печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16007/22-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 серпня 2022 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглядаючи кримінальне провадження № 12022110000000092 відомості про яке 14.04.2022 внесено до ЄРДР за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вишгорода Київської області, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, з повною загальною середньою освітою, раніше неодноразово судимого, востаннє: 28.10.2013 Вишгородським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 8 місяців, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 , захисник - адвокат ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12022110000000092 відомості про яке 14.04.2022 внесено до ЄРДР за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, який призначено в підготовче судове засідання на 31.08.2022.

У підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , оскільки вважає, що існують ризики такі як: переховування від суду через обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину; незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджання іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення. Застосування до ОСОБА_3 іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належне виконання останнім процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_3 проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував.

Захисник ОСОБА_5 просив змінити застосований запобіжний захід на домашній арешт, вказуючи що ризики на які посилається прокурор не є реальними та достатньо обґрунтованими.

Прокурор також одночасно клопотав про направлення обвинувального акта до Київського апеляційного суду для визначення підсудності, оскільки місцем вчинення інкримінованого злочину є Київська обл., Бучанський район, проти чого не заперечували захисник та обвинувачений.

Заслухавши учасників судового провадження, оцінивши ступінь обґрунтованості заявлених клопотань, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, що стосуються клопотань які вирішуються, суд дійшов наступного висновку.

Під час підготовчого судового засідання, суд у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 314 , ч. 3 ст. 315 КПК України має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження, та має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід обраний щодо обвинуваченого.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Разом із тим, згідно з положеннями абз. 6 ч. 1 ст. 34 КПК України до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд до іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя.

У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України питання про підсудність кримінального провадження підлягає першочерговому вирішенню, оскільки судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.

Так, як убачається зі змісту обвинувального акта та долученого до нього Реєстру матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_3 в березні 2022 року вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України в с. Бабинці, Бучанського району Київської області, де також проживають всі свідки у кримінальному провадженні.

Село Бабинці територіально розташоване в Бучанському районі Київської області, що свідчить про те, що на нього не поширюються юрисдикція Печерського районного суду м. Києва.

Водночас, у відповідності до положень ч. 9 ст. 615 КПК України (в редакції Закону № 2462-IX від 27.07.2022, який набув чинності 25.08.2022) під час дії воєнного стану обвинувальні акти розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення.

Таким чином, враховуючи вказану норми, яка набула чинності на час проведення підготовчого судового засідання, зміст обвинувального акта та долученого до нього Реєстру матеріалів досудового розслідування з яких вбачається, що інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення вчинене на території Бучанського району Київської області, де також проживають всі свідки у кримінальному провадження, суд доходить до висновку про відсутність законних підстав для розгляду вказаного кримінального провадження Печерським районним судом м. Києва та з метою забезпечення оперативності та ефективності розгляду справи про наявність обґрунтованих підстав для направлення провадження до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить із наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, судом в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Водночас, ст. 17 Закону України від 23.08.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 № 14-рп/2003 в справі №1-23/2003, тяжкість злочину законом не визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.

Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, судом, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в сукупності фактори, пов`язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставинами його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством. Підставою вважати такі ризики реальними є та обставина, що ОСОБА_3 обвинувачується у державній зраді, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду державній безпеці України на шкоду державній безпеці України: переході на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто скоєнні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання на строк від п`ятнадцяти років до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, по-друге, обвинувачений ОСОБА_3 , використовуючи вплив на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни їх показів або перешкоджання безпосереднього дослідження судом їх показів, має можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, по-третє може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом зловживання процесуальними правами, у тому числі зможе продовжувати протиправну діяльність, по-четверте може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, вів до затримання антисоціальний спосіб життя, офіційно не працевлаштований та не має жодного джерела доходу.

В зв`язку з чим, жодний інший вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 у кримінальному провадженні.

Тому, такий запобіжний захід, як тримання під вартою, зможе запобігти зазначеним ризикам, які на думку суду є досі реальними.

Таким чином, обвинуваченому ОСОБА_3 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 32, 34, 176-178, 183, 193-194, 196-197, 314-316, 331, 372, 615 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022110000000092 від 14.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого - задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 продовжити до 28.10.2022 включно.

Строк дії ухвали до 28.10.2022.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів через Печерський районний суд м. Києва.

Головуючий суддя Світлана ГРЕЧАНА