Справа № 752/12929/19

Провадження № 2-др/752/18/22

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.01.2022 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Колдіної О.О.

за участі секретаря Потапенко Д.І.

розглянувши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» про скасування безпідставно нарахованої заборгованості,

в с т а н о в и в:

в провадженні Голосіївського районного суду м.Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» про скасування безпідставно нарахованої заборгованості.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27.07.2021 року у задоволенні позову відмовлено.

На адресу суду надійшла заява представника відповідача про ухвалення у даній справі додаткового рішення та вирішення питання про відшкодування судових витрат на правову допомогу у розмірі 17 000,00 грн.

В ході судового розгляду представник заявника підтримав заяву, просив її задовольнити та стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати в зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Представник позивача заперечувала проти задоволення заяви, оскільки такі витрати не є доведеними.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати, суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.430 цього Кодексу.

Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 270 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Представником відповідача надано суду: витяг з договору про надання правової допомоги від 04.11.2019 року, укладеного між АО «ЛІГЛС» та ОСББ «Антоновича, 122», відповідно до пункту 5.1.1. якого, аванс у сумі 17 000,00 грн підлягає сплаті протягом трьох робочих днів з дати підписання сторонами даного договору; платіжне доручення №295 від 08.11.2019 року на суму 17 000,00 грн; акт надання послуг від 10.03.2021 року до договору про надання правової допомоги від 04.11.2019 року на суму 17 000,00 грн.

На адресу суду надійшли заперечення представника позивача у яких зазначається, що як вбачається з додатків долучених представником відповідача, в них не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, що унеможливлює визначення співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, не зазначено переліку послуг, витраченого часу, а також у платіжному дорученні не зазначено послуги, рахунок, акт.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені письмові докази, надані представником відповідача, не містять детального опису наданих адвокатом послуг, витраченого часу на надання правничої допомоги.

Крім того, матеріали справи не містять обґрунтованих доказів, що такі витрати понесені відповідачем в зв`язку з наданням правничої допомоги у справі за позовом ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу з позивача.

Керуючись ст.270 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

доповнити рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 27.07.2021 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» про скасування безпідставно нарахованої заборгованості, наступним:

«У стягненні витрат відповідача на правничу допомогу - відмовити».

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, встановленого цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення .

Суддя