Справа №2-830/2009р.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

                                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                                       ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                                                                    ЗАОЧНЕ

         22 квітня  2009 року                                        Дергачівський районний суд

                                                                                         Харківської області

у складі:    головуючого  судді                                                               Манич В.П.

                  при секретарі                                                                     Булах С.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дергачі цивільну справу за позовом  Закритого акціонерного товариства „ПроКредитБанк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 „Про стягнення заборгованості” ,-

В С Т А Н О В И В :

        Закрите акціонерне товариство „ПроКредитБанк” звернулося до суду з позовом про  стягнення заборгованості , посилаючись на те, що  між ним та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2.14959 від 14.04.2006 року, згідно якого відповідачці було надано кредит в сумі 25 тис. грн. з процентною ставкою 25% річних на строк 24 місяці. Факт видачі кредиту підтверджується заявою на видачу готівки №2111 34 від 14.04.2006р.

         Відповідно до умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов’язувалась здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені цим договором платежі у порядку, визначеному договором.

        Ст.1049 ЦК України передбачено, що „позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором”.

         За ст.526 УЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Однак  ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору та вимоги законодавства, не забезпечивши своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого у неї утворився борг перед позивачем з тривалою затримкою у погашенні.

         Станом на дату позову строк прострочення кредиту становить 620 днів.

         У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

        У відповідності до ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

           Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

           Кредитним договором передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує позивачу 25% річних, а отже ці проценти повинні сплачуватися за весь час прострочення.

           У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема  сплата  неустойки  (ст. 611 ЦК України).  Якщо  предметом  неустойки  є

                                                                             -  2  -

грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки встановлений законом, не може бути збільшений у договорі (п.2 ст.551 ЦК України).

           Ч.5 п.2.2.Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов’язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього Договору, позичальник зобов’язаний сплатити на користь кредитора пеню. За домовленістю сторін пеня встановлюється у розмірі 0,5 відсотка, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього пункту договору, буде меншою 15 (п’ятнадцяти) гривен, сума пені автоматично вважається такою, що становить 15 (п’ятнадцять) гривен за кожний день прострочення виконання зобов’язання.

         Зокрема, на дату цього розрахунку борг відповідача  ОСОБА_3 дорівнює:

         борг по капіталу = 14671,24 грн.;

         борг по процентах = 6228,67 грн.;

         пеня = 47610,13 грн., а разом = 68510,04  грн.

           В забезпечення виконання  зобов’язань відповідачки ОСОБА_3 ЗАТ „ПроКредитБанк” та відповідач ОСОБА_2 уклали договір поруки №2.14959-ДП від 14.04.2006 р.

           Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

            Договором поруки, яким забезпечується виконання зобов’язань ОСОБА_3 не передбачено спеціальних умов відповідальності поручителя, а отже ОСОБА_1 і поручитель відповідають перед ЗАТ „ПроКредитБанк” як солідарні боржники.

            21.06.2007 р. позивач, у зв,язку з виникненням заборгованості ОСОБА_1 звернувся до поручителя з вимогою №556 від 21 червня 2007 р. про виконання зобов’язань відповідачки ОСОБА_1 відповідно до умов договору поруки.

            Однак, ці вимоги ЗАТ „ПроКредитБанк” не були виконані і погашення на підставі договору поруки не відбулося.

            Відповідно до п.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. На підставі цієї умови позивач вважає за доцільне пред’явити вимогу до усіх боржників разом.

            Відповідно  до ст.118 ЦПК України позивач має право об’єднати в одній позовній заяві кілька вимог, які пов’язані між собою.

         Просить стягнути з відповідачів солідарно прострочену заборгованість за кредитним договором в сумі 68510,04   грн., борг по капіталу – 14671,24  грн., борг по процентах – 6228,67 грн., пеню – 47610,13  грн.

         Також просить стягнути з відповідачів солідарно судові витрати у сумі 715,11  грн., з яких: судовий збір – 685,11  грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення – 30,00  грн.

         Просить забезпечити даний позов шляхом заборони відповідачам відчужувати належне їм рухоме та нерухоме майно в межах позовних вимог. З метою виявлення рухомого та нерухомого майна, рахунків у банках, які належать відповідачам, а також джерела їх доходів – направити відповідні запити в БТІ, ДАІ, Управління земельних ресурсів та Державну податкову адміністрацію за місцем реєстрації відповідачів

         В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_4 від 05.01.2009 р. позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову.

                                                                       -  3  -

          Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені про розгляд справи належним чином, що підтверджується  надісланими на їх адресу повістками з повідомленням про слухання справи на 24.02.2009 р., 20.03.2009 р. , 22.04.2009 р. Про поважні причини неявки відповідачі не повідомили, тому суд вважає за можливе слухати справу за їх відсутністю, провівши заочний розгляд справи, проти чого представник позивача не заперечує.

          Суд, вислухавши представника позивача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, як докази у справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

          Судом встановлено, що між позивачем ЗАТ „ПроКредитБанк” та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №2.14959 від 14.04.2006 року, згідно якого відповідачці було надано кредит в сумі 25 тис. грн. з процентною ставкою 25% річних на строк 24 місяці. Факт видачі кредиту підтверджується заявою на видачу готівки №2111 34 від 14.04.2006р.

           Відповідно до умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов’язувалась здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені цим договором платежі у порядку, визначеному договором.

          Ст.1049 ЦК України передбачено, що „позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором”.

          За ст.526 ЦК України „зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу ...”.

         Однак  ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору та вимоги законодавства, не забезпечивши своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого у неї утворився борг перед позивачем з тривалою затримкою у погашенні.

         Станом на дату позову строк прострочення кредиту становить 620 днів.

         У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

         У відповідності до ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

            Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% (три проценти) річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

            Кредитним договором передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує позивачу 25% річних, а отже ці проценти повинні сплачуватися за весь час прострочення.

            У відповідності до ст.611 ЦК України  у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки встановлений законом, не може бути збільшений у договорі (п.2 ст.551 ЦК України).

            Ч.5 п.2.2.Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов’язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього Договору, позичальник зобов’язаний сплатити на користь кредитора пеню. За домовленістю сторін пеня встановлюється у розмірі 0,5 відсотка, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього пункту договору, буде меншою 15 (п’ятнадцяти) гривен, сума пені автоматично

                                                                         -  4  -

вважається такою, що становить 15 (п’ятнадцять) гривен за кожний день прострочення виконання зобов’язання.

         Зокрема, на дату цього розрахунку борг відповідача  ОСОБА_3 дорівнює:

         борг по капіталу = 14671,24 грн.;

         борг по процентах = 6228,67 грн.;

         пеня = 47610,13 грн., а разом = 68510,04 грн.

             В забезпечення виконання  зобов’язань відповідачки ОСОБА_3 ЗАТ „ПроКредитБанк” та відповідач ОСОБА_2 уклали договір поруки №2.14959-ДП від 14.04.2006 р.

             Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

             Договором поруки, яким забезпечується виконання зобов’язань ОСОБА_3 не передбачено спеціальних умов відповідальності поручителя, а отже ОСОБА_1 і поручитель відповідають перед ЗАТ „Про Кредит банк” як солідарні боржники.

             21.06.2007 р. позивач, у зв’язку з виникненням заборгованості ОСОБА_1 звернувся до поручителя з вимогою №556 від 21 червня 2007 р. про виконання зобов’язань відповідачки ОСОБА_1 відповідно до умов договору поруки.

             Однак, ці вимоги ЗАТ „ПроКредитБанк” не були виконані і погашення на підставі договору поруки не відбулося.

            Згідно довідки Комунального підприємства „Харківське бюро технічної інвентаризації” за вих.№1097/3 від 20.03.2009 р. право власності на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на об’єкти нерухомого майна в м. Харкові не зареєстровано.

            Згідно довідки Управління Державтоінспекції за №1659 від 23.03.2009 р. транспортні засоби за відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрованими не значаться.

            Оскільки суду надані докази того, що у відповідачів перед позивачем   ЗАТ „ПроКредит Банк” існує заборгованість за кредитним договором, яка до теперішнього часу не погашена , то суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

          Керуючись ст.ст. 58-60, 209, 224-228  ЦПК України, ст.ст. 526, 536,  554, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, суд -

В  И  Р  І  Ш  И  В:

      Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно   на користь  Закритого акціонерного товариства „ПроКредитБанк” на р/рахунок № 290930002.980 ідентифікаційний №21677333, МФО 320984 с уму заборгованості за кредитним договором в розмірі -  68 510, 04 грн.

      Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно   на користь  Закритого акціонерного товариства „ПроКредитБанк” витрати по сплаті судового збору в сумі 685, 11 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., а всього судові витрати у сумі 715, 11 грн.

       Заочне рішення суду може бути переглянуто Дергачівським районним судом за письмовою заявою відповідача  протягом 10 днів з дня отримання його копії.

   Заява на  оскарження рішення  може бути подана протягом 10 днів з дня виготовлення повного  рішення, апеляційна скарга  подається протягом 20 днів після подання заяви на оскарження .

   Суддя -                                                                                                            В.П.Манич