УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 185/5789/21

провадження № 51-2182 ск 22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого         ОСОБА_1 ,

суддів:                  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від

05 травня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2022 року у кримінальному провадженні щодо перегляду за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2002 року щодо нього,

встановив:

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від

05 травня 2022 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_4 про перегляд вироку Апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2002 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2022 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2022 року без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями ОСОБА_4 26 липня 2022 року звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції.

За результатами розгляду вищезазначеної касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2022 року у кримінальному провадженні щодо перегляду за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2002 року щодо нього.

Разом з тим, 07 вересня 2022 року до Верховного Суду касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2022 року у кримінальному провадженні щодо перегляду за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2002 року щодо нього.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, додані до неї копії судових рішень та інші документи, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до змісту положень статей 424, 425 КПК України процесуальним законом не передбачено можливості багаторазового оскарження особою в касаційному порядку судових рішень, які вже були предметом перегляду судом касаційної інстанції за касаційною скаргою цієї особи. Конституційний Суд України рішенням від

11 березня 2010 року № 8-рп/2010 встановив, що визначення у положенні пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України як однієї з основних засад судочинства "забезпечення ... касаційного оскарження рішення суду" у системному зв`язку з положеннями частини 1 статті 8, статті 125 Основного Закону України означає лише одноразове касаційне оскарження та перегляд рішення суду.

Подана ОСОБА_4 07 вересня 2022 року касаційна скарга є повторною та аналогічною за змістом до касаційної скарги від 26 липня 2022 року, за результатами розгляду якої Верховним Судом постановлено ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Таким чином, ОСОБА_4 використав своє право на касаційне оскарження судових рішень, у зв`язку із чим колегія суддів вважає, що ухвала Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2022 року та ухвала Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2022 року не можуть бути предметом касаційного перегляду вдруге.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2022 року у кримінальному провадженні щодо перегляду за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2002 року щодо нього.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                  ОСОБА_2                                   ОСОБА_3