ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-1337/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2008 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Лемеха Л.Я.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_3 (дов. від 10.09.2008 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій командування військової частини по нарахуванню та виплаті надбавки за безперервну службу та премії неправомірними, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона перебуває на військовій службі понад 14 років 4 місяці. Відповідно до Указу Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу" вона під час служби мала право на щомісячну надбавку за безперервну військову службу у Збройних Силах України понад 5 років до 10%, понад 10 років у розмірі до 30%, понад 15 років у розмірі до 50%, однак отримувала таку надбавку у значно меншому розмірі що порушує її законні права та інтереси. Вважає, що за період з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. має право на надбавку у розмірі 50 %. Оскільки відповідач нараховував та виплачував таку грошову надбавку у значно меншому розмірі ніж це передбачено нормативними актами, то відповідно і нарахування щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 33,3% нараховувалось і виплачувалось у значно меншому розмірі. Просить стягнути з відповідача різницю між фактично виплаченою надбавкою та невиплаченою із врахуванням коефіцієнту інфляції згідно із висновком Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за № 2457 від 19.06.2008 року за період з 02.06.2004 р. по 31.12.2005 р. в сумі 1879,77 грн. та 219,24 грн. за проведення експертизи по розрахунках.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, зсилаючись на обставини зазначені у позовній заяві.
Відповідач позову не визнав, обґрунтовуючи свої заперечення тією обставиною, що відповідно до Указу Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу" Міністрові оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну службу у Збройних Силах України у відсотках, які передбачені зазначеним Указом Президента України.
Вислухавши доводи представника позивача, заперечення відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Це підтверджується довідкою, виданою ОСОБА_2.
Відповідно до Указу Президента України № 383 від 05.05.2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу" (Указ втратив чинність згідно з Указом Президента України від 18 грудня 2007 року № 1234/2007) Міністрові оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби у таких розмірах: понад 5 років - до 10 відсотків; понад 10 років - до 30 відсотків; понад 15 років - до 50 відсотків. Порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони. Отже, Указом Президента України від 05.05.03р. № 389 встановлено максимальні (граничні) розміри надбавок за безперервну військову службу.
З метою впорядкування виплати даної надбавки за безперервну службу у підрозділах Збройних Силах України, Міністр оборони України видав наказ № 149 від 26.05.2003 р. "Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки на безперервну військову службу в Збройних Силах України". Відповідно до цієї Інструкції розміри щомісячної надбавки встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення за рішенням Міністра оборони України.
Відповідно до зазначеної Інструкції надбавка виплачується за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Відповідно до п. 5 ст. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1080 "Про затвердження Положення про Міністерство оборони України", Міністр оборони України приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.
Отже, наведене свідчить, що Міністру оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну.
З аналізу наведених норм вбачається, що підвищення надбавки та посадового окладу є правом відповідних посадових осіб, а не їх обов'язком. Розмір підвищення не є твердим, тобто відповідні посадові особи здійснюють підвищення розміру зазначених виплат на власний розсуд, оскільки протилежного прямо в зазначених нормативних актах не встановлено.
Міністр оборони України, реалізуючи надані Президентом України повноваження, наказом від 26.05.03 № 149 затвердив Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України, у пункті 2 якої визначено, що розміри щомісячної надбавки за безперервну службу у Збройних Силах України встановлюються за рішенням Міністра оборони, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.
У зв'язку з цим, в період з травня 2003 року по грудень 2004 року Міністр оборони України своїми розпорядженнями № 146/20/2095 від 26.05.03р., № 146/1/11/463 від 13.11.03р., № 146/1/11/530 від 25.12.03р., № 146/1/11/26 від 16.01.04р., № 220/2098 від 07.10.04р. та 146/1/11/1 від 05.01.2005 р. встановлював надбавки за безперервну військову службу понад 10 років у розмірі від 5 до 30 відсотків; понад 15 років у розмірі від 10 до 50 відсотків.
На підставі наведених розпоряджень Міністра оборони України позивачу, як і іншим військовослужбовцям, які мають вислугу понад 10 та понад 15 років, за період служби з 01.01.04р. по 31.12.05р. щомісячна надбавка виплачувалась у розмірах від 5% до 30% та від 10% до 50% залежно від вислуги років.
Відповідач проводив виплату позивачу надбавки за безперервну військову службу в порядку та розмірах, встановлених розпорядженнями Міністра оборони України. Відповідно до вимог статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, розпорядження Міністра оборони України підлягають обов'язковому виконанню відповідачем, який підпорядкований Міністру оборони України, як безпосередньому начальнику.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, суд вважає, що позов є необґрунтованим та до задоволення не підлягає.
Керуючись п.п. 1, 2 Указу Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу", "Інструкцією про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України", п. 8 Положення "Про міністерство оборони України", ст.ст. 7-14, 18, 19, 24 ч. 1, 143, 146, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
п о с т а н о в и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій командування військової частини по нарахуванню та виплаті надбавки за безперервну службу та премії неправомірними, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Брильовський Р.М.
Повний текст постанови виготовлено 07.11.2008 р.