336/4117/22

2/336/3553/22

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 серпня 2022 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В.,

розглянувши матеріали справи № 336/4117/22 (номер провадження 2/336/3553/22) за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління у Запорізькій області, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро),

про зняття арешту, -

встановив:

25 серпня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління у Запорізькій області, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), про зняття арешту, в які просить зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 1999 року, РНОКПП НОМЕР_2 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 4537645, виданий 06.11.2014 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.

До позовної заяви додано копія паспорта та РНОКПП позивача, вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із ЄДРСР, копія відповіді ВДВС, відомості про наявність арешту та квитанція про сплату судового збору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно зі ст. 185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Позивач вказав двох відповідачів, проте в порушення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначив зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.

Аналогічна позиція вказана у постанові Верховного суду від 16.07.2020 по справі № 908/2828/19 (№ в ЄДРСР 90565972); від 18.06.2020 по справі № 909/965/16 (№ в ЄДРСР 89910851); від 07.05.2020 по справі № 922/3059/16 (№ в ЄДРСР 89318804); від 09.04.2020 по справі № 10/Б-743 (№ в ЄДРСР 88868235) відповідно до якої "Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012)".

Також у постанові ВС від 16.12.2020 по справі № 332/3299/13-ц (№ в ЄДРСР 93794835) вказано, що: "Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Так, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача)".У постанові ВС від 12.01.2021 по справі № 753/9240/18 (№ в ЄДРСР 94151239) суд зазначив, що: "При цьому процесуальним обов`язком позивача є подання доказів разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України), а в силу положень частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача). Однак, наявності таких об`єктивних обставин позивачем не наведено, а судом не встановлено".

Згідно висновку ВС від 20.10.2020 по справі № 756/671/19 (№ в ЄДРСР 92335060), "Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В даному випадку, позивачем не зазначено об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасно надати суду докази, які б підтверджували обставини, викладені в позовній заяві.

Позивач просить зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 4537645, виданий 06.11.2014 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, тобто предметом оскарження є постанова про арешт майна боржника, проте вказану постанову позивач не додає до позовної заяви, які у позивача виникли перешкоди в її отриманні не зазначено.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 83, ч.5 ст. 177 ЦПК України на позивача покладений обов`язок подати докази разом з поданням позовної заяви. А якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

До позовної заяви додано копія паспорта та РНОКПП позивача, вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із ЄДРСР, копія відповіді ВДВС, відомості про наявність арешту та квитанція про сплату судового збору.

З відомостей про наявність арешту не можливо встановити чи актуальна ця інформація на день звернення з позовною заявою.

З листа Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про надання інформації від 14.09.2021 № 43698/11 не можливо встановити чи актуальна ця інформація на день звернення з позовною заявою.

Крім того, до позову додана копія листа і завірена лише перша сторінка аркуш, інші дві сторінки не завірені позивачем.

Згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до п.3.11, 3.16, 3.17 Національного стандарту України «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять» ДСТУ 2732:2004, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97, службовий документ це документ, який створила або отримала установа (чи інший суб`єкт господарювання) в процесі діяльності; засвідченою копією службового документа є копія службового документа, що містить реквізити, які в окремих випадках надають їй юридичної сили оригіналу; витягом (зі службового документа) є засвідчена копія частини тексту службового документа.

Порядок засвідчення копії документу визначений п.5.26 розділу 5 Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації. Сертифікації та якості» від 01 липня 2020 року № 144, а саме відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис).

Позивачу необхідно надати належним чином засвідчені копії вищезазначених документів.

Вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із ЄДРСР доданий до позову не засвідчений належним чином.

Крім того, у вироку зазначено особа 6, особа 8, особа 9, особа 10, особа 29, особа 12, що не дає можливості встановити чи ухвалювався цей вирок у відношенні позивача.

Крім того, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів не можливо встановити з якого майна позивач просить зняти арешт.

Захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

У п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року N 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» зазначено, що в разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

Позивачу необхідно обґрунтувати чому саме в позовному провадженні повинні вирішуватися ці вимоги, чому не може бути вирішено у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини. Для цих спорів встановлена виключна підсудність.

Позивачу необхідно також обґрунтувати в позовній заяві чому, визначаючи підсудність, він звернувся саме до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Таким чином, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення зазначених в ній недоліків, що відповідає вимогам процесуального законодавства.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до судового розгляду, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління у Запорізькій області, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту, - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: