Справа № 214/9414/21

                                                провадження №2/216/2098/22

                                                      ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Чирського Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Корнєвої Ю.В.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 приміщення суду у м. Кривому Розі, в порядку  спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

                                                                      встановив:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що 05.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинений виконавчий напис за №90698 про стягнення з нього на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 28771 грн., та разом підлягають стягненню по вказаному виконавчому напису грошові кошти в сумі 32148,10 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог законодавства та повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив факт безспірності заборгованості відносно якої вчинявся виконавчий напис, а також дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку на звернення, чим порушив ст. 88 ЗУ «Про нотаріат». На підставі вищевикладеного, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 90698, вчинений 05.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В..

У судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позову та проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, причини своєї неявки суду не повідомив.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, причини своєї неявки суду не повідомили.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та, враховуючи що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до норм ст.ст. 280-281 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного

нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. на підставі статті ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172, було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №90698, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 28771,00  грн.

Згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області було відкрито виконавче провадження №65819166 з виконання виконавчого напису.

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог законодавства та повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

За ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення виконавчих написів регламентовано главою 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Згідно з п.1.1 глави 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Пунктом 1.2 глави 16 Розділу ІІ вказаного Порядку визначено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3.2 вказаного Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, встановлено, що для одержання виконавчого напису на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2019 у справі № 750/1627/18.

Згідно з п. 3.1 глави 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують

безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

При цьому, згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» від 31 січня 1992 року № 2, а саме пункту 13, вбачається, що при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Також слід враховувати, що боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так із підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частини),з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що при здійсненні виконавчого напису нотаріус повинен пересвідчитись та перевірити безспірність заборгованості боржника. Також обов`язковою умовою для вчинення виконавчого напису є безспірність майнових вимог до боржника, при цьому, ця безспірна вимога не потребує додаткового доказування, однак вона так само як і безспірність боргу боржника повинні підтверджуватись належними документами. Також обов`язковій перевірці підлягає встановлення строку, з якого у кредитора виникло право вимоги до боржника і чи не сплинув вказаний строк на момент звернення з відповідною заявою до нотаріуса.

Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними та беззаперечними, та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Таким чином, суд вважає встановленим той факт, що товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» при зверненні до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, не було надано всіх належних документів, які підтверджують наявність договірних зобов`язань, безспірність заборгованості та періоду її виникнення, що в свою чергу, унеможливлює здійснення виконавчого напису, відповідно до вимог ст.ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат» та порушує принцип безспірності заборгованості, за яким можливе здійснення виконавчого напису.

Враховуючи встановлені обставини справи суд вважає, що надані відповідачем документи для вчинення виконавчого напису не можна вважати безспірними, оскільки вони не підтверджують наявність договірних зобов`язань, безспірність заборгованості в зазначеному розмірі та періоду її виникнення, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що при вчиненні виконавчого напису від 07.05.2021 приватним нотаріусом не було належним чином перевірено факту безспірності заборгованості та періоду її виникнення.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення

цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а виконавчий напис приватного нотаріуса, слід визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням норм законодавства для здійснення даного виду нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідчення учасника бойових дій від 05.06.2015 року, тому на підставі Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року про затвердження «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», ст.ст.2, 4, 81, 82, 141, 142, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд -

                                                                       ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за №90698, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 28771 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                 Г.М.Чирський