Судове рішення 753/3758/22 від 25.01.2023

Особи

Учасники процесу:

обвинувачений: Волковський Віталій Вікторович
обвинувачений: Татаренко Михайло Юрійович
потерпілий: Стішова Наталія Сергіївна
Захисник: Николенко Роман Сергійович
Захисник: Яремчук Руслан Леонідович
заява: Просалова Ольга Михайлівна
Захисник: Москаленко Сергій Іванович

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #480203736

Київський апеляційний суд

Провадження № 11кп/824/3179/2022 Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 753/3758/22 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 серпня 2022 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,та проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 ,

та

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Кіровськ Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ,

обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 серпня 2022 року обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожному, продовжений строк тримання під вартою на 60 днів, до 02 жовтня 2022 року включно.

Цією ж ухвалою залишений без змін визначений раніше розмір застави.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який, згідно ст. 12 цього Кодексу, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання від трьох до шести років позбавлення волі, офіційно ніде не працюють, законних джерел доходу не мають. З огляду на вказані обставини, а також враховуючи вік та стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, репутацію обвинувачених та ризик повторення чи продовження ними протиправної діяльності, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дають підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому визнав необхідним продовжити обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інший, більш м`який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 серпня 2022 року та постановити нову, якою змінити запобіжний захід на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, як і зменшити визначений судом розмір застави до мінімально можливої суми.

Так, в обґрунтування апеляційних вимог обвинувачений ОСОБА_6 посилається на те, що він є законослухняним громадянином, інкримінованого йому кримінального правопорушення не вчиняв, а лише опинився поруч з людиною, яка вчинила крадіжку, при цьому ніякої змови з ОСОБА_7 у нього не було, як і розуміння, що вчиняється злочин.

Обвинувачений ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_6 не знав про вчинене ним кримінальне правопорушення і ніякої змови на вчинення злочину між ними не було.Просить також врахувати ту обставину, що його матір- ОСОБА_8 , 1964 р.н. потребує його догляду, що також є підставою для зміни запобіжного заходу.

За відсутності клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, відповідно до приписів ч. 4 ст. 422-1 КПК України, розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, здійснюється без участі сторін кримінального провадження.

Перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

За змістом положень Глави 18 КПК України у взаємозв`язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Зазначені вимоги кримінального процесуального закону, на переконання колегії суддів, були дотримані судом першої інстанції.

Як убачається з наданих матеріалів, в провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Суд першої інстанції, розглянувши клопотання сторони обвинувачення про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу, вважав, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які не зникли та не зменшилися, а тому ухвалив рішення про продовження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів. При цьому суд, враховуючи вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, залишив без змін розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 19 лютого 2022 року, ОСОБА_6 у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а ОСОБА_7 – у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який, на переконання суду, є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків.

З такими висновками суду погоджується і колегія суддів.

Доводи обвинувачених на те, що при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом першої інстанції не було враховано того, що ОСОБА_6 не приймав участі у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та що між обвинуваченими не було попередньої змови на вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України слід визнати безпідставними, оскільки такі доводи не можуть бути предметом дослідження в суді апеляційної інстанції під час перегляду ухвали про продовження строків тримання під вартою. Крім того, оцінка доказів з точки зору їх належності, достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення вирішуються судом під час розгляду кримінального провадження по суті та під час апеляційного перегляду ухваленого судом вироку.

Що стосується прохання обвинувачених про пом`якшення їм запобіжного заходу та зменшення суми застави з урахуванням наведених ними даних про особу кожного із них, то вони також не можуть бути взяті до уваги, оскільки рішення суду першої інстанції щодо продовження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строку тримання під вартою містить у собі належні мотиви для його ухвалення, з урахуванням вимог, передбачених, як Кримінальним процесуальним кодексом України, так і відповідними нормами міжнародного законодавства, в тому числі з урахуванням даних про особу кожного із обвинувачених, а тому колегія суддів не вбачає достатніх правових підстав для визнання оскаржуваної ухвали незаконною або необґрунтованою.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Продовження тримання особи під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають право поваги до особистої свободи (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

На переконання колегії суддів, приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження цього запобіжного заходу, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, дані про особу кожного із них, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги відсутність істотних порушень норм КПК України з боку суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає необхідним за наслідками апеляційного розгляду прийняти рішення, яким ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 серпня 2022 року про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою залишити без змін, а апеляційні скарги обвинувачених – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 серпня 2022 року, якою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожному, продовжений строк тримання під вартою на 60 днів, до 02 жовтня 2022 року включно - залишити без змін, а їх апеляційні скарги – без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 51-1301 ск 22 (розгляд 51-1301 дс 22)