Суддя першої інстанції - Шальєва В.А.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
03 квітня 2009 року справа № 2-а-33255/08/0570
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарька М.Г.
Білак С.В.
|
при секретарі судового засідання |
Безруковій В.М. |
|
|
за участю представників: |
|
|
|
від позивача: |
ОСОБА_1 - довіреність від 02.04.09р. |
|
|
від відповідача: |
не з'явився |
|
|
|
|
|
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу |
Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки |
|
|
на постанову Донецького окружного адміністративного суду |
|
|
|
від по адміністративній справі |
22 грудня 2008 року № 2-а-33255/08 (суддя Шальєва В.А.) |
|
|
за позовом |
ОСОБА_2 |
|
|
до |
Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки |
|
|
про |
визнання дій незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії |
|
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року по справі № 2-а-33255/08 задоволено позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки, внаслідок чого зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки провести перерахунок розміру щомісячного утримання ОСОБА_2 з 01.01.08р. та виплатити його з урахуванням індексу інфляції; стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки на користь ОСОБА_2 недоплачений розмір довічного утримання за період з 01.01.08р. по 30.11.08р. в розмірі 22527,69грн.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позивачу у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач є суддею Центрально-Міського районного суду м. Макіївки у відставці, у зв'язку з чим отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітної плати працюючого судді. У зв'язку зі зміною заробітної плати працюючих суддів територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Донецькій області було надіслано до відповідача відповідні розрахунки для збільшення довічного утримання з 01.01.08р. по 01.11.08р.
Відповідач, не беручи до уваги нові розміри заробітної плати виплачував позивачу довічне утримання в розмірі 5737,63грн. із заробітної плати працюючих суддів в розмірі 6308,82грн.
Згідно до п.4.ст.43 Закону України «Про статус суддів» (в редакції, чинної до 01.01.2008р.) судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007р. були внесені зміни до ст.43 Закону України «Про статус суддів», а саме у частині четвертій статті 43: у першому абзаці слова "без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання" виключити; після абзацу третього доповнити абзацами такого змісту: "Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць. Призначення і виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється органами Пенсійного фонду за рахунок коштів державного бюджету.
Зміни до ст. 43 Закону України «Про статус суддів» щодо питання перерахунку розмірів щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці у зв'язку зі зміною заробітної плати працюючих суддів, внесені не були.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про статус суддів» гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України.
Статтею 14 Закону України «Про судоустрій України» встановлено, що суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами. Частина 7 даної статті визначає, що гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються, зокрема, належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів. Згідно з частиною 8 зазначеної статті при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів при здійсненні ними своїх повноважень, закріпленої у частині 1 статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального - захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), надання їм в майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно акцентував увагу на тому, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, до яких, в тому числі, належать і судді.
Зокрема, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України "Про статус суддів" (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 зазначено, що положення частини 1 статті 126 Конституції України "незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України" у взаємозв'язку з іншими положеннями розділу VIII Основного Закону України треба розуміти, зокрема, і як недопущення зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.
Рішенням у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 визначено, що за змістом статті 126 Конституції України положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" у взаємозв'язку з частиною восьмою статті 14 Закону України "Про судоустрій України" треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення. Правовою позицією КСУ у даному рішенні, в тому числі є і те, що однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня. Умови і порядок виплати цього утримання встановлюються Законом України "Про статус суддів".
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 36, пунктів 20, 33, 49, 50 статті 71, статей 97, 98, 104, 105 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про гарантії незалежності суддів) від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, зазначено, що визначаючи обмеження розміру пенсії або щомісячного довічного грошового утримання усім категоріям суддів України, Верховна Рада України діяла всупереч закріпленому частиною третьою статті 22 Конституції України положенню щодо недопустимості при прийнятті нових законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Встановлення Законом граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання чи пенсії обмежило їх обсяг, який визначається Законом України "Про статус суддів". Залишивши незмінним зміст права на пенсію та щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон звузив обсяг цього права, встановивши граничну межу для таких виплат суддям, і водночас знизив досягнутий рівень гарантій незалежності працюючих суддів.
Судом також враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення пункту 63 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким виключений абзац третій пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів». В рішенні Конституційного Суду України, зокрема, зазначено, що виключення Законом абзацу третього пункту 1 зазначеної Постанови Верховної Ради України і встановлення, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці переглядається в разі зміни заробітної плати працюючого судді, виходячи з її нового розміру, означає скасування на 2008 рік існуючого порядку призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям і звужує зміст і обсяг права судді, яке він мав, та обмежує його конституційні гарантії незалежності. Тому в цій частині положення пункту 63 розділу II Закону не узгоджується зі статтею 22, частиною 1 статті 126 Конституції України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного утримання позивача за період з 01.01.2008р. по 30.11.2008р. виходячи із заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Наведений розмір не перевищував встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" N 107-VI від 28.12.2007р. максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року по справі № 2-а-33255/08 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року по справі № 2-а-33255/08 залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 квітня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 07 квітня 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Сухарьок М.Г.
Білак С.В.