Справа № 420/5796/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року                                                                                           м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

                                                          ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2022 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в здійсненні виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що йому призначено пенсію по інвалідності  відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Позивач вказує, що з 01.01.2018 року йому здійснено перерахунок пенсії відповідно до пункту 1 Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року. Вказаний перерахунок здійснений з урахуванням розстрочки, передбаченої пунктом 2 Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року.

Так, позивач вказує, що відповідно до пункту 2 Постанови №103 виплата перерахованої відповідно до п. 1 цієї постанови пенсії проводилась у таких розмірах, а саме: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Однак, враховуючи, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3858/18 від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 Постанови №103 та внесені цією постановою зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо здійснення розстрочки виплати підвищення пенсії.

Як зазначає позивач, на його звернення щодо виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в повному розмірі без урахування розстрочки, передбаченої постановою КМУ №103, відповідач відмовив, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Також позивач посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2021 року по справі №520/8675/18 та вважає, що мав “законні сподівання” отримати пенсію у збільшеному розмірі після перерахунку її розміру, отже, обмеження щодо строків та розмірів виплати сум доплати до пенсії за 2018-2019 роки, передбачені Постановою №103, не можуть бути застосовані.

Окрім того позивач вказав, що про порушення своїх прав він дізнався після отримання відповіді відповідача та оприлюднення постанови  Верховного Суду від 30 серпня 2021 року по справі №520/8675/18.

Ухвалою суду від 18 квітня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадження).

Також ухвалою від 18 квітня 2022 року суд витребував від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

11 травня 2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області через канцелярію суду надійшов відзив та позовну заяву (а.с. 25-28).  

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується. Відповідач вважає, що для проведення перерахунку пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії підстави відсутні. Позивачу здійснено перерахунок відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, тому підстави для визнання протиправними дій управління та задоволення позову відсутні.

10 травня 2022 року на виконання ухвали суду про витребування доказів від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшли  належним чином засвідчені копії письмових доказів з матеріалів пенсійної справи позивача.

18 липня 2022 року представником позивача подані додаткові пояснення по справі, у яких останній просить врахувати при розгляді справи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06 липня 2022 року по справі № 440/4978/19.

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.

З урахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Згідно наявного у матеріалах пенсійної справи розрахунку на призначення пенсії, з 09.04.2001 року позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової  служби, та деяких інших осіб” (у чинній редакції).

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

З 01 січня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок пенсії позивачу відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 у зв`язку із збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців на підставі постанови КМУ від 30.08.2017 року №704.

На підставі пункту 2 постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 виплата перерахованої  з 1 січня 2018 року пенсії проводилась у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Так, згідно аркушу перерахунку з 01.01.2018 року, відповідно до пункту 2 постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року, підвищення пенсії позивача складає 6308,37 грн., з них виплачувалось: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення – 3154,19 грн.; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року – щомісячно 75% від підвищення – 4731,28 грн.; з 01.01.2020 року 100% щомісячно від підвищення – 6308,37 грн. (а.с. 20).

Таким чином, після перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року на підставі постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року відповідачем застосовано розстрочку виплати підвищення пенсії.

05 березня 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

На звернення позивача, через свого представника (адвокат Драгомирова О.М.), щодо проведення перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії (а.с. 6), Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 23 лютого 2022 року вих. №4272-1969/П-02/8-1500/22 повідомило позивачу про наступне.

Щодо виплати підвищення у 2019 році повідомлено, що згідно постанови КМУ №804, виплата пенсій перерахованих з 1 січня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року. Відповідно до постанови КМУ № 1088, з 01.01.2020 виплата пенсій здійснюється з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 р. Інших рішень Уряду не приймалось.

Враховуючи викладене, відповідач зазначив позивачу, що для проведення перерахунку його пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії підстави відсутні (а.с. 7).

Вважаючи своє право порушеним діями відповідача щодо невиплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Як встановлено судом, позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у редакції, чинній на момент призначення пенсії (далі - Закон №2262-ХІІ).

Цей Закон є спеціальним щодо регулювання правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовані статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова №704).

Відповідно до пункту 10, ця постанова набирала чинності з 1 березня 2018 року.

Отже, з набранням чинності постановою КМУ від 30.08.2017 року № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до      Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.  

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (надалі - Постанова № 103).

Пунктом 1 Постанови № 103 (тут і далі у редакції на дату її прийняття) вирішено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 103, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) постановлено проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Пунктом 4 Постанови № 103 регламентовано, що у разі коли внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно із Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Також Постановою № 103 були внесені зміни до Порядку № 45, зокрема:

- пункт 5 викладено в новій редакції;

- додаток 2 викладено в новій редакції, відповідно до якої відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Згідно з п. 1 Порядку №45 зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 103 (тут і далі - у редакції, чинній на час перерахунку пенсії позивача), пенсії, призначені відповідно до  Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”  (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із  Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку №45, Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

У відповідності з абз. 1 п. 3 Порядку №45, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі (п. 4 Порядку № 45).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2  постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб"  та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до  Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого  постановою КМУ від 13.02.2008р. №  45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Отже, пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, втратили чинність з 05.03.2019 року.

У межах даного позову позивачем оскаржуються дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати пенсії з урахуванням обмежень суми підвищення за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 рр. та заявлені вимоги про зобов`язання відповідача здійснити виплату донарахованих сум з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 6 КАС передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 13 травня 2015 року за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту “законних очікувань” (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

Так у справі “Суханов та Ільченко проти України” (заяви № 68385/10 та № 71378/10) ЄСПЛ вказав, що якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має “законне сподівання”, якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя: наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).

У справі “Кечко проти України” (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Відповідно до статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначення в частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.

Така правова позиція була в черговий раз підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 року у справі №520/2098/19 (провадження 11-325апп21).

З огляду на викладене, позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону №2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє також посилання відповідача на постанови КМУ від 14.08.2019 року № 804 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” та від 24.12.2019 року № 1088 “Про деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян”, оскільки положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи є вони чинними на момент розгляду справи, не повинні застосовуватись.

Закон №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин, має вищу юридичну силу, ніж норми згаданих постанов, які не повинні суперечити положенням Закону, тому саме його положення слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.

Суд приймає до уваги посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06 липня 2022 року по справі № 440/4978/19, згідно якої саме з 01.01.2018 позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії.

У відповідності з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, правових позицій Верховного Суду та усіх висновків, викладених у цьому рішенні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу в здійсненні виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 у повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, з урахуванням виплачених сум, а також зобов`язання здійснити виплату позивачу перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 у повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, з урахуванням виплачених сум.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій позивач посилається на норму ч.3 ст.51 Закону № 2262-XII, згідно якої перерахунок пенсії провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності з ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду із цим позовом після відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у здійсненні виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в повному розмірі без урахування розстрочки.

Вказана відмова викладена у листі відповідача від 23 лютого 2022 року вих. №4272-1969/П-02/8-1500/22 (а.с. 7), відповідно шестимісячний строк звернення до суду не пропущений.

Окрім того, суд приймає до уваги приписи ч.3 ст.51 Закону № 2262-XII, згідно якої перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв`язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Інших суттєвих доводів та/або доказів сторонами суду не наведено та не надано.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, позивач був звільнений від сплати судового збору, відповідно, підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 80, 90, 122, 139, 242-246, 255-257, 263, 291, 295, 297 КАС України,   

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 у повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 у повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).  

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя                                                                                                         О.В. Глуханчук