ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про відвід

11 липня 2022 року м. Київ № 640/19240/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вєкуа Н.Г. в адміністративній справі № 640/19240/21 за позовом

ОСОБА_1

до Командування сил логістики Збройних Сил України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Командування сил логістики Збройних Сил України (надалі - відповідач), адреса: 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 28-а, в якій позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 33 наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України (по особовому складу) від 09 червня 2021 року № 79 про увільнення ОСОБА_1 від займаної посади і зарахування у розпорядження Командувача Сил логістики Збройних Сил України з часу його видання та поновити на посаді.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень наказу на підставі якого позивача було звільнено з займаної посади.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року залишено без змін.

Рішення Окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року набрало законної сили 27 січня 2022 року.

03 лютого 2022 року позивачем до суду подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2021 року в адміністративній справі № 640/19240/21.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 07 грудня 2021 року по справі № 640/19240/21 за нововиявленими обставинами та призначено судове засідання.

23 лютого 2022 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про відвід судді Вєкуа Н.Г., у зв`язку з тим, що на думку позивача, існують обставини, які викликають сумнів в безсторонності та неупередженості судді.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2022 року відвід судді Вєкуа Н.Г. в перегляді судового рішення за нововиявленими обставинними, а саме перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року в адміністративній справі № 640/19240/21 - визнано необґрунтованим. Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішення питання про відвід судді Вєкуа Н.Г. здійснювалось суддею Каракашьяном С.К., який не входить до складу суду, що розглядає справу № 640/19240/21 відповідно до витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23 червня 2022, у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року суддею Каракашьян С.К. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вєкуа Н.Г. від розгляду зави про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року в адміністративній справі № 640/19240/21, - відмовлено, з тих підстав, що твердження заявника про сумніви в неупередженості судді Вєкуа Н.Г. є необґрунтованими та не підтверджуються належними і допустимими доказами, а подана заява про відвід судді немотивована.

Надалі, 01 липня 2022 року через канцелярію суду представником позивача було повторно подано заяву про відвід судді Вєкуа Н.Г. від розгляду зави про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2021 року в адміністративній справі № 640/19240/21.

На обґрунтування заяви позивач вказує, що порушення вчинені суддею Вєкуа Н.Г. не мають характеру простої суддівської помилки, а містять ознаки умисних дій. Також, зауважує, що факт його звернення до Вищої Ради Правосуддя зі скаргою від 08.01.2022 року щодо дисциплінарного проступку судді Вєкуа Н.Г., також може негативно вплинути на об`єктивність судді під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2022 року відвід судді Вєкуа Н.Г. в перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2021 року в адміністративній справі № 640/19240/21 визнано необґрунтованим та відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 липня 2022 року було розподілено адміністративну справу № 640/19240/21 для вирішення заяви про відвід судді до судді Клочкової Н.В.

Перевіривши доводи та аргументи заяви ОСОБА_1 про відвід судді, розглянувши наявні в матеріалах справи докази заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України в чинній редакції, зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки викладені Верховним Судом у постанові від 11 жовтня 2006 року, відповідно до яких зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставин, суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При цьому, частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що головною метою відводу/самовідводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи; запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року у рішенні Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії» викладено наступний правовий висновок, суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

З аналізу поданої позивачем заяви про відвід судді від розгляду справи вбачається, що останній в обґрунтування такої заяви зазначає основною підставою в цілому для відводу, недоброчесною процесуальною поведінкою судді під час розгляду справи по суті: умисне відхилення аргументів позивача щодо суті спору, що є іншими обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності.

Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності та виходячи з аналізу аргументів позивача вбачається, що останній фактично не погоджується з процесуальним рішенням та діями суду, що в свою чергу, з урахуванням приписів процесуального законодавства, не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року, яким було у задоволенні адміністративного позову відмовлено та яке набрало законної сили, було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року.

Вказані вище обставини відхиляють аргументи позивача про те, що суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., було допущено недоброчесну процесуальну поведінку судді під час розгляду справи по суті, умисно відхилено аргументи позивача щодо суті спору, оскільки, позивач скористався правом на апеляційний перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, та за результатом розгляду поданої позивачем апеляційної скарги, таке рішення було залишене без змін.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви заявника та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вєкуа Н.Г. в адміністративній справі № 640/19240/21 за позовом ОСОБА_1 до Командування сил логістики Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України вказана ухвала, постановлена під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає окремому оскарженню.

Суддя Н.В. Клочкова