Справа № 638/7105/21

Провадження № 1-кп/638/745/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді                         ОСОБА_1 ,

за участю секретаря                 ОСОБА_2 ,

прокурора                                 ОСОБА_3 ,

обвинуваченого                         ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого                адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої                                 ОСОБА_6 ,

представника потерпілої                 ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого у судовому провадженні за матеріалами кримінального провадження №12021220480000483 від 22.02.2021 року стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває в умовах ДУ Харківський слідчий ізолятор,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, -

встановив:

В провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова перебуває судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховування від органів досудового розслідування або суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість ризиків.

Потерпіла ОСОБА_6 та представник потерпілої ОСОБА_8 підтримали клопотання прокурора.

Суд, розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні питання про необхідність ув`язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.

Ухвалою суду від 19.05.2021 року до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строк дії якого продовжено до 09.09.2022 року.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 судом враховано наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в цьому кримінальному провадженні, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому, судом також враховується, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики продовжують існувати, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання винуватим у злочинах, у вчиненні яких обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою на строк до 60 діб, тобто до 04 листопада 2022 року.

У відповідності ч.2 ст.331, ч.4 ст.199 КПК України суд розглядає клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, відповідно до ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Суд, розглянувши клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оцінивши всі ризики, вважає необхідним не визначати розмір застави.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331, 369, 372 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в Державній установі Харківський слідчий ізолятор, продовживши строк цього запобіжного заходу до 04 листопада 2022 року без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя:         ОСОБА_1