Справа № 464/4338/21                                Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д.Ю.

Провадження № 22-ц/811/627/22                 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

Провадження № 22-ц/811/247/22

Категорія: 76

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Колич Х.Б.

з участю: представника Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області – Бойко В.В.,

представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 грудня 2021 року та представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 02 лютого 2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

у червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області, третя особа Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи» про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обгрунтування позовних вимог, покликається на те, що наказом № 2-к від 16 березня 2012 року її прийнято на роботу на посаду провідного експерта у частині забезпечення економії енергії проектів будівництва експертного відділу Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області, а в подальшому переведена на посаду провідного експерта будівельного відділу спеціалізованої експертизи Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області. Наказом № 12-к від 30 квітня 2021 року її звільнено згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України з 05 травня 2021 року. Стверджує, що наказом № 4 від 23 лютого 2020 року «Про повідомлення працівників філії про скорочення чисельності штату працівників» по підприємству передбачено ряд заходів щодо скорочення чисельності штату та змін в організації виробництва підприємства. В подальшому працівників переведено на неповний робочий день з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу, однак своєї згоди на переведення на 0.5 % ставки посадового окладу вона не надавала. Зазначає, що звільнення з підстав, зазначених у п.п. 1,2,6 ст. 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу, однак позивачем не виконано обов`язку щодо повідомлення про наявність вакантних посад. Вказує, що з врахуванням вимог трудового законодавства саме на відповідача покладено обов`язок довести, що звільнення відбулося з дотриманням норм чинного трудового законодавства. Вважає, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновленим на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, а при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який, враховуючи середньоденну заробітну плату в розмірі 840.91 грн., за період з 05 травня 2021 року по день подання позову, тобто по 04 червня 2021 року, становить 21022.75 грн. Звертає увагу, що захист порушеного права у сфері трудових правовідносин забезпечується як відновленням становища, що існувало, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала внаслідок посягання на її трудові права та інтереси, що полягали у втраті нею нормальних життєвих зв`язків і необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя, яку вона оцінює в розмірі 10 000 грн.

З наведених підстав просить:

-визнати протиправним та скасувати наказ по Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області від 30 квітня 2021 року № 12-к «Про вивільнення працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України в частині вивільнення ОСОБА_1 з посади провідного експерта будівельного відділу спеціалізованої експертизи;

-поновити ОСОБА_1 на посаді провідного експерта будівельного відділу спеціалізованої експертизи Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області з 06 червня 2021 року;

-стягнути з Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 21022.75 грн.;

-стягнути з Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 17 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Наказ Філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області № 12-К від 30 квітня 2021 «Про вивільнення працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України» в частині вивільнення ОСОБА_1 з посади провідного експерта будівельного відділу спеціалізованої експертизи – скасовано.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного експерта будівельного відділу спеціалізованої експертизи Філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області.

Стягнуто з Філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 травня 2021 року по 17 грдуня 2021 року в сумі 66 011.44 грн.

Стягнуто з Філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області в користь держави 908 грн. судового збору.

В задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди – відмовлено.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі.

В обгрунтування заяви покликається на те, що між нею та адвокатом Косіком Сергієм Васильовичем укладено договір про надання правової допомоги від 01 червня 2021 року, за умовами якого вона взяла на себе зобов`язання оплатити адвокатові гонорар, розмір якого визначено відповідним додатком до договору. Стверджує, що витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги учаснику справи належать до судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зазначає, що адвокатом надано їй наступні послуги з правничої допомоги: надання консультацій, підготовка та написання позовної заяви, безпосередня участь у судових засіданнях. Крім того, нею оплачувалися відрядження адвоката з м. Хмельницького до м. Львова для участі в судових засіданнях. Вказує, що загальна вартість наданих адвокатом послуг становила 38500 грн., а враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, такі підлягають стягненню з відповідача. З наведених підстав просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області на користь ОСОБА_1 38500 грн.

Додатковим рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 02 лютого 2022 року стягнуто з Філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

В задоволенні інших вимог – відмовлено.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 грудня 2021 року оскаржила Філія Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області, в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що з метою визначення переважного права на залишення на роботі здійснювалася оцінка рівня кваліфікації та продуктивності працівників, оскільки визначальним критерієм для залишення на роботі при скороченості чисельності штату працівників, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, є саме рівень кваліфікації працівників та продуктивність їх праці. Зазначає, що позивач, на відміну від інших експертів її експертної галузі, що теж працювали на підприємстві, не володіла профільною освітою за спеціальністю, мала найменший стаж роботи за кваліфікацією серед інших працівників відповідної галузі та володіла низьким рівнем продуктивності праці. Крім того, також враховано численні відсутності на роботі ОСОБА_1 у зв`язку з лікарняними, відпустками без збереження заробітної плати. Вважає, що коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, формується з осіб, які займають аналогічну (ідентичну) посаду. Вказує, що філія не є юридичною особою, не наділена цивільною процесуальною юрисдикцією, та не може виступати стороною в цивільному процесі, що унеможливлює вирішення такого спору по суті загалом, а тому провадження у справі підлягає закриттю. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та закрити провадження у справі.

Додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 02 лютого 2022 року оскаржив представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі, покликається на те, що додаткове рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що ним подано документи, які підтверджують те, що ОСОБА_1 понесла витрати на правничу допомогу, а саме, договір про надання правової допомоги № 81 від 01 червня 2021 року, додаток до договору про надання правової допомоги, який містить детальний опис робіт (наданих) послуг, квитанції про оплату адвокату гонорару за надання правової допомоги на суму 38500 грн. Зазначає, що суд першої інстанції не надав належного мотивування, з яких підстав він прийшов до висновку про те, що деякі види робіт мають необгрунтовано завишену вартість, а деякі не підтверджені належними та допустимими доказами, відтак безпідставно зменшив судові витрати на правничу допомогу. Вважає, що стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати іншу сторону утримуватися від подачі безпідставних скарг, заяв та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів. Вказує, що визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат. Звертає увагу, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження неспіврозмірності понесених позивачем витрат на правничу допомогу, а також не надано доказів фінансово-матеріального становища відповідача, що могло б вплинути на прийняття судом рішення про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу. З наведених підстав просить додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області – Бойко В.В. на підтримання апеляційної скарги Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області та заперечення щодо задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , пояснення представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на підтримання його апеляційної скарги та заперечення щодо задоволення апеляційної скарги Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області підлягає до задоволення, а апеляційна скарга представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано норм законодавства, що регулюють порядок звільнення працівника, чим грубо порушено трудові права позивача, відтак позовні вимоги в частині скасування наказу № 12-к від 30 квітня 2021 року «Про вивільнення працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади провідного експерта будівельного відділу спеціалізованої експертизи та поновлення її на роботі, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06 травня 2021 року по 17 грудня 2021 року в розмірі 66 011.44 грн. підлягають до задоволення. Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували моральні страждання та переживання, то в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області № 2-к від 16 березня 2012 ОСОБА_1 прийнято на посаду провідного експерта у частині забезпечення економії енергії проектів будівництва експертного відділу Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області.

Наказом Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області № 2-к від 01 лютого 2013 року ОСОБА_1 переведено на посаду головного експерта відділу спеціалізованої експертизи.

Наказом Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області № 1-к від 04 січня 2016 року ОСОБА_1 переведено на посаду провідного експерта будівельного відділу спеціалізованої експертизи.

Наказом Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області № 5 від 23 лютого 2020 року «Про повідомлення працівників філії про скорочення чисельності штату працівників» повідомлено всіх працівників філії про можливе майбутнє вивільнення згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України з 04 травня 2021 року.

Наказом Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області №1-К від 16 січня 2021 року «Про переведення на неповний робочий день» переведено ОСОБА_1 – провідного експерта будівельного відділу з 16 січня 2021року – на режим роботи з неповним робочим днем – 0,5 посадового окладу з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу, встановлено режим роботи з 09.00 год. до 13.00 год. щоденно.

Повідомленням № 40 від 24 лютого 2021 року про зміну організації виробництва і праці, з яким ОСОБА_1 ознайомилася 05 березня 2021 року, що підтверджується її підписом, ОСОБА_1 повідомлено про те, що одна штатна одиниця посади провідного експерта будівельного відділу з економії енергії скорочується, у зв`язку з чим вона підлягає вивільненню з 04 травня 2021 року.

Наказом Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області № 19 від 13 квітня 2021 року «Про скорочення чисельності штату працівників філії» проведено реорганізацію структури Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області.

Наказом № 12-к від 30 квітня 2021 року «Про вивільнення працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України» ОСОБА_1 звільнено з посади провідного експерта будівельного відділу спеціалізованої експертизи на 0.5 посадового окладу з 05 травня 2021 року згідно п. 1 ст.40 КЗпП України (звільнення працівників, в разі змін в організації виробництва і праці, підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників).

Вважаючи незаконним наказ № 12-к від 30 квітня 2021 року «Про вивільнення працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади провідного експерта будівельного відділу спеціалізованої експертизи, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області, третя особа Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи» про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Статтею 48 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ч. 1 ст. 91 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Пунктом 1.5 розділу 1. «Загальні положення» Положення про Філію Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба Української державної будівельної експертизи» у Львівській області, затвердженого наказом Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» від 20 листопада 2012 року № 52 передбачено, що Філія Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області не є юридичною особою.

Отже, ОСОБА_1 пред`явила позов до Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області, яка не має статусу юридичної особи.

Філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони в цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачка не позбавлена можливості звернутися до суду першої інстанції за захистом порушеного права, пред`явивши позов до належного відповідача на загальних підставах.

Ухвалюючи додаткове рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи ОСОБА_1 понесла витрати на професійну правничу допомогу, а зважаючи на те, що позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн., що відповідає критеріям справедливості, розумності, співмірності та необхідності таких витрат.

Відповідно до абз. 6 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Враховуючи те, що колегія суддів прийшла до висновку про скасування рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 грудня 2021 рокута закриття провадження у справі, додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 02 лютого 2022 року також підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 377, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – задовольнити частково, апеляційну скаргу Філії Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області – задовольнити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 грудня 2021 року та додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 02 лютого 2022 року – скасувати, провадження у справі закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний тест постанови складено 25.08.2022 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк