КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді                  ОСОБА_1 , 

суддів                                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря                ОСОБА_4 ,

прокурора                                 ОСОБА_5 ,

захисника                                  ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 19.10.2021.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 19.10.2021 клопотання прокурора ОСОБА_8 задоволено; обрано обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою; оголошено у розшук ОСОБА_7 . Стороні захисту у задоволені клопотання про зупинення провадження у зв`язку з хворобою ОСОБА_7 відмовлено; зупинено судове провадження до розшуку обвинуваченого ОСОБА_7 .

Своє рішення суд мотивував тим, що, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , як закінчений замах на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 в розмірі 1 млн. 100 тис. доларів США, вчинені шляхом обману та зловживання довірою останнього, тяжкість можливого покарання, строк попереднього перебування обвинуваченого під вартою,суд дійшов висновку, що ризик ухилення від суду та вчинення нового кримінального правопорушення є реальним.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, захисник                   ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 19.10.2021, ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

На переконання апелянта, ухвала суду незаконна, ухвалена з порушенням норм КПК України; суд першої інстанції під час прийняття рішення про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не навів аргуменів для обрання такого запобіжного заходу; вказані прокурором ризики не підтверджені, а лише перераховані. Зазначив, що підзахисний з січня 2020 постійно перебуває на території РФ; не з`являвся до суду через незадовільний стан здоров`я, на підтвердження чого надав медичну документацію (виписки з історії хвороб, довідки, листки непрацездатності), що свідчить про поважність причин його неявки на судові виклики. Також зазначив, що виконавча службаРФ обмежила ОСОБА_7 виїзд за межі території РФ, оскільки він є боржником у виконавчому провадженні. Викладені ним обставини вважає такими, що свідчать про необхідність зупинення судового провадження через тяжку хворобу ОСОБА_7 , про що і заявив клопотання.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи поданої апеляційної скарги та матеріали контрольного провадження, колегія суддів уважає, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 19.10.2021 ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою; оголошено у розшук ОСОБА_7 . Стороні захисту у задоволені клопотання про зупинення провадження у зв`язку з хворобою ОСОБА_7 відмовлено; зупинено судове провадження до розшуку обвинуваченого ОСОБА_7 .

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Розумність строку тримання під вартою не піддається абстрактній оцінці. Законність тримання під вартою необхідно оцінювати, виходячи з особливостей конкретної справи. Проте продовження строку тримання під вартою можна виправдати, коли є конкретні ознаки існування реальної суспільної потреби, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають вимогу права, передбаченого ст. 5 Конвенції (рішення у справі "Lavents v. Latvia" п. 70).

Відповідальність за дотримання розумних строків тримання підозрюваного під вартою покладається в першу чергу на національні судові органи (рішення у справі "Геращенко проти України" п. 100).

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 КПК України на суд покладено такий самий обов`язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

На переконання колегії суддів, судом першої інстанції дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про обрання строку тримання під вартою обвинуваченого            ОСОБА_7 , повно та об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.

Самі по собі обставини, на які посилається сторона захисту, як на підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, а саме те, що ОСОБА_7 з січня 2020 постійно перебуває на території РФ, виконавча служба обмежила ОСОБА_7 виїзд за межі території РФ, оскільки він є боржником у виконавчому провадженні, суд до уваги не приймає, оскільки на даний час зазначені обставини не є співмірними з ризиками, які продовжують існувати у даній справі.

Посилання сторони захисту на стан здоров`я обвинуваченого, який унеможливлює застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів не бере до уваги, оскільки стороною захисту хоч і надано у розпорядження суду документи, однак зі змісту вказаних документів не вбачається відомостей з приводу неможливості його перебування під вартою.

Доводи захисника про застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходуне пов`язаного із тримання під вартою, суд апеляційної інстанції вважає неспроможними. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України", зазначено, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи, відтак, враховуючи обставини вчинення правопорушення обвинуваченим ОСОБА_7 , якеінкримінується стороною обвинувачення, суспільний інтерес наразі у даному випадку переважає над правилом поваги до особистої свободи обвинуваченого.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 19.10.2021 та зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу, а тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 404, 405, 407, 418, 419, 421 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 19.10.2021 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:  ______________              ________________             _________________

            ОСОБА_1                 ОСОБА_3                     ОСОБА_2

Справа № 11-кп/824/755/2022

Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_10

Доповідач:  ОСОБА_1