванням різних обставин справи, суд зазначає таке.

68. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизувала свої правові висновки щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини" при застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), визначивши, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

69. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права) є основним, а два інші - додатковими.

70. Якщо норма права не передбачає, що її дія поширюється на обмежене коло осіб (наприклад, лише на фізичних або на юридичних осіб чи на конкретну групу тих або інших), немає сенсу застосовувати суб`єктний критерій для встановлення подібності правовідносин у різних справах.

71. Самі по собі предмети позовів і сторони справ можуть не допомогти встановити подібність правовідносин ні за змістовним, ні за суб`єктним, ні за об`єктивним критеріями. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

72. З огляду на викладене, колегія суддів доходить до висновку про подібність спірних правовідносин у зазначених вище справах № 905/1923/15 та № 909/82/16 і з цією справою № 925/367/20 (925/859/21) за змістовним критерієм (з огляду на правове регулювання правовідносин) оскільки такі виникли у зв`язку з правозастосуванням приписів КУзПБ щодо реалізації майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, лише в межах провадження у справі про банкрутство.

73. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

74. Отже, враховуючи, що наразі існує висновок Верховного Суду щодо застосування положень КУзПБ (частини восьмої статті 41 КУзПБ) стосовно реалізації майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, лише в межах провадження у справі про банкрутство у подібних правовідносинах і здійснене судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі № 925/367/20 правозастосування повністю відповідає такому висновку, суд не вбачає підстав для подальшого розгляду касаційної скарги та доходить висновку про закриття касаційного провадження, з огляду на приписи пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України.

75. Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (правова позиція викладена в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

76. З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТзОВ "ФК Єврокредит" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2021 у справі № 925/367/20 (925/859/21) на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 287, 296, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Єврокредит" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.11.2021 у справі № 925/367/20 (925/859/21).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. І. Картере

В. Г. Пєсков