Ухвала

26 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 127/35357/21

провадження № 61-7601ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Казеко Оксаною Іванівною на постанову Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року на розгляд до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Казеко О. І. на постанову Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2022 року у зазначеній вище справі.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Вказана касаційна скарга подана з порушенням вимог статті 392 ЦПК України.

Як убачається із матеріалів касаційного провадження подана касаційна скарга підписана представником ОСОБА_1 - адвокатом Казеко О. І.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» повноваження адвоката підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та довіреністю, відповідно до вимог процесуального законодавства.

До цієї касаційної скарги додано копію доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 01 лютого 2022 року, однак яка не є документом на підтвердження того, що адвокат Казеко О. І. є особою, яка має повноваження стосовно подання та підписання цієї касаційної скарги до суду касаційної інстанції, бо відсутній ордер або довіреність, відповідно до вимог процесуального законодавства.

Таким чином, до касаційної скарги не надано доказів належного уповноваження адвоката Казеко О. І. на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені заявника, у розумінні статті 62 ЦПК України.

За таких обставин, заявнику необхідно надати докази, що посвідчують повноваження представника або надати касаційну скаргу підписану ОСОБА_5 у порядку самопредставництва.

Разом з цим, касаційна скарга ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Казеко О. І. містить клопотання щодо звільнення від сплати судового збору, надавши, при цьому, а саме: копію довідки щодо встановлення третьої групи інвалідності на строк до 01 серпня 2019 року; копію відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків станом на 19 липня 2022 року щодо відсутності інформації про доходи за четвертий квартал 2021 року та перший квартал 2022 року; копію висновку консультативної комісії від 10 липня 2017 року щодо діагнозу ОСОБА_1 ; копію пенсійного посвідчення ОСОБА_4 , помилково вважаючи це належними доказами на підтвердження підстав для такого звільнення.

Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для звільнення заявника від сплати судового збору з огляду на таке.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ`я сторін та знаходиться у безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків у банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім`ї та наявність утриманців тощо.

Пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Особа, яка заявляє клопотання, за змістом статті 12 ЦПК України, повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Виходячи з викладеного, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано належних доказів на підтвердження заявлених ним обставин відповідно до вимог закону, а саме: документів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік.

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

З огляду на зазначене, заявнику необхідно надати докази на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору, серед яких можуть бути довідки про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, або документи, що підтверджують сплату судового збору.

Указане ґрунтується на такій конституційній засаді судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України) та узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Водночас, заявник не позбавлений права заявити клопотання про розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру, надавши відповідні докази.

За таких обставин у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Отже заявникові потрібно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 2 270 грн.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у розмірі оспорюваної суми, таким чином 908 грн*200%=1 816 грн.

Ураховуючи характер спору заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 1 816 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 62, 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яке підписане адвокатом Казеко Оксаною Іванівною про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Казеко Оксаною Іванівною на постанову Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2022 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян