Справа № 127/16260/22

Провадження №11-кп/801/901/2022

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2

суддів:   ОСОБА_3 , ОСОБА_4

зі секретарем     ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Вінниці апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18.08.2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022020000000343 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст. 187 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_8

захисника: ОСОБА_6

обвинуваченого: ОСОБА_7

в с т а н о в и в :

До Вінницького апеляційного суду надійшли матеріали у кримінальному провадженні № 12022020000000343 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 червня 2022 року по   ОСОБА_7  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України за апеляційною скаргою захисника     ОСОБА_6    в інтересах  обвинуваченого     ОСОБА_7   на ухвалу Вінницького міського  суду Вінницької області від  18.08.2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .

Ухвалою  Вінницького міського  суду Вінницької області від  18.08.2022  року запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого  ОСОБА_7 продовжено на 60 діб, починаючи з 18.08.2022 року до 16.10.2022 року, включно.

Захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18.08.2022 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задоволити частково, відносно обвинуваченого ОСОБА_7 обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що захист вважає, що судом залишенні поза увагою вимоги ст.178 КПК України, щодо врахування інших обставин при обранні запобіжного заходу, не наведено жодного ризику, передбаченого ст.177 КПК України, доказів про існування ризиків прокурором не надано. Обвинувачений ОСОБА_7 не має намірів переховуватись, чи покинути Україну.

В обвинуваченого є постійне місце проживання, він працює неофіційно різноробочим, перебуває в фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні та вихованні сина 2017 року народження.

Захисник вважає, що даний запобіжний захід є занадто суворим, до обвинуваченого ОСОБА_7 слід було б застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який був би достатнім, дієвим і справедливим.

  Заслухавши доповідача, думку  прокурора  ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися, продовжують існувати, оскільки у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, захисника ОСОБА_6 , який просив задоволити його апеляційну скаргу, застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід цілодобовий домашній арешт, обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника,  оглянувши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 331 КПК України  під час судового розгляду суд за клопотанням сторони  обвинувачення або  захисту  має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .

Згідно ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 дотримався вимог кримінального процесуального закону.

З матеріалів провадження убачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № № 12022020000000343 від 23.06.2022 року  по  обвинуваченню ОСОБА_7   у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, перебуває на розгляді у суді першої інстанції.

Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше судимий, у нього відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, відсутні будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд, не має офіційного джерела доходів, що свідчить про те, що обвинувачений зможе продовжити злочинну діяльність, оскільки буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має, крім того, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, що свідчить про факт того, що ОСОБА_7 може продовжити злочинну діяльність,  перебуваючи на волі і спілкуючись з іншими обвинуваченими, зможе незаконно впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані.

Суд першої інстанції обґрунтовано продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки на час розгляду клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, а жоден із більш м”яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

  Посилання у  апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 на те, що обвинувачений має постійне зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , факт наявності на його утриманні та вихованні сина 2017 року народження, як на обставини, які є підставою для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, суд апеляційної інстанції не приймає.

У відповідності до вимог ст. 178 КПК України судом першої інстанції при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, зазначені обставини приймались до уваги в сукупності зі всіма обставинами провадження, які мають значення для прийняття правильного рішення.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд апеляційної інстанції враховує, що розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченого триває та вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти ризикам, доведеним прокурором, а також забезпечити безпеку суспільства від нових протиправних посягань обвинуваченого, враховуючи ступінь суспільної небезпеки злочину, у якому він обвинувачується.

Враховуючи те, що ОСОБА_7   своїми  діями   показав  свою зневагу до існуючих правил і  норм поведінки, вчиняючи  особливо тяжке кримінальне правопорушення, проявив самовпевненість у безкараності за свої вчинки, перебування його  на волі  може призвести до можливості переховування від органів досудового розслідування та суду, що в подальшому ускладнить проведення судового розгляду.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, невзявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

     Суд апеляційної інстанції вважає, що, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

  Підстави для скасування ухвали Вінницького міського  суду  Вінницької області від 18.08.2022 року про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 відсутні.

Керуючись ст.404, 405, 407, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції,

п о с т а н о в и в  :

Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18.08.2022 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді :      

  ОСОБА_2                                 ОСОБА_4 ОСОБА_3