Справа № 521/12978/22

Номер провадження:1-кп/521/1479/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2022 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді                - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря                - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162490000420 від 26.03.2021 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

обвинувачуваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 185 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Одеси, громадянка України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,

обвинувачуваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Одеси, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

обвинувачуваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Римарівка, Красноокнянського району, Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

обвинувачуваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Одеси, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

обвинувачуваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,-

клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_4 ,

клопотання прокурора про арешт майна,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора                        - ОСОБА_8 ,

захисників                        - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинувачених                - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (в

режимі відеоконференції), ОСОБА_7 (в режимі

відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду на розгляді під головуванням судді ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачуваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обвинувачуваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачуваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинувачуваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинувачуваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , яке мотивував тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також, прокурор вказує, що застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, передбачених ст. 176 КПК України, не забезпечить дієвості цього кримінального провадження та буде недостатнім для запобігання ризикам наведених в клопотанні, що будуть перешкоджати вирішенню таких завдань кримінального провадження як забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, з тим щоб обвинувачений, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , яке мотивував тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також, прокурор вказує, що застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, передбачених ст. 176 КПК України, не забезпечить дієвості цього кримінального провадження та буде недостатнім для запобігання ризикам наведених в клопотанні, що будуть перешкоджати вирішенню таких завдань кримінального провадження як забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, з тим щоб обвинувачений, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , яке мотивував тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також, прокурор вказує, що застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, передбачених ст. 176 КПК України, не забезпечить дієвості цього кримінального провадження та буде недостатнім для запобігання ризикам наведених в клопотанні, що будуть перешкоджати вирішенню таких завдань кримінального провадження як забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, з тим щоб обвинувачений, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , яке мотивував тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої, є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також, прокурор вказує, що застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченої, передбачених ст. 176 КПК України, не забезпечить дієвості цього кримінального провадження та буде недостатнім для запобігання ризикам наведених в клопотанні, що будуть перешкоджати вирішенню таких завдань кримінального провадження як забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, з тим щоб обвинувачена, була притягнута до відповідальності в міру своєї вини.

Крім того, в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про арешт майна із забороною користування, володіння та розпорядження на речі, які були виявлені та вилучені під час обшуку в автомобілі «Toyota Land Cruiser» д.н.з. НОМЕР_1 .

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжних заходів та просив їх задовольнити в повному обсязі, застосувавши запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та застосувавши запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , крім того клопотання про арешт майна просив задовольнити в повному обсязі.

Обвинувачені ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 та їх захисники заперечували проти клопотань прокурора про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_4 Такого обвинувачені та їх захисники заперечували проти клопотання прокурора про арешт майна.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання прокурора та долучені документи, суд приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,суд враховує той факт, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочину передбаченого ч. 2, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 185 КК України, та відповідно до ст.12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії особливого тяжкого злочину.

Також, судом встановлено, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним, може спонукати його до переховування від суду, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальне правопорушення, у скоєнні якого останній обвинувачується, оскільки міцні соціальні зв`язки відсутні.

Крім того, як вбачається з наявних в розпорядженні суду документів, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєні умисного злочину проти власності, з корисливих мотивів, та враховуючи, що він офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність законних джерел доходів для існування, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави вважати що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Стороною захисту не доведено, що встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час припинили існування або зменшились.

Також судом взяті до уваги відомості про вік і сімейний стан обвинуваченого, які не перешкоджають перебуванню в слідчому ізоляторі, відсутність членів сім`ї чи утриманців, які потребують догляду за ними виключно обвинуваченим.

Даних про такий стан здоров`я ОСОБА_3 що б унеможливлювало застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано.

Зазначені в ухвалі обставини свідчать про недостатність будь-яких інших запобіжних засобів для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виправдовують застосування запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, щодо нього.

Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Враховуючи передбачені ст.177 КПК України вимоги процесуального законодавства, які визначають мету і підстави застосування запобіжних заходів, суд приходить до висновку що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ч.5 ст.182 КПК України, тяжкість та обставини злочину у якому обвинувачується ОСОБА_3 , а також дані, що характеризують особу останнього, вважаю, за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,суд враховує той факт, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні злочину передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, та відповідно до ст.12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії особливого тяжкого злочину.

Також, судом встановлено, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним, може спонукати його до переховування від суду, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальне правопорушення, у скоєнні якого останній обвинувачується, оскільки міцні соціальні зв`язки відсутні.

Крім того, як вбачається з наявних в розпорядженні суду документів, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєні умисного злочину проти власності, з корисливих мотивів, та враховуючи, що він офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність законних джерел доходів для існування, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави вважати що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Стороною захисту не доведено, що встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час припинили існування або зменшились.

Також судом взяті до уваги відомості про вік і сімейний стан обвинуваченого, які не перешкоджають перебуванню в слідчому ізоляторі, відсутність членів сім`ї чи утриманців, які потребують догляду за ними виключно обвинуваченим.

Даних про такий стан здоров`я ОСОБА_5 що б унеможливлювало застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано.

Зазначені в ухвалі обставини свідчать про недостатність будь-яких інших запобіжних засобів для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виправдовують застосування запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, щодо нього.

Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Враховуючи передбачені ст.177 КПК України вимоги процесуального законодавства, які визначають мету і підстави застосування запобіжних заходів, суд приходить до висновку що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ч.5 ст.182 КПК України, тяжкість та обставини злочину у якому обвинувачується ОСОБА_5 , а також дані, що характеризують особу останнього, вважаю, за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,суд враховує той факт, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні злочину передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, та відповідно до ст.12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії особливого тяжкого злочину.

Також, судом встановлено, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним, може спонукати його до переховування від суду, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальне правопорушення, у скоєнні якого останній обвинувачується, оскільки міцні соціальні зв`язки відсутні.

Крім того, як вбачається з наявних в розпорядженні суду документів, ОСОБА_6 обвинувачується у скоєні умисного злочину проти власності, з корисливих мотивів, та враховуючи, що він офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність законних джерел доходів для існування, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави вважати що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Стороною захисту не доведено, що встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час припинили існування або зменшились.

Також судом взяті до уваги відомості про вік і сімейний стан обвинуваченого, які не перешкоджають перебуванню в слідчому ізоляторі, відсутність членів сім`ї чи утриманців, які потребують догляду за ними виключно обвинуваченим.

Даних про такий стан здоров`я ОСОБА_6 що б унеможливлювало застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано.

Зазначені в ухвалі обставини свідчать про недостатність будь-яких інших запобіжних засобів для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виправдовують застосування запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, щодо нього.

Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Враховуючи передбачені ст.177 КПК України вимоги процесуального законодавства, які визначають мету і підстави застосування запобіжних заходів, суд приходить до висновку що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ч.5 ст.182 КПК України, тяжкість та обставини злочину у якому обвинувачується ОСОБА_6 , а також дані, що характеризують особу останнього, вважаю, за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України в розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашній арешт,суд враховує той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, який відповідно до ст.12 КК України віднесений до категорії особливо тяжкого злочину.

Також, судом встановлено, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченій у разі визнання її винною, може спонукати її до переховування від суду, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальне правопорушення, у скоєнні якого остання обвинувачується.

Крім того, як вбачається з наявних в розпорядженні суду документів, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєні умисного злочину проти власності, з корисливих мотивів, та враховуючи, що вона офіційно не працевлаштована, що свідчить про відсутність законних джерел доходів для існування, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави вважати що обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Стороною захисту не доведено, що встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час припинили існування або зменшились.

Разом з цим, ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та проживання на території Одеської області, раніше не судима.

Виходячи з вказаних обставин, особи обвинуваченої, а також принципів змагальності і диспозитивності кримінального провадження, вважаю обґрунтованим та доцільним застосування до ОСОБА_4 такого запобіжного заходу, як домашній арешт та покласти на неї обов`язки передбачені ст. 194 КПК України.

Розглянувши клопотання прокурора про арешт майна, вважаю необхідним клопотання задовольнити, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Враховуючи що вбачається наявність достатніх підстав вважати, що на теперішній час речі, які були виявлені та вилучені під час обшуку в автомобілі «Toyota Land Cruiser» д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: 6 купюр по 10 доларів США із номерами: В92666837С, MD59266659B, IF09073518B, ME02733166A, CD33110594A, L29590882C; 5 купюр по 5 доларів США із номерами: FG68358976A, MB91694053B, CB46687576A, MK18933985D, MD77755376B; 18 купюр по 20 доларів США із номерами: PE60231061C, GM80750716A, MG13741989E, NB63642168B, AB22602566C, MD79429966C, JB17058125B, IG74150836D, ED27535684A, MK56214532A, AA77870411H, ML71542459I, JB91774045F, MB69083741A, JL46281123D, NL91119647C, PF05722622A, MC12655385E; 6 купюр по 50 доларів США із номерами: МВ10756471А, IB16541376B, JB72547242A, EL07271019A, GB32899588A, II21010295A; 19 купюр по 100 доларів США із номерами: AG71825295A, IL87082196E, MI09064053A, HB47079423L, CF20236970A, HB70735108H, HB93107917M, LE894078D, MK00143833B, MB04894665R, LB10858584P, ME75537239A, LB27807243K, PK59047993A, PE24951749K, MB27071730E, CB43799687W, MB78957378P, LB57152270B; купюра 200 гривень із номером ЦБ5872384, купюра 100 номером НЄ6065770, купюра 20 гривень із номером ЕИ4968311, 1 гривня із номером ТА6668991; купюра 100 доларів США із номером HB23535531O, купюра 50 доларів США із номером СF59018503A, 2 купюри по 1 долару США із номером F56494530A, BT4326511L; мобільний телефон «Samsung»; викрутка з жовтою ручкою; викрутка з чорно-жовтою ручкою; гідравлічні ножиці жовтого кольору; лом синього кольору; металевий предмет; гайковий ключ INTERTOOL 17; залізний предмет загострений з однієї сторони; мобільний телефон «Iphone 11» чорного кольору в чохлі чорного кольору; бінокль орного кольору «Busnnell»; ключі від автомобіля «Toyota»; 1 пара перчаток; складний ніж; маска чорного кольору; мобільний телефон «Samsung» чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім картою «Київстар»; мобільний телефон «Nokia» НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 із сім-картою оператора «Київстар» « НОМЕР_5 »; мобільний телефон «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_6 ; із номером НОМЕР_7 ; 2 залізні предмети (схожі на предмети для відмикання дверей (відмички); мобільний телефон «Philips» НОМЕР_8 ; ІМЕІ2: НОМЕР_9 з сім-картою «Київстар»; автомобіль «Toyota Land Cruiser» сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 ; кепка чорного кольору; сумка чорного кольору, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, тобто є доказами кримінального правопорушення, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Суд з огляду на конкретні обставини справи, вважає наявними підстави для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, оскільки доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики зникнення, втрати речових доказів.

Також суд вважає, що в даному випадку таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 177, 178, 183, 199, 314, 315, 371, 372, 376, 392 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартоювідносно обвинуваченого ОСОБА_3 , - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 07 листопада 2022 року, включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень (300 X 2481 = 744300).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися за межі м. Одеси, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на ннього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Клопотання прокурора, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартоювідносно обвинуваченого ОСОБА_6 , - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 07 листопада 2022 року, включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень (300 X 2481 = 744300).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_6 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися за межі м. Одеси, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на ннього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Клопотання прокурора, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартоювідносно обвинуваченого ОСОБА_5 , - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 07 листопада 2022 року, включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень (300 X 2481 = 744300).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися за межі м. Одеси, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на ннього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Клопотання прокурора, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити залишати місце свого фактичного проживання в період з 23 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин ранку наступної доби, строком на 2 (два) місяці, тобто до 09 листопада 2022 року.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 (два) місяці, тобто до 09 листопада 2022 року, а саме:

1)прибувати до Малиновського районного суду м. Одеси за викликом;

2)не відлучатися за межі Одеської області, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суд.

Клопотання прокурора, про накладення арешту на майно, - задовольнити.

Накласти арешт із забороною користування, володіння та розпорядження на речі, які були виявлені та вилучені під час обшуку в автомобілі «Toyota Land Cruiser» д.н.з. НОМЕР_1 , а саме:

- 6 купюр по 10 доларів США із номерами: В92666837С, MD59266659B, IF09073518B, ME02733166A, CD33110594A, L29590882C;

- 5 купюр по 5 доларів США із номерами: FG68358976A, MB91694053B, CB46687576A, MK18933985D, MD77755376B;

- 18 купюр по 20 доларів США із номерами: PE60231061C, GM80750716A, MG13741989E, NB63642168B, AB22602566C, MD79429966C, JB17058125B, IG74150836D, ED27535684A, MK56214532A, AA77870411H, ML71542459I, JB91774045F, MB69083741A, JL46281123D, NL91119647C, PF05722622A, MC12655385E;

- 6 купюр по 50 доларів США із номерами: МВ10756471А, IB16541376B, JB72547242A, EL07271019A, GB32899588A, II21010295A;

- 19 купюр по 100 доларів США із номерами: AG71825295A, IL87082196E, MI09064053A, HB47079423L, CF20236970A, HB70735108H, HB93107917M, LE894078D, MK00143833B, MB04894665R, LB10858584P, ME75537239A, LB27807243K, PK59047993A, PE24951749K, MB27071730E, CB43799687W, MB78957378P, LB57152270B;

- купюра 200 гривень із номером ЦБ5872384, купюра 100 номером НЄ6065770, купюра 20 гривень із номером ЕИ4968311, 1 гривня із номером ТА6668991;

- купюра 100 доларів США із номером HB23535531O, купюра 50 доларів США із номером СF59018503A, 2 купюри по 1 долару США із номером F56494530A, BT4326511L;

- мобільний телефон «Samsung»;

- викрутка з жовтою ручкою;

- викрутка з чорно-жовтою ручкою;

- гідравлічні ножиці жовтого кольору;

- лом синього кольору;

- металевий предмет;

- гайковий ключ INTERTOOL 17;

- залізний предмет загострений з однієї сторони;

- мобільний телефон «Iphone 11» чорного кольору в чохлі чорного кольору;

- бінокль орного кольору «Busnnell»;

- ключі від автомобіля «Toyota»;

- 1 пара перчаток;

- складний ніж;

- маска чорного кольору;

- мобільний телефон «Samsung» чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім картою «Київстар»;

- мобільний телефон «Nokia» НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 із сім-картою оператора «Київстар» « НОМЕР_5 »;

- мобільний телефон «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_6 ; із номером НОМЕР_7 ;

- 2 залізні предмети (схожі на предмети для відмикання дверей (відмички);

- мобільний телефон «Philips» НОМЕР_8 ; ІМЕІ2: НОМЕР_9 з сім-картою «Київстар»;

- автомобіль «Toyota Land Cruiser» сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 ;

- кепка чорного кольору;

- сумка чорного кольору.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення. Ухвала суду в цій частині набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду в цій частині, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

В решті ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                 ОСОБА_1