Справа № 135/525/22

Провадження № 2/135/220/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2022 року                                 м.Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Нікандрова С.О., за участю секретаря судового засідання Гончарової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Клименко Ірина Федорівна, до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання іпотеки припиненою, -

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В червні 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Клименко Ірина Федорівна,звернулася до Ладижинського міського суду Вінницької області з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання іпотеки припиненою. На обґрунтування позовних вимог зазначила, що згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.06.2008 року, яке видане виконавчим комітетом Ладижинської міської ради, ОСОБА_1 є власником двокімнатної квартири загальною площею 50,4 кв.м., житловою площею 27,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

11.07.2008 року між чоловіком позивачки ОСОБА_2 та Акціонерним банком «БРОКБІЗНЕСБАНК» було укладено кредитний договір №178 S-79/08, за умовами якого банк надав кредит у розмірі 68000,00 грн., на строк з 11 липня 2008 року по 10 липня 2016 року, зі сплатою за користування кредитом у розмірі 22% річних на споживчі цілі під заставу нерухомості.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерним банком «БРОКБІЗНЕСБАНК» було укладено іпотечний договір від 11.07.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Вихватюк Л.А., предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 50,4 кв.м., житловою площею 27,8 кв.м.

Також з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерним банком «БРОКБІЗНЕСБАНК» було укладено договір поруки №01/31-2008П, відповідно до якого поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне і повне виконання ОСОБА_2 зобов`язань по кредитному договору №178 S-79/08 від 11.07.2008 року.

Зобов`язання за кредитним договором №178 S-79/08 від 11.07.2008 року позичальником ОСОБА_2 були виконані належним чином, в повному обсязі і достроково, про що свідчать квитанції про сплату кредитних коштів та відсотків за користування кредитом за період з 14 липня 2008 року по 12 липня 2011 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

В лютому 2022 року позивач вирішила розпорядитися належним їй на праві власності нерухомим майном, але із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме

майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №300348329 від 18.02.2022 року дізналася до наявність зареєстрованого обтяження нерухомого майна, а саме: запис про обтяження: іпотека, реєстраційний номер обтяження: 7551070; зареєстровано: 11.07.2008 15:59:49 реєстратором: приватний нотаріус Вихватюк Л.А.; підстава обтяження: договір іпотеки, ВКМ 288353. 11.07.2008, приватний нотаріус Вихватюк Л.А.; об`єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 23626716; Іпотекодержатель: Акціонерний банк «БРОКБІЗНЕСБАНК», код 19357489, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд.41; Іпотекодавець ОСОБА_1 ; розмір основного зобов`язання: 68000,00 грн.; строк виконання: 11.07.2016.

Постановою Правління Національного банку України від 28 лютого 2014 року №107 акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» віднесене до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.02.2014 року №9 запроваджено тимчасову адміністрацію у АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та призначено уповноважену особу на тимчасову адміністрацію.

Постановою Правління Національного банку України від 10 червня 2014 року №339 відкликано банківську ліценцію та ліквідовано акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014 року №45 розпочато процедуру ліквідації АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та призначено уповноважену особу на його ліквідацію.

15 жовтня 2019 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» як юридичної особи.

Проте, всупереч ст.ст.43.44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження», відомості про припинення обтяження на майно у зв`язку з припиненням кредитного зобов`язання ОСОБА_2 до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не внесені і внести такі відомості в позасудовому порядку не представляється можливим у зв`язку з ліквідацією обтяжувача.

19 липня 2022 року представником відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – адвокатом Цукановою С.Г. подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 15.10.2019 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10731110121000818 про державну реєстрацію припинення АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» як юридичної особи, внаслідок чого повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» припинено. Фонд гарантування не є правонаступником банку, не є стороною договорів, які укладалися з банком, також не є обтяжувачем, банк ліквідовано без правонаступництва, відповідно вимоги до Фонду гарантування про визнання правочину припиненим та зобов`язання вчинити дії щодо припинення обтяження є безпідставними. Крім того, статтею 521 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання усіх, у тому числі фінансово-господарських документів неплатоспроможного банку протягом ліквідаційної процедури. До завершення ліквідації неплатоспроможного банку Фонд зобов`язаний забезпечити збереженість архівних документів неплатоспроможного банку і передати їх на зберігання до Національного банку України. Враховуючи передання документів АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» до Національного банку України, у Фонду відсутня будь-яка інформація щодо спірних договорів. З урахуванням зазначених вище обставин, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі у зв`язку з поданням позову до неналежного відповідача.

2. Рух справи

Ухвалою суду від 20.06.2022 року відкрито провадження у цивільній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Клименко І.Ф. не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

У судове засідання представник відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не з`явився, хоча про день місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Судом виконаний обов`язок щодо їх повідомлення про день, місце та час розгляду справи у спосіб направлення судового виклику за офіційною електронною адресою.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.06.2008 року, яке видане виконавчим комітетом Ладижинської міської ради, позивач ОСОБА_1 є власником двокімнатної квартири загальною площею 50,4 кв.м., житловою площею 27,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

11.07.2008 року між чоловіком позивачки ОСОБА_2 та Акціонерним банком «БРОКБІЗНЕСБАНК» було укладено кредитний договір №178 S-79/08, за умовами якого банк надав кредит у розмірі 68000,00 грн., на строк з 11 липня 2008 року по 10 липня 2016 року, зі сплатою за користування кредитом у розмірі 22% річних на споживчі цілі під заставу нерухомості.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерним банком «БРОКБІЗНЕСБАНК» було укладено іпотечний договір від 11 липня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Вихватюк Л.А., предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 50,4 кв.м., житловою площею 27,8 кв.м.

Також з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерним банком «БРОКБІЗНЕСБАНК» було укладено договір поруки №01/31-2008П, відповідно до якого поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати в повному обсязі за своєчасне і повне виконання ОСОБА_2 зобов`язань по кредитному договору №178 S-79/08 від 11.07.2008 року.

Зобов`язання за кредитним договором №178 S-79/08 від 11.07.2008 року позичальником ОСОБА_2 були виконані належним чином, в повному обсязі і достроково, про що свідчать квитанції про сплату кредитних коштів та відсотків за користування кредитом за період з 14 липня 2008 року по 12 липня 2011 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №300348329 від 18.02.2022 року зареєстроване обтяження нерухомого майна, а саме: запис про обтяження: іпотека, реєстраційний номер обтяження: 7551070; зареєстровано: 11.07.2008 15:59:49 реєстратором: приватний нотаріус Вихватюк Л.А.; підстава обтяження: договір іпотеки, ВКМ 288353. 11.07.2008, приватний нотаріус Вихватюк Л.А.; об`єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 23626716; Іпотекодержатель: Акціонерний банк «БРОКБІЗНЕСБАНК», код 19357489, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд.41; Іпотекодавець ОСОБА_1 ; розмір основного зобов`язання: 68000,00 грн.; строк виконання: 11.07.2016.

Постановою Правління Національного банку України від 28 лютого 2014 року №107 Акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» віднесене до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.02.2014 року №9 запроваджено тимчасову адміністрацію у АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та призначено уповноважену особу на тимчасову адміністрацію.

Постановою Правління Національного банку України від 10 червня 2014 року №339 відкликано банківську ліценцію та ліквідовано Акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014 року №45 розпочато процедуру ліквідації АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та призначено уповноважену особу на його ліквідацію.

15 жовтня 2019 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» як юридичної особи.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 своїм листом №49-036-2885/22 від 17.03.2022 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що на виконання приписів ст.521 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» здав, а архів Національного банку України прийняв на зберігання всі документи банку, а також довідковий апарат до них. Про приймання-передавання документів на зберігання до архіву Національного банку України складено відповідні акти, відтак наразі у Фонді відсуні всі первинні документи АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК». Одночасно з цим, повідомлено, що за даними програмного комплексу ЄОІС будь-які зобов`язання ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитними договорами перед АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» станом на дату запровадження тимчасової адміністрації в Банку (03.03.2014) були відсутні.

У відповідь на адвокатський запит Національний банк України листом №20-0006/53533 від 04.08.2022 року повідомив, що документи щодо оформлення юридичної справи за кредитним договором та за договором іпотеки, які були укладені між ОСОБА_2 та АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», у тому числі щодо погашення заборгованості за цим кредитним договором, в описах архівних справ банку не зазначені та на архівне зберігання до Національного банку України відповідно до ст.521 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передавалися. В описах архівних справ банку зазначена справа: «Ліквідаційний баланс АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та Додатки до нього» в матеріалах якої, а саме у додатках: «Кредитний портфель (кредити надані фізичним особам) АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» станом на 01.09.2014» та «Реєстр реалізації відступлення прав вимоги за кредитними договорами на відкритих торгах за період з 11.06.2014 по 17.05.2019», інформація щодо кредитної справи та заборгованості ОСОБА_2 відсутня. В договорах відступлення прав вимоги новому кредитору, інформація про кредитний договір №178 S-79/08 від 11.07.2008 року відсутня.

3. Оцінка суду та застосовані норми права.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (частина друга статті 509 ЦК України). Однією з таких підстав є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини 1, 2 статті 598 ЦК України).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобов`язання вважається виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.

Суд приходить до висновку, що позичальник ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором №178 S-79/08 від 11 липня 2008 року виконав, що підтверджується відповідними квитанціями про внесення коштів на погашення кредиту (а.с.50-88), листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №49-0362885 від 17.03.2022 року, згідно якого будь-які зобов`язання ОСОБА_2 відповідно до інформації наявної у володінні і розпорядженні Фонду, за кредитними договорами перед АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» станом на дату запровадження тимчасової адміністрації в Банку (03.03.2014 року) були відсутні; листом Національний банк України №20-0006/53533 від 04.08.2022 року, згідлно якого в описах архівних справ банку зазначена справа: «Ліквідаційний баланс АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та Додатки до нього» в матеріалах якої, а саме у додатках: «Кредитний портфель (кредити надані фізичним особам) АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» станом на 01.09.2014» та «Реєстр реалізації відступлення прав вимоги за кредитними договорами на відкритих торгах за період з 11.06.2014 по 17.05.2019», інформація щодо кредитної справи та заборгованості ОСОБА_2 відсутня. В договорах відступлення прав вимоги новому кредитору, інформація про кредитний договір №178 S-79/08 від 11.07.2008 року відсутня.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).

Поняття іпотеки деталізує абзац 3 статті 1 Закону України «Про іпотеку», який визначає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Укладеним іпотечним договором від 11 липня 2008 року між АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_1 передбачено, що цим договором забезпечується належне виконання основного зобов`язання, що випливає з Кредитного договору №178 S-79/08 від 11 липня 2008 року, укладеного між іпотекодержателем та позичальником ОСОБА_2 , а також всіх додаткових угод та додатків до нього, якщо такі укладені або будуть укладені до нього, в тому числі щодо повернення Іпотекодержателю суми кредиту у розмірі 68 000 грн.; сплати Іпотекодержателю процентів за користування кредитом у розмірі 22% річних; сплати на користь Іпотекодержателя штрафних санкцій у випадку неналежного виконання зобов`язань за Кредитним договором, а також відшкодування Іпотекодержателю збитків, під якими розуміються витрати, зроблені Іпотекодержателем, втрата ним грошових коштів, а також неодержані ним доходи.

Відповідно до іпотечного договору, він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання позичальником основного зобов`язання за Кредитним договором. Одночасно з нотаріальним посвідченням даного договору накладається заборона відчуження предмета іпотеки.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разi: припинення основного зобов`язання aбo закінчення строку дії іпотечного договору. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання i є дійсною до припинення основного зобов`язання a6o до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци 2 i 7 частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої i речення 2 частини першої статті 593 ЦК України). Зобов`язання припиняється частково a6o у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).

За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання (аналогічні висновки сформулював Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №910/16461/16; постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №522/407/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №463/3237/16-ц).

Згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №300348329 від 18.02.2022 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 23626716, власником і іпотекодавцем якої є позивачка ОСОБА_1 , перебуває під забороною відчуження на підставі договору іпотеки від 11.07.2008 року (а.с.41-42).

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до першої частини статті 1 протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно частини першої статті 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном, які він здійснює на свій розсуд (частина перша статті 317 та частина перша статті 319 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац 5 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у редакції, чинній на момент укладення іпотечного договору).

Посвідчивши іпотечний договір, нотаріус наклав заборону відчуження нерухомого майна. Це відповідає умовам іпотечного договору, згідно з яким при його посвідченні нотаріус накладає таку заборону до моменту повного виконання зобов`язань позичальником перед іпотекодержателем за кредитним договором.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частина друга статті 593 ЦК України, частина третя статті 17 Закону України «Про іпотеку»).

На думку суду, заборона відчуження об`єкту нерухомого майна у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та запис у Державному реєстрі іпотек перешкоджає позивачу, який є власником нерухомого майна, реалізувати своє право на розпорядження майном, та враховуючи, що кредитне зобов`язання забезпечене іпотекою у встановленому порядку виконане, подальше існування такого обтяження є невиправданим втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном, а тому існують об`єктивні та законні підстави для припинення обтяження майна.

За змістом частини третьої статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Згідно частини другої статті 4 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель зобов`язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.

Отже, у зв`язку із припиненням Договору позики та, відповідно Іпотечного договору, на Іпотекодержателя законодавством покладений обов`язок щодо звернення до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки та зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду по справі №127/18094/15-ц від 13.03.2019 року.

Оцінюючі доводи представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо наявності підстав для відмови у позовних вимогах у зв`язку з поданням позову до неналежного відповідача, суд приймає до уваги наступне.

За положеннями статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

У відповідності до пункту 1 частини другої статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб був зобов`язаний забезпечити належне оформлення, упорядкування та зберігання усіх документів неплатоспроможного банку, в тому числі архівних, та передати їх на зберігання до Національного банку України.

Частиною першою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено прямий обов`язок Фонду забезпечити збереження активів та документації банку.

Постановою Правління Національного банку України від 10 червня 2014 року №339 відкликано банківську ліценцію та ліквідовано Акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014 року №45 розпочато процедуру ліквідації АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та призначено уповноважену особу на його ліквідацію.

15 жовтня 2019 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» як юридичної особи.

Згідно з частинами другою, третьою статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за результатами проведення ліквідації банку Фонд складає ліквідаційний баланс та звіт, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду. Ліквідаційна процедура Банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Тобто, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника.

Ліквідаційна процедура АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» є завершеною з 15.10.2019 року, всі активи Банку реалізовано, кошти одержані від реалізації спрямовані на задоволення вимог кредиторів, непродані активи відсутні.

Разом із тим, на момент звернення до суду із цим позовом відповідачем не було вчинено дій щодо припинення іпотеки у зв`язку із повним погашенням боргу за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.

У вказаній нормі зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16, провадження №12-158гс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, провадження №14-144цс18 зазначено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

З урахуванням конкретних фактичних обставин справи, з огляду на те, що  заборгованість за кредитним договором №178 S-79/08 від 11.07.2008 року позичальником ОСОБА_2 повністю погашена; кредитор АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" ліквідований, про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; відомості щодо реєстрації Національним банком України банку, що став правонаступником АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", відсутні; повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб припиненні; кредитна справа за договором №178 S-79/08 від 11.07.2008 року та за іпотечним договором від 11.07.2008 року в описах архівних справ банку не зазначені та на зберігання до Національного банку не передавалися; відомості щодо договорів про відступлення прав вимог за кредитним договором №178 S-79/08 від 11.07.2008 року третім особам також відсутні; реєстратор без отримання повідомлення іпотекодержателя про погашення суми кредиту не має правових підстав для внесення запису про припинення іпотеки та зняття заборони відчуження нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання припиненим іпотечного договору та припинення обтяження нерухомого майна, накладеного на підставі договору іпотеки, зняття заброни на нерухоме майно є обґрунтованими та підлягають задоволенню, так як спрямовані на ефективне відновлення її порушених прав.

Стосовно позовної вимоги про виключення з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів про державну реєстрацію іпотеки та обтяження майна, суд зауважує, що відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Зміст зазначеної правової норми свідчить про те, що, на відміну від ч.2 ст.26 зазначеного Закону у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Аналогічні за змістом висновки щодо застосування статті 26 Закону про державну реєстрацію прав у новій редакції при вирішенні спорів у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справах №906/516/19, №905/633/19, №922/2589/19, від 30.06.2020 у справі  №922/3130/19, від 14.07.2020 у справі №910/8387/19, від 20.08.2020 у справі №916/2464/19, від 03.09.2020 у справі №914/1201/19, від 18.11.2020 у справі №154/883/19-ц, від 13.10.2021 у справі №161/15629/19.

Отже, запис про державну реєстрацію іпотеки та запис про обтяження нерухомого майна не можуть бути скасовані та/або вилучені з Державного реєстру прав в силу прямої вказівки закону, а права та законні інтереси позивача повністю поновлюються за фактом припинення такого обтяження, що буде відображено у відповідному реєстрі за результатом виконання цього рішення суду. Тому в частині позовних вимог про виключення Державного реєстру іпотек запису про державну реєстрацію іпотеки та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження майна слід відмовити.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Клименко Ірина Федорівна, до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання іпотеки припиненою - задовольнити частково.

Визнати припиненим іпотечний договір, укладений між Акціонерним банком «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_1 , посвідчений 11 липня 2008 року приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Вихватнюк Л.А., та зареєстрований в реєстрі за №2220.

Припинити іпотеку на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 27,8 кв.м, загальною площею 50,4 кв.м., яка зареєстрована на підставі договору іпотеки від 11 липня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Вихватнюк Л.А.

Зняти (припинити) обтяження у формі заборони на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 7553509): квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВН (реєстраційний номер майна): 23626716, зареєстроване 11.07.2008 року приватним нотаріусом Вихватнюк Л.А. на підставі договору іпотеки від 11 липня 2008 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.  Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ладижинського міського суду    

Вінницької області                                                                               С.О.Нікандрова