Єдиний унікальний номер судової справи 201/2131/22

Номер провадження 1-кп/201/557/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року                                                                м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпрі питання доцільності продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2022 року за № 12022041650000118 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2022 року за № 12022041650000118 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України судом поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою до спливу двомісячного терміну.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 висловила думку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжких та тяжкого кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності та усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, може переховуватись від суду. Також обвинувачений не має постійного місця мешкання, що також свідчить про можливість ОСОБА_4 переховуватись від суду. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків, які давали показання у даному кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їх анкетні дані, з метою примушування їх змінити свої показання. Також обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, що вказує на те, що він заробляє грошові кошти шляхом вчинення корисливих злочинів, та свідчить про те, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому продовжують існувати передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України враховані у попередньому судовому рішенні ризики, які, на її переконання, є повністю доведеними.

Таким чином, на переконання прокурора, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_4 є недоцільним і не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому вважала за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.

       Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно його підзахисного, посилаючись на недоведеність заявлених прокурором ризиків. Додав, що ОСОБА_4 хоча офіційно і не працевлаштований, однак має постійний дохід, має міцні соціальні зв`язки та до арешту проживав разом з матір`ю, яка може внести заставу за його підзахисного у разі зменшення її розміру до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та просив зменшити визначений слідчим суддею розмір застави.

       Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заперечення захисника та обвинуваченого, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, судом встановлено, що відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2022 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 квітня 2022 року, з можливістю внесення застави, який в подальшому був продовжений.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених ризиків, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення існують і не зменшилися на час розгляду питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжких та тяжкого кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, санкція яких передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до шести років, при цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця мешкання, місця роботи та постійного джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки.

Поряд із цим, судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше засуджений за вчинення умисного, корисливого злочину, обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень маючи незняту та непогашену судимість за попереднім вироком, а також невідбувши покарання за попереднім вироком, а, отже, наведені обставини можуть характеризувати обвинуваченого, як особу, схильну до вчинення злочинів, а тому дають достатні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення

А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_4 переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані в суді з метою змусити останніх змінити покази в суді, та вчинити інші кримінальні правопорушення, ступінь яких є досить високою.

Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочинів, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Посилання захисника ОСОБА_5 на те, що ОСОБА_4 має постійний прибуток, міцні соціальні зв`язки, оскільки обвинувачений до затримання проживав разом з матір`ю та те, що остання не заперечує проти подальшого проживання обвинуваченого ОСОБА_4 у її квартирі, як на підставу для зміни запобіжного заходу, суд не приймає до уваги, адже на підтвердження таких доводів стороною захисту не надано жодних документів

Доводи захисника ОСОБА_5 щодо необхідності зменшення розміру застави, який визначений його підзахисному ОСОБА_4 , на переконання суду, не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального законодавства, а тому не беруться судом до уваги. 

Так, розмір застави, згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання сховатися.

Вимогами п. 3 ч. 2 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

А тому, на підставі викладеного вище, суд не знаходить підстав для зменшення розміру застави визначеного ОСОБА_4 та продовжуючи обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та обставини правопорушення, вважає, що розмір застави, визначений у попередньому судовому рішенні у розмірі 74 430,00 гривень, належним чином забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 199, 331, 369-372 КПК України, -

постановив:

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 05 листопада 2022 року включно.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, є 05 листопада 2022 року включно.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_4 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 74 430,00 грн. (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) гривень, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі не з`явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 15 годині 00 хвилин 12 вересня 2022 року.

Суддя                                                                         ОСОБА_1