Справа № 129/1429/22

Провадження № 2/135/246/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2022 року                      м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Нікандрова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого,-

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2022 року Ладижинським міським судом Вінницької області постановлено ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви   ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.

22 серпня 2022 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про стягнення з позивача ОСОБА_2 на його користь судові витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5 000 гривень.

Оскільки ч.6 ст. 142, ч.ч. 3, 4 ст.270 ЦПК України не передбачено обов`язку суду здійснювати виклик учасників справи в судове засідання для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення та про розподіл судових витрат після постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, суд вирішує подану заяву без виклику учасників справи в судове засідання.

Вивчивши заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу та долучені до неї докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу (ч.6 ст. 142 ЦПК України).

Частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Разом з тим, суд враховує, що правові наслідки залишення позову без розгляду не є тотожними з правовими наслідками ухвалення рішення суду у справі.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України слідує, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Аналогічного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 26 вересня 2018 року у справі №148/312/16-ц, від 02 грудня 2020 року у справі №202/2600/15-ц, від 14 січня 2021 року у справі №521/3011/18.

Відповідно до статті 81 ЦПК України обов`язком сторін у цивільному процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з роз`яснень п.38 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах », що у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Меншаков проти України » №377/02 п.52 рішення від 08.04.2010, суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом.

Отже, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи за рахунок позивача при залишенні позову без розгляду, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Однак, такі обставини відповідачем не доведені.

Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть однозначно свідчити про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивача, передбаченим процесуальним законом.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що заява відповідача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правову допомогу у цивільній справі, не підлягає задоволенню, оскільки в межах розгляду цивільної справи судом постановлено ухвалу суду про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, а клопотання відповідача ОСОБА_1 не містить доводів і доказів необгрунтованості дій позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 81, 141, 142, 257, 264, 270, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О. Нікандрова