Справа № 761/34299/19

Провадження № 4-с/761/85/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Таратінова Д.І.,

за участю:

представника скаржника - Стоян М.М.,

заінтересованої особи - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Компанець Руслана Вікторовича, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиціі (м.Київ),-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Компанець Руслана Вікторовича, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиціі (м.Київ).

У своїй скарзі ОСОБА_2 просив суд:

- Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Святошииського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Компанця Р.В., які виразились у винесені постанови від 17.12.2020 виконавчому провадженні ВП № 61179718 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника;

- Визнати незаконною (неправомірною) та скасувати постанову головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Компанцем Р.В. від 17.12.2020 у виконавчому провадженні ВП № 61179718 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржнику.

Подану скаргу обґрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10.01.2020 у справі № 761/34299/19 задоволені повністю позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та було вирішено стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 31 серпня 2019 року до досягнення ним повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також, стягнуто аліменти за минулий час, а саме: за шість місяців, з 1 березня 2019 року по 30 серпня 2019 року включно, в розмірі 46 881 гри. 46 коп. Рішення допущено до негайного виконання в частині стягнення аліментів в межах сплати суми платежу за один місяць. Головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. було відкрито виконавче провадження № 61177368 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої дитини на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.01.2020 у справі № 761/34299/19 в частині виплат за один місяць. Також 10 лютого 2020 року головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Компанцем Р.В. на підставі виконавчого листа № 761/34299/19 від 27.01.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61179718 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за минулий час, а саме: за шість місяців з 01.03.2019 по 30.08.2019 на загальну суму 46 881,46 грн. На переконання заявника, головний державний виконавець Компанець Р.В. своєю постановою від 17.12.2020 у виконавчому провадженні ВП №61179718 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника протиправно зобов`язав АТ «АЙБОКС БАНК» відраховувати із доходів ОСОБА_2 до виплати загальної суми боргу у розмірі 49 681,46 грн., замість передбаченої виконавчим листом суми у розмірі 7813,57 гривень.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2021 року матеріали скарги було передано на розгляд судді Фроловій І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 20212 року справу за вказаною скаргою призначено до судового розгляду.

19 лютого 2021 року на адресу суду надійшли заперечення проти скарги боржника на рішення та дії державного виконавця, згідно яких стягувач просила суд відмовити у задоволенні скарги.

Представник скаржника - ОСОБА_5 у судовому засідання скаргу підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_6 у судовому засіданні щодо задоволення вимог скарги заперечував, просив відмовити.

Суб`єкт оскарження -державний виконавець Компанець Р.В.про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень частини другої статті 450 ЦПК України.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10.01.2020 у справі № 761/34299/19 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Було вирішено стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 31 серпня 2019 року до досягнення ним повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також, стягнуто аліменти за минулий час, а саме: за шість місяців, з 1 березня 2019 року по 30 серпня 2019 року включно, в розмірі 46 881 гри. 46 коп. При цьому, визначено, що рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах сплати суми платежу за один місяць.

Головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. було відкрито виконавче провадження № 61177368 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої дитини на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.01.2020 у справі № 761/34299/19 в частині виплат за один місяць.

Також 10 лютого 2020 року головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Компанцем Р.В. на підставі виконавчого листа № 761/34299/19 від 27.01.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61179718 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за минулий час, а саме: за шість місяців з 01.03.2019 по 30.08.2019 на загальну суму 46 881,46 грн.

Постановою начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевського А.М. від 10.08.2020 визнано дії головного державного виконавця Компанця Р.В. при відкритті виконавчого провадження ВП № 61179718 від 10.02.2020 такими, що здійснені з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», внесено виправлення до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 61179718 із зазначенням про те, що «рішення не набрало законної сили».

26 жовтня 2020 року, після набрання законної сили рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10.01.2020 у справі № 761/34299/19, головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гуріною Д.І. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 31 серпня 2019 року до досягнення ним повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (виконавче провадження ВП № 63365683), а також, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина за минулий час, а саме: за шість місяців, з 1 березня 2019 року по 30 серпня 2019 року включно, в розмірі 46 881 грн. 46 коп. (виконавче провадження № ВП № 63365683).

Постановою від 17.12.2020 про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні № 61179718 головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Компанцем Р.В. внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме, замість «Сума коштів до стягнення за ВД: 0» внесено «Сума коштів до стягнення за ВД: 7813,57» та замість «Сума коштів (еквівалент у гривні) було зазначено «Сума коштів (еквівалент у гривні): 7813,57).

Постановою головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Компанця Р.В. від 17.12.2020 у виконавчому провадженні ВП №61179718 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, вирішено здійснити відрахування із доходів боржника у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу 49 681,46 грн.

Щодо вимог скаржника, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Порядок примусового виконання визначений Законами України «Про виконавче провадження», «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Відповідно до п 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції з організації примусового виконання рішень органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві; управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. ст. 70, 71 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом.

Заявник зазначає, що в порушення ст. ст. 70, 71 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові від 17.12.2020 у виконавчому провадженні ВП №61179718 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника протиправно зобов`язав АТ «АЙБОКС БАНК» відраховувати із доходів ОСОБА_2 до виплати загальної суми боргу у розмірі 49 681,46 грн., замість передбаченої виконавчим листом суми у розмірі 7 813,57 гривень.

Суд зауважує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ч. 2 ст. 430 ЦПК, суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК.

Таким чином, вбачається, що виконавчі листи від 27 січня 2020 року було видано за наявності правових підстав для видачі виконавчих листів.

Також вбачається, що постановою Київського апеляційного суду від 23.09.2020 у справі №761/34299/19 рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.01.2020 залишено без змін.

Таким чином порушень з боку державного виконавця судом не було встановлено.

За змістом статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення КСУ від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує самій сутності права на справедливий суд (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення КСУ від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення КСУ від 26 червня 2013 року №5-рп/2013).

У Рішенні №2-рп(ІІ)/2019 від 15 травня 2019 року Конституційний Суд України окремо наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні частиною другою статті 129-1 Конституції України; порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою свого позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності дотримання державою принципу обов`язковості судових рішень. Так, зокрема, у рішеннях «Шмалько проти України», №60750/00, 20.07.2004, §43; «Савицький проти України», №38773/05, 26.07.2012, §147; «Глоба проти України», №15729/07, 05.07.2012, §§26-27; «Бурдов проти Росії», №59498/00, 07.05.2002, §32 ЄСПЛ зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній з сторін.

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення, отже виконання рішення слід розглядати як невід`ємну складову судочинства, як цього вимагають приписи статті 6 Конвенції щодо права на справедливий суд ("Ромашов проти України", №67534/01, 27.07.2004, §42; «Дубенко проти України», №74221/01, 11.01.2005, §44; «Шаренок проти України», №35087/02, 22.02.2005, §25; «Горнсбі проти Греції», №18357/91, 19.03.1997, §40; «Іммобільяре Саффі проти Італії», №22774/93, 28.07.1999, §66).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання винесеного на його користь судового рішення становить втручання у право на мирне володіння майном в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції ("Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, 15.10.2009, §52).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття усіх необхідних заходів для того, щоб виконати остаточне рішення суду, та діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимог статті 6 Конвенції ("Глоба проти України", №15729/07, 05.07.2012, §27).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці ("Фуклєв проти України", №71186/01, 07.06.2005, §84).

Згідно зі статтею 18 ЦПК України, статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об`єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України; невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 вказаного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, дії боржника на виконання рішення суду не можуть слугувати підставою для визнання протиправними дій виконавця щодо відкриття виконавчого провадження.

За змістом частини третьої статті 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд приходить до висновку, що дії головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Компанець Руслана Вікторовичау зведеному виконавчому провадженні № 61179718 від 17.12.2020 (об`єднаних ВП №61179718 від 10.02.2020, №63365698 від 26.10.2020, №63365664 від 26.10.2020) є правомірними, а тому скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 18, 447-453 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Компанець Руслана Вікторовича, заінтересовані особи: ОСОБА_7 , Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиціі (м.Київ) - залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Головний державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Компанець Руслан Вікторович, адреса місця знаходження - 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9,

ОСОБА_3 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

Повний текст ухвали складений 12 травня 2021 року.

Суддя: