АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 

Апеляційне провадження №22-ц/796/9080/2015  Головуючий в 1 інстанції  Роман О.А.

  Доповідач  Желепа О.В.

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

01 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:  

головуючого  Желепи О.В.

суддів  Кабанченко О.А., Рубан С.М.

при секретарі  Гарматюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 березня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, 

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом в якому просив стягнути з відповідача за договором позики борг в сумі 72450 грн., індекс інфляції 14 417, 55 грн., з 01 вересня 2012 року по 31 жовтня 2014 року , 4 829, 34 грн.  3%річних за період з 01 вересня 2012 року по 20 листопада 2014 року та судові витрати.

 

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 12 березня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 92 613 грн. 86 коп.

З яких 72 450,00 грн. сума боргу, 14417, 55 грн. інфляційні втрати за порушення строку повернення грошей з 01 вересня 2012 року по 31 жовтня 2014 року, 4829,34 грн.  3% річних за період з 01 вересня 2012 року по 20.11.2014 року, 916,97 грн. сплаченого судового збору. 

Відповідач після відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, подав апеляційну скаргу в якій просив про його скасування з направленням справи на новий судовий розгляд. В скарзі посилався на те, що суд помилився в розрахунках 3% річних та індексу інфляції та не повідомив його про розгляд справи на 12 березня 2015 року.

В судове засідання апеляційного суду відповідач не зявився, про розгляд справи повідомлений 25 липня 2015 року, що підтверджується зворотним повідомленням.

Представник позивача доводи скарги заперечував.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 30 липня 2012 року позивач надав відповідачу у позику 72 450 грн. 

Відповідач взяв на себе зобовязання повернути позичені гроші до 01 вересня 2012 року, що підтверджується письмовою розпискою на аркуші справи 7.

Проте свої зобовязання за договором не виконав, кошти не повернув. 

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми права, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача суму боргу 72 450 грн.

Апеляційна скарга не містить конкретних доводів, щодо незаконності судового рішення в цій частині. 

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Задовольняючи позов в частині стягнення індексу інфляції та 3% річних , суд вірно застосував норми матеріального права та дійшов до вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача сум, передбачених ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, суд не перевірив розрахунок зроблений позивачем та не врахував, що датою прострочення є наступний день після закінчення строку повернення грошових коштів, а тому індекс інфляції підлягає стягненню з 02 вересня 2012 року до 31 жовтня 2014 року(межі заявлених позовних вимог).

Крім того в розрахунку позивач, вирахував індекс інфляції за середнім показником інфляції за весь період, а не за кожен місяць прострочення окремо, як це передбачено законом.

Сума індексу інфляції за вищенаведений період становитиме 14 345, 10 грн.

Сума 3% річних також підлягає стягненню за період з 02 вересня 2012 року до 20 листопада 2014 року( дата з урахуванням періоду заявлених позивачем вимог).

Сума 3% річних за цей період становитиме 4823 грн. 38 коп.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів скарги в частині невірного розрахунку індексу інфляції та 3% річних та необхідність зміни рішення в цій частині.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Пропорційно до задоволених апеляційним судом позовних вимог. з відповідача на користь позивача стягненню підлягає судовий збір в сумі 916 грн. 18 коп.

Доводи скарги з приводу не повідомлення відповідача про дату судового засідання, відповідно до норм ЦПК України не є підставою для скасування рішення з направленням справи на новий судовий розгляд. 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 березня 2015 року змінити.

Позов ОСОБА_2. задовольнити частково. 

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 92 534 грн. 66 коп.

З яких 72 450,00 грн. сума боргу, 14345,10 грн. інфляційні втрати за порушення строку повернення грошей з 02 вересня 2012 року по 31 жовтня 2014 року, 4823,38 грн.  3% річних за період з 02 вересня 2012 року по 20.11.2014 року, 916,18 грн. сплаченого судового збору. 

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.

 

 

Головуючий: Судді: