ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року

м. Київ

Справа № 908/2828/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Картере В. І.,

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,

за участю представників:

АТ "Таскомбанк": Литвиненка С. С., Писаренка О. В. ,

АТ "Райффайзен Банк": Семеняка В. Я. (в режимі відеоконференції),

АТ "Укрексімбанк": Візіренко Ж. С. (в режимі відеоконференції),

АТ "ІНГ Банк України": Бойко Г. О. (в режимі відеоконференції)

ТзОВ "Проматом": Щербахи Р. С.,

арбітражного керуючого: Гусара І. О. (особисто),

арбітражного керуючого: Попадюка І. В. (особисто)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк"

на постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022

у складі колегії суддів: Коваль Л. А. - головуючої, Кузнецова В. О., Мороза В. Ф.

у справі за заявою Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"

про визнання банкрутом

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Вступ

1. Банк у справі про банкрутство Товариства звернувся до суду із заявою з грошовими вимогами до боржника, а згодом - через 1,5 роки, зі скаргою на дії арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень розпорядника майна, вимоги яких суд першої інстанції ухвалами задовольнив, з поміж іншого, відсторонивши арібтражного керуючого.

2. Апеляційний господарський суд за результатом перегляду справи в апеляційному порядку прийняв постанови, якими змінив ухвалу суду першої інстанції в частині суми кредиторських вимог Банку та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні скарги Банку на дії арбітражного керуючого.

3. Банк не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції за результатом розгляду його грошових вимог звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, до якої включив також скаргу на постанову апеляційного господарського суду прийняту за наслідком перегляду ухвали місцевого господарського суду щодо розгляду скарги на дії арбітражного керуючого.

4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу, має вирішити питання:

- чи може бути оскаржено в касаційному порядку разом з постановою, прийнятою за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції, якою розглянуто грошові вимоги кредитора, постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатом перегляду ухвали місцевого господарського суду щодо розгляду скарги на дії арбітражного керуючого?

5. Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції прийнятої за результатом перегляду ухвали місцевого господарського суду, якою була розглянута скарга на дії арбітражного керуючого, виходячи з такого.

Короткий зміст і підстави наведених у заяві та скарзі вимог

6. Господарським судом Запорізької області здійснювалося провадження у справі № 908/2828/19 за заявою Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" (далі - ПрАТ "Запоріжтрансформатор", боржник) про визнання банкрутом.

7. 19.11.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Акціонерного товариства "Таскомбанк" від 13.11.19 про визнання грошових вимог до боржника - ПрАТ "Запоріжтрансформатор" в сумі 213 904 519,36 грн, з яких: 59 293 608,54 грн забезпечені вимоги та 154 610 910 грн - вимоги незабезпечені заставними активами.

8. Заява Акціонерного товариства "Таскомбанк" (далі - АТ "Таскомбанк", скаржник) мотивована наявністю у боржника грошового зобов`язання за кредитним договором від 15.03.2012 № НК 230, вимоги за яким забезпечені договором іпотеки від 24.05.2017 № 531 та договорами застави від 24.04.2012 № НІ 585, від 22.05.2017 № НІ 3985, укладеними між АТ "Таскомбанк" та ПрАТ "Запоріжтрансформатор".

9. 03.06.2021 до суду першої інстанції надійшла скарга АТ "Таскомбанк" на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О. під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор", в якій скаржник просить відсторонити арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (далі - арбітражний керуючий Гусар І. О.) від виконання повноважень розпорядника майна у справі № 908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор".

10. В обґрунтування скарги АТ "Таскомбанк" посилається на порушення арбітражним керуючим Гусаром І. О. вимог статей 12, 44, 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) щодо строків подання письмових звітів до суду; строків надання документів стосовно проведення інвентаризації майна боржника; проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника; визнання вимог та надання відомостей до суду щодо дійсних вимог кредиторів; погодження передачі нерухомого майна; відхилення заявлених кредиторами вимог щодо пені, 3 % річних та інфляційних втрат тощо.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції за результатом розгляду грошових вимог кредиторів

11. Ухвалою від 26.05.2021 Господарський суд Запорізької області визнав грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") до ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на суму 3 842,00 грн - 1 черга задоволення, на суму 238 156 217,93 грн - 4 черга задоволення, на суму 3 660,53 грн - 6 черга задоволення, на суму 221 467 743,70 грн - вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню); визнав грошові вимоги АТ "Таскомбанк" до ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на суму 3 842,00 грн - 1 черга задоволення, на суму 151 334 153,52 грн - 4 черга задоволення, на суму 59 293 608,54 грн - вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню); відхилив грошові вимоги Офісу великих платників податків ДПС до боржника на суму 13 857 509,09 грн.

12. Ухвала суду першої інстанції в частині грошових вимог АТ "Укрексімбанк" та АТ "Таскомбанк" мотивована обґрунтованістю й доведеністю заявлених кредиторами вимог до боржника та наявністю підстав для їх визнання й включення до реєстру вимог кредиторів у визначеному ними розмірі, а в частинні грошових вимог Офісу великих платників податків ДПС - безпідставністю заявлених вимог через скасування судом податкових повідомлень-рішень на підставі яких в боржника виникла заборгованість перед бюджетом.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції за результатом розгляду скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О.

13. Ухвалою від 15.06.2021 Господарський суд Запорізької області скаргу АТ "Таскомбанк" на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О. під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор" задовольнив; відсторонив арбітражного керуючого Гусара І. О. від виконання повноважень розпорядника майна ПрАТ "Запоріжтрансформатор"; розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Попадюка І. В.

14. Ухвала суду першої інстанції мотивована порушенням розпорядником майна Гусарем І. О. під час розгляду грошових вимог кредиторів положень абзацу четвертого частини другої, частини п`ятої статті 45 КУзПБ, невиконанням ним вимог ухвали суду щодо надання витребуваних у нього документів, невчиненням розпорядником майна дій щодо захисту майна боржника, порушенням арбітражним керуючим Гусарем І. О. пунктів 1, 2 частини восьмої статті 45 КУзПБ щодо надання відомостей про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою, вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, відшкодування шкоди заподіяної життю та здоров`ю громадян.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції за результатом перегляду ухвали, якою розглянуто грошові вимоги кредиторів

15. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 27.01.2022 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у справі № 908/2828/19 змінив в частині сум кредиторських вимог, які підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів; визнав грошові вимоги АТ "Таскомбанк" до ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на суму 3 842,00 грн - 1 черга задоволення, на суму 151 158 701,40 грн - 4 черга задоволення, на суму 59 293 608,54 грн - вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню); визнав грошові вимоги АТ "Укрексімбанк" до ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на суму 3 842,00 грн - 1 черга задоволення, на суму 238 155 884,99 грн - 4 черга задоволення, на суму 3 623,93 грн - 6 черга задоволення, на суму 221 467 743,13 грн - вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню).

16. Постанова суду апеляційної інстанції в частині вимог АТ "Таскомбанк" мотивована частковим погашенням боржником 25.10.2019 заборгованості за кредитним договором та помилковим проведенням кредитором розрахунку заявлених грошових вимог з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США станом на 17.10.2019, в той час як він звернувся з заявою з грошовим вимогами до боржника 15.11.2019, а в частині вимог АТ "Укрексімбанк" - допущенням арифметичної помилки при розрахунку пені.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції за результатом перегляду ухвали, якою розглянуто скаргу на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О.

17. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 27.01.2022 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2021 у справі № 908/2828/19 скасував та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні скарги АТ "Таскомбанк" на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О. під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 908/2828/19 про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор".

18. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована помилковістю висновків місцевого господарського суду щодо відсторонення арбітражного керуючого Гусара І. О. від повноважень розпорядника майна у справі, оскільки питання розрахунку розміру кредиторських вимог кожного кредитора здійснюється судом, а арбітражний керуючий забезпечує розгляд заяв кредиторів та з урахуванням результату розгляду таких заяв боржником направляє повідомлення всім кредиторам та звіт про результат розгляду до суду, що і було зроблено арбітражним керуючим Гусаром І. О.

19. Крім того, суд апеляційної інстанції не встановив порушень в діях арбітражного керуючого Гусара І. О. щодо неподання відзиву, оскільки подання відзиву є правом сторони, а не її обов`язком. Також апеляційний господарський суд зазначив, що обов`язок здійснення заходів з повернення дебіторської заборгованості покладено на ліквідатора у ліквідаційній процедурі, а не на розпорядника майна в процедурі розпорядження майном. Тому безпідставним є висновок суду першої інстанції, що розпорядником майна не вживаються заходи зі збереження майна боржника у вигляді повернення дебіторської заборгованості.

Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги

20. 17.02.2022 АТ "Таскомбанк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі № 908/2828/19, в якій просить оскаржену постанову щодо розгляду грошових вимог АТ "Таскомбанк" та постанову щодо відсторонення арбітражного керуючого Гусара І. О. скасувати, залишивши в силі ухвалу суду першої інстанції від 26.05.2021 (щодо розгляду грошових вимог) та ухвалу суду першої інстанції від 15.06.2021 (щодо розгляду скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О. під час виконання повноважень розпорядника майна у справі).

21. Підставою касаційного оскарження судових рішень АТ "Таскомбанк" визначило прийняття апеляційним господарським судом:

- постанови щодо розгляду грошових вимог АТ "Таскомбанк" з неправильним застосуванням норм пункту 14 статті 39, статті 41 КУзПБ без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України);

- постанови щодо відсторонення арбітражного керуючого від повноважень розпорядника майна з неправильним застосуванням норм частини четвертої статті 28 КУзПБ в частині оцінки достатності підстав для відсторонення арбітражного керуючого при порушенні останнім норм частини третьої статті 44 КУзПБ, абзацу 4 частини другої, частини п`ятої статті 45 КУзПБ, статті 18 ГПК України за відсутності висновку щодо застосування наведеної норми у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України);

- оскаржених постанов неповноважним складом суду (пункт 4 частини першої статті 287 ГПК України).

Рух касаційної скарги

22. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/2828/19 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючий, Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.02.2022.

23. У період з 15.02.2022 до 25.02.2022 суддя Банасько О. О. перебував на лікарняному.

24. Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

25. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

26. Відповідно до наказу Голови Верховного Суду від 02.03.2022 № 29/0/8-22 "Про встановлення особливого режиму роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану" з 02.03.2022 встановлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану та запроваджено організаційні заходи, згідно яких тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду; встановлено, що судді Верховного Суду здійснюють свої повноваження дистанційно.

27. Наказом Голови Верховного Суду від 29.03.2022 № 33/0/8-22 "Про припинення здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно" припинено здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно.

28. 14.04.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ "Таскомбанк"; призначив розгляд скарги у відкритому судовому засіданні на 09.06.2022; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 29.04.2022.

29. Ухвалою від 09.06.2022 Верховний Суд відклав розгляд справи за касаційною скаргою АТ "Таскомбанк" до 23.06.2022.

30. 22.06.2022 суддею Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Пєсковим В. Г. подано заяву про самовідвід у розгляді справи № 908/2828/19 у порядку статті 35 ГПК України мотивовану наданням ним у 2012 році правничої допомоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є АТ "Сбербанк", яке змінило найменування на Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк".

31. Ухвалою від 22.06.2022 Верховний Суд задовольнив заяву судді Пєскова В. Г. б/н від 22.06.2022 про самовідвід від розгляду справи № 908/2828/19 за касаційною скаргою АТ "Таскомбанк" на постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі № 908/2828/19.

32. 23.06.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відклав розгляд справи за касаційною скаргою АТ "Таскомбанк" до 30.06.2022 та задовольнив клопотання представників АТ "Райффайзен Банк", АТ "Укрексімбанк" та АТ "ІНГ Банк України" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

33. У судове засідання 30.06.2022 з`явилися представники АТ "Таскомбанк", АТ "Райффайзен Банк" (в режимі відеоконференції), АТ "Укрексімбанк" (в режимі відеоконференції), АТ "ІНГ Банк України" (в режимі відеоконференції), ТзОВ "Проматом" та арбітражні керуючі: Гусар І. О., Попадюка І. В., які надали пояснення у справі.

Розгляд клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

34. 29.06.2021 на електронну адресу Верховного Суду надійшло клопотання АТ "Таскомбанк" від 29.06.2022 б/н про передачу справи № 908/2828/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

35. Клопотання АТ "Таскомбанк" мотивовано із посиланням на приписи частини п`ятої статті 302 ГПК України існуванням виключної правової проблеми щодо визначення обсягу допущених арбітражним керуючим при виконанні своїх функцій у справі про банкрутство порушень, їх достатності для прийняття рішення про його відсторонення відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 28 КУзПБ, яка зумовлена відсутністю можливості оскарження таких рішень в касаційному порядку, що призвело до формування суперечливої практики щодо цього питання.

36. Розглянувши наведене клопотання скаржника, проаналізувавши норми процесуального законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

37. Згідно із частиною п`ятою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

38. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) дотримання принципу правової визначеності пов`язує із забезпеченням єдності судової практики. Однак суд не наполягає на її незмінності, оскільки неспроможність забезпечити динамічний та еволюційний підхід у тлумаченні може призвести до ризику створення перепон під час проведення реформ або запровадження покращень. Разом з тим наявність глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх усе ж таки призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

39. При визначенні того, чи наявність конфліктуючих судових рішень у подібних справах суперечить принципу правової визначеності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), беруться до уваги такі чинники: 1) існування "глибоких та довгострокових розходжень" у відповідній судовій практиці національних судів; 2) наявність у національному законодавстві механізмів подолання таких розбіжностей; 3) фактичне запровадження механізмів подолання розбіжностей і, якщо так, то 4) ефективність таких механізмів (висновок викладений в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 910/8130/17, від 30.06.2020 у справі № 908/2155/18, від 15.09.2020 у справі № 910/32643/15, від 14.09.2021 у справі № 757/7499/17-ц, від 22.02.2022 у справі № 663/3629/19).

40. Разом з тим, в клопотанні не викладено правову проблему, яку містить ця справа саме у правозастосуванні, не обґрунтовано, в чому вбачається складність застосування відповідних положень законодавства у зазначеній правовій ситуації, невизначеність поставлених судом правових питань на нормативному рівні, неможливість подолання проблеми існуючими процесуальними механізмами.

41. Окрім того, суд зазначає, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

42. Однак АТ "Таскомбанк" не зазначило кількісних та якісних критеріїв, які свідчили б про снування виключної правової проблеми у спірних правовідносинах, а наведені ним постанови апеляційного господарського суду, яким здійснено перегляд ухвали суду першої інстанції щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі (постанови судів апеляційної інстанції від 24.02.2021 у справі № 916/824/20, від 20.12.2021 у справі № 4/5007/33-Б/11, від 24.12.2020 у справі № 904/7044/15, від 22.01.2020 у справі № 916/2561/17, від 09.09.2021 у справі № 910/11588/16, від 01.09.2021 у справі № 910/30921/15) таких критеріїв не відображають, оскільки у цих справах мало місце вирішення питання щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна/ліквідатора у справі виходячи з обставин конкретних справ. Тобто питання відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора/розпорядника майна у наведених справах в кожному випадку вирішувалося судом з огляду на обставини окремо визначеної справи, що не дозволяє стверджувати про наявність наразі правової невизначеності з цього питання.

43. Ураховуючи наведене, клопотання АТ "Таскомбанк" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню судом не підлягає.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(АТ "Таскомбанк")

44. АТ "Таскомбанк" в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, зокрема таке:

- постанови суду апеляційної інстанції щодо розгляду питань визнання грошових вимог АТ "Таскомбанк" та відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна прийняті неповноважним складом суду;

- апеляційний господарський суд не врахував об`єктивні підстави для відкладення розгляду справи та розглянув справу без участі АТ "Таскомбанк".

- суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 41 КУзПБ, не врахувавши висновки щодо застосування цієї норм, викладені у постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 910/19006/19;

- апеляційний господарський суд не врахував висновок щодо застосування пункту 14 статті 39 КУзПБ в системному зв`язку з частиною першою статті 45 КУзПБ у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 03.08.2021 у справі № 904/2425/20;

- суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна у справі.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи ТзОВ "Проматом"

45. ТзОВ "Проматом" у поданому до суду відзиві на касаційну скаргу вважає вимоги касаційної скарги необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню та просить суд закрити касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Таскомбанк" в частині оскарження постанови суду апеляційної інстанції щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції щодо розгляду грошових вимог АТ "Таскомбанк", зазначаючи, зокрема, таке:

- скаржник подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції (щодо відсторонення арбітражного керуючого), яка оскарженню в касаційному порядку не підлягає;

- доводи скаржника щодо неповноважного складу суду не можуть братися до уваги, оскільки АТ "Таскомбанк" та арбітражним керуючим Попадюком І. В. подавалися заяви про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду, які визнані судом необґрунтованими;

- АТ "Таскомбанк" в результаті перегляду в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції щодо відсторонення арбітражного керуючого фактично намагається вирішити питання про перевагу одних доказів над іншими та переоцінити діяльність арбітражного керуючого;

- доводи АТ "Таскомбанк" щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм статті 41 КУзПБ є безпідставними, оскільки наведена норма апеляційним господарським судом не застосовувалася;

- аргументи скаржника в частині оскарження постанови суду апеляційної інстанції щодо розгляду грошових вимог АТ "Таскомбанк" зводяться до переоцінки доказів у справі.

Доводи інших учасників справи

46. Від інших учасників справи, письмових пояснень, відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції

47. Вирішуючи наведені в пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховує, що за своїми ознаками у контексті підстав касаційного оскарження ухвали та постанови судів попередніх інстанцій доводи скаржника фактично ґрунтуються на підставах, правове регулювання яких визначено пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 287 ГПК України.

48. Отже, з огляду на зміст та характер доводів скаржника, в ході касаційного перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції необхідним є надання оцінки застосування судами норм права з урахуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.

49. Надаючи оцінку наведеним доводам скаржників Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи враховує таке.

Щодо оскарження постанови суду апеляційної інстанції (щодо розгляду грошових вимог) з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України

50. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

51. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

52. Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

53. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 з поміж іншого, дійшла висновків, що процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

54. Відмінність предмета розгляду у справі, що переглядається судом та у постанові Верховного Суду, на яку посилається скаржник, однаково як і не подібність правовідносин у таких справах за будь-яким іншим із зазначених вище критеріїв, не дає підстав для касаційного оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

55. Доводи АТ "Таскомбанк" у частині підстав касаційного оскарження визначених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України обґрунтовані неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції під час розгляду грошових вимог АТ "Таскомбанк" норм статті 41 КУзПБ без врахування висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 910/19006/19 та неврахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування пункту 14 статті 39 КУзПБ в системному зв`язку з частиною першою статті 45 КУзПБ у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.08.2021 у справі № 904/2425/20.

56. Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається АТ "Таскомбанк" у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції зважає на таке.

57. Щодо аргументів АТ "Таскомбанк" про неправильне застосування судом апеляційної інстанції під час розгляду грошових вимог АТ "Таскомбанк" норм статті 41 КУзПБ без врахування висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 910/19006/19 встановлено, що у зазначеній справі предметом судового розгляду була заява ГУ ДПС у місті Києві з грошовим вимогами до боржника, мотивована наявністю в нього боргу зі сплати податку на прибуток та податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

58. У наведеній справі № 910/19006/19 суди встановили, що податковий борг боржника виник після відкриття судом 16.01.2020 провадження у справі про банкрутство, а боржник погасив заборгованість перед ГУ ДПС у місті Києві 19.06.2020 - у період дії запровадженого судом ухвалою від 16.01.2020 мораторію на задоволення вимог кредиторів.

59. Суд у справі № 910/19006/19 врахував, що заявлені ГУ ДПС у місті Києві грошові вимоги у складі основного зобов`язання, сум штрафних санкцій та пені є вимогами конкурсного кредитора за грошовим зобов`язаннями боржника на які поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів у розумінні статті 41 КУзПБ.

60. За наведеного, Верховний Суд визнав правильним висновок суду апеляційної інстанції, який взявши до уваги наведені обставини, із застосуванням положень статті 41 КУзПБ, дійшов висновку про незаконність дій та факту погашення заборгованості боржником перед ГУ ДПС у місті Києві в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

61. Натомість у справі, що розглядається предметом судового розгляду є заява АТ "Таскомбанк" мотивована наявністю у боржника грошового зобов`язання за кредитним договором, вимоги за яким забезпечені договором іпотеки та договорами застави, а часткове погашення заборгованості боржника перед банком після відкриття провадження у справі (25.10.2019) здійснено за рахунок коштів поручителя заставодавця, з урахуванням чого на таке задоволення не поширюється визначений статтею 41 КУЗПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів.

62. Так само безпідставним є посилання скаржника на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 03.08.2021 у справі № 904/2425/20, в якій предметом судового розгляду були кредиторські вимоги, що виникли у зв`язку з невиконанням договору поруки.

63. Суди попередніх інстанцій у справі № 904/2425/20 встановили, що розпорядник майна боржника звернувся до суду із заявою про визнання недійсним договору поруки укладеного боржником, яка судом була задоволена з визнанням договору поруки недійсним.

64. З урахуванням наведеного, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відхилення заявлених кредиторських вимог до боржника на підставі договору поруки, оскільки підстави якими заявник мотивував свої грошові вимоги до боржника на момент розгляду заяви були відсутні.

65. Тобто у справі № 904/2425/20 питання проведеному заявником розрахунку суми заборгованості до боржника судом не розглядалось, а предметом оцінки фактично було питання наявності підстав для визнання грошових вимог до боржника. Тому посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 03.08.2021 у справі № 904/2425/20, в які міститься посилання на припис статті 45 КУзПБ безвідносно до обставин цієї справи та застосування судом згаданої норми під час розгляду кредиторських вимог є безпідставним. До того ж, у наведеній постанові суд здійснив аналіз приписів статті 45 КУзПБ в контексті закріпленого в цій нормі строку з якого мають бути заяви кредиторів з грошовим вимогами до боржника за зобов`язаннями, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, а не проведення розрахунку заявлених вимог кредитором.

66. Отже, аналіз змісту наведених вище постанов на предмет подібності правовідносин, свідчить, що правовідносини у справах наведених АТ "Таскомбанк" та у справі, що розглядається, є неподібними, оскільки у цих справах за схожого предмету судового розгляду (розгляд грошових вимог) різними є зміст заявлених вимог (підстави на яких ґрунтуються такі вимоги) та фактичні обставини справи, а також матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

67. За таких умов, помилковими є аргументи АТ "Таскомбанк" стосовно прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 910/19006/19, від 03.08.2021 у справі № 904/2425/20.

68. Тож наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження.

69. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

70. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного господарського суду дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Таскомбанк" в цій частині на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

Щодо оскарження ухвали та постанови судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України

71. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

72. Зі змісту наведеної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

73. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

74. Аргументи АТ "Таскомбанк" у цій частині обґрунтовані неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм частини четвертої статті 28 КУзПБ в частині оцінки достатності підстав для відсторонення арбітражного керуючого при порушенні останнім норм частини третьої статті 44 КУзПБ, абзацу 4 частини другої, частини п`ятої статті 45 КУзПБ, статті 18 ГПК України за відсутності висновку щодо застосування наведеної норми у подібних правовідносинах.

75. Однак для надання оцінки застосування судом апеляційної інстанції наведеної норми, необхідним є попередньо з`ясування наявності в касатора у цьому разі можливості оскарження в порядку частини третьої статті 9 КУзПБ постанови апеляційного господарського суду, прийнятої за результатом перегляду ухвали місцевого господарського суду, якою була розглянута скарга на дії арбітражного керуючого, як такої, що включена до касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції за результатом розгляду грошових вимог до боржника.

Щодо можливості оскарження в касаційному порядку разом з постановою, прийнятою за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції, якою розглянуто грошові вимоги кредитора, постанови апеляційного господарського суду, прийнятої за результатом перегляду ухвали місцевого господарського суду за результатами розгляду скарги на дії арбітражного керуючого

76. За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

77. Пунктом 9 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

78. Відповідно до статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією із засад судочинства, яка застосовується з дотриманням принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

79. Обсяг реалізації конституційного права на оскарження судового рішення у конкретних правовідносинах визначається положеннями процесуального закону.

80. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом про банкрутство.

81. Норма процесуального закону можливість касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство ставить у пряму залежність від особливостей (випадків), передбачених законодавством про банкрутство (Закон про банкрутство до 21.10.2019, КУзПБ - з 21.10.2019).

82. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Такі ж положення містить частина шоста статті 12 ГПК України.

83. Отже, реалізація права на касаційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою 2 "Касаційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.

84. Провадження у справі про банкрутство поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов`язаних саме із здійсненням такого провадження, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.

85. Судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:

1) перша група стосується розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо.

2) друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17).

86. Порядок оскарження судових рішень у процедурах банкрутства врегульовано статтею 9 КУзПБ (перша група судових рішень), а для спорів, які вирішуються в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ - статтями 255, 287 ГПК України.

87. У цій справі АТ "Таскомбанк" до касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022, прийнятої за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції від 26.05.2021, якою розглянуто грошові вимоги кредитора - основна, первісна касаційна скарга, включено (приєднано) касаційну скаргу на постанову апеляційного господарського суду від 27.01.2022, прийняту за результатом перегляду ухвали місцевого господарського суду від 18.06.2021, якою була розглянута скарга на дії арбітражного керуючого (щодо розгляду скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О. під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі).

88. Отже прийняті у справі судові рішення, які є об`єктом касаційного перегляду належать до першої групи судових рішень, можливість/неможливість оскарження яких визначена приписами статті 9 КУзПБ.

89. Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

90. За частиною третьою статті 9 КУзПБ у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство; ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів; ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

91. Наведений в частині третій статті 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами (висновок викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19).

92. Водночас, абзацом другим частини третьої статті 9 КУзПБ визначено, що скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

93. Аналіз змісту абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ у сукупності з іншими частинами статті 9 та статті 7 КУзПБ свідчить, що необхідними умовами застосування процесуальної можливості включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, є такі умови (але не виключно, тільки в межах доводів і вимог цієї касаційної скарги):

- судовими рішеннями, що підлягають касаційному оскарженню в порядку абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ можуть бути тільки постанови апеляційного господарського суду, з них первісний/основний об`єкт касаційного оскарження - постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню та щонайменше одна постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо в касаційному порядку;

- процесуальна можливість спільного касаційного оскарження в порядку абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ внаслідок включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню може бути застосована тільки щодо касаційного оскарження тих судових рішень (постанов апеляційного господарського суду) у процедурі банкрутства, які стосуються не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства (перша група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17);

- КУзПБ не передбачає процесуальну можливість включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал, рішень господарського суду в порядку статті 7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (в порядку позовного провадження) у межах справи про банкрутство (друга група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17) до касаційної скарги на ті ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню в порядку частини третьої статті 9 КУзПБ (перша група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17), і навпаки (див. висновок, викладений постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 924/549/19, від 12.10.2021 у справі № 5015/118/21).

94. При вирішенні питання наявності підстав для відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами на судові рішення, визначені абзацом першим частини третьої статті 9 КУзПБ, до яких включені/приєднані скарги на постанови апеляційного суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, які не підлягають оскарженню у касаційному порядку окремо, слід враховувати і таке:

- по-перше, як скарга на судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ підлягають оскарженню, так і включена/приєднана до неї скарга на судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ не підлягають оскарженню окремо, мають відповідати вимогам процесуального Закону щодо прийнятності, зокрема статтям 289, 290, 291 ГПК України;

- по-друге, скарга на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку, може бути включена/приєднана, в порядку абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ до основної скарги на судові рішення, найбільш наближені за датою прийняття (за можливістю). Касаційна скарга на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, у разі пропуску строку на касаційне оскарження, визначеного приписами статті 288 ГПК України, має містити клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з вмотивованим обґрунтуванням такого пропуску та підстав включення скарги на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, до основної скарги. Ця умова справедлива і для касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду, що може бути оскаржена окремо;

- по-третє, судові рішення за скаргою на судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ підлягають оскарженню, так і включеної/приєднаної до неї скарга на судові рішення, які за приписами статті 9 КУзПБ не підлягають оскарженню окремо, повинні бути (як правило) сутнісно (змістовно, логічно) поєднані підставами і доводами, стосуватися прав і охоронюваних законом інтересів особи, щодо якої прийняте судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню окремо (висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19).

95. У справі, яка переглядається, оскаржена постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатом розгляду грошових вимог до боржника стосується, зокрема, розгляду заяви АТ "Таскомбанк" з грошовими вимогами до боржника, розміру таких вимог, їх черговості задоволення, тоді як постанова щодо відсторонення арбітражного керуючого - розгляду скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О. під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі, дотримання покладених на нього законом обов`язків, здійснених ним заходів у справі.

96. Тож зі змісту оскаржених постанов суду апеляційної інстанції (щодо розгляду грошових вимог до боржника та щодо розгляду скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О. за період виконання повноважень розпорядника майна у справі) вбачається, що наведені судові рішення по суті не поєднані ні доводами, ні підставами.

97. Ураховуючи наведене, прийнята судом апеляційної інстанції за результатом перегляду ухвали місцевого господарського суду, якою розглянута скарга на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень розпорядника майна постанова за відсутності її сутнісного поєднання підставами та доводами з постановою, прийнятою за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції, якою розглянуто грошові вимоги кредитора, не може бути оскаржена в касаційному порядку разом з таким судовим рішенням.

98. Положення статей 287 та 296 ГПК України, не передбачають закриття касаційного провадження з вище наведених підстав, однак, у разі здійснення касаційного перегляду постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022 (щодо розгляду грошових вимог до боржника) та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022 (щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна) у справі № 908/2828/19, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики ЄСПЛ.

99. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Таскомбанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022, прийняту за результатом розгляду скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О. під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 908/2828/19 підлягає закриттю на підставі статті 296 ГПК України (подібний висновок щодо закриття касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції щодо припинення повноважень арбітражного керуючого, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 5015/118/21).

100. До того ж, доводи скаржника в наведеній частині (стосовно відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 28 КУзПБ в частині оцінки достатності підстав для відсторонення арбітражного керуючого) не заслуговують на увагу з урахуванням, висновків щодо застосування цієї норми, викладених у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19.

Щодо оскарження постанови суду апеляційної інстанції (щодо розгляду грошових вимог) з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України

101. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених статтею 310 цього Кодексу.

102. У цій частині доводи скаржника ґрунтуються на аргументах про прийняття постанови суду апеляційної інстанції щодо розгляду питання визнання грошових вимог АТ "Таскомбанк" неповноважним складом суду, оскільки 21.07.2021 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Верхогляд Т. А. - доповідач, Кузнецова В. О., Чередка А. Є., однак згодом здійснено повторний авторозподіл справи в результаті якого виключено всіх суддів за винятком Коваль Л. А., яку визначено доповідачем у справі.

103. Крім того, як зазначає скаржник, 27.01.2022 (день прийняття оскарженого рішення) здійснено чергову заміну складу суду визначивши членом колегії суддів замість Кузнецова В. О. суддю Мороз В. Ф. з підстав перебування судді Кузнецова В. О. на лікарняному, в той час як підставою для заміни судді згідно Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 могло бути довготривале перебування судді на лікарняному.

104. Однак, наведені доводи касаційної скарги, як і попередні, не знайшли свого підтвердження в ході перегляду оскаржуваної постанови в касаційному порядку, з огляду на таке.

105. Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ

106. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (частини друга, третя статті 32 ГПК України).

107. Частинами першою - третьою статті 6 ГПК України визначено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

108. Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

109. Відповідно до пункту 2.3.2. підрозділу 2.3. "Розподіл судових справ між суддями" розділу ІІ "Порядок функціонування автоматизованої системи" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 (зі змінами) (далі - Положення) визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється шляхом розподілу судових справ; шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; повторного автоматизованого розподілу судових справ; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів). Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

110. Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

111. Згідно із частиною четвертою статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом.

112. За частиною шістнадцятою статті 32 ГПК України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.

113. Тобто законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ, так само як і заміну судді, який з поважних причин не може брати участі у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), із залученням інших суддів цього суду, виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.

114. Тож судді не мають будь-яких нормативно встановлених механізмів формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції.

115. Згідно із пунктом 21 розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ" Положення передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо: апеляційних та касаційних скарг, що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі.

116. Відповідно до пункту 2.6.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 08.10.2018 № 2 (зі змінами) передача судової справи раніше визначеній колегії суддів (судді) здійснюється щодо: 1) судових справ, що надійшли із суду касаційної інстанції після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження) та ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи; 2) апеляційних скарг, що надійшли до суду після визначення судді-доповідача у цій судовій справі; 3) заяви або клопотання, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення, повернення судового збору; 4) апеляційних скарг, поданих до закінчення апеляційного провадження в рамках однієї справи, але на різні судові рішення; 5) заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за виключенням випадків, визначених законом; 6) заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду та/або заяв про скасування рішення третейського суду.

117. Із матеріалів справи, зокрема з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вбачається, що 24.06.2021 відповідальною особою Центрального апеляційного господарського суду здійснено автоматизований розподіл справи за апеляційними скаргами АТ "Райффайзен Банк Аваль", АТ "ІНГ Банк Україна" та ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на ухвалу суду першої інстанції від 26.05.2021 шляхом передачі судової справи раніше визначеній колегії суддів відповідно до пункту 21 розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ" Положення та пункту 2.6.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді.

118. Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 24.06.2021 для розгляду справи за наведеним апеляційними скаргами визначено колегію суддів у складі: Коваль Л. А. - доповідач, Чередка А. Є., Кузнецова В. О.

119. За абзацом першим пункту 2.6.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді у разі відсутності раніше визначеного у судовій справі судді-доповідача (тимчасова непрацездатність, відрядження, відпустка, тощо) справа разом з апеляційними скаргами, заявами, клопотаннями, передбаченими пунктом 2.6.1. Засад, а також з заявами про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, в порядку статті 197 ГПК України, для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у разі надходження заяви про усунення недоліків згідно зі статтею 262 ГПК України та для вирішення питання про поновлення апеляційного провадження згідно зі статтею 230 ГПК України, тощо, що надійшли в період його відсутності, підлягають повторному автоматизованому розподілу для вивчення процесуальних дій, якщо не проведення такого розподілу призведе до порушення процесуального строку.

120. Після усунення обставин, що зумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу, справи разом з апеляційними скаргами, заявами, клопотаннями, тощо, підлягають автоматизованому розподілу шляхом передачі раніше визначеній колегії суддів на підставі розпорядження керівника апарату суду (абзац другий пункту 2.6.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді).

121. 21.07.2021 у зв`язку з надходженням клопотання АТ "Райффайзен Банк Аваль" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, перебування судді-доповідача Коваль Л. А. у відпустці та необхідністю вирішення питання призначення судового засідання в режимі відеоконференції за розпорядженням керівника апарату суду від 21.07.2021 № 1832/21 здійснено повторний автоматизований розподіл у справі № 908/2828/19 відповідно до пункту 2.6.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді.

122. Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 21.07.2021 для розгляду заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції визначена колегія суддів у складі: Верхогляд Т. А. - доповідач, Кузнецова В. О., Чередка А. Є.

123. 16.08.2021 на виконання пункту 2.6.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 16.08.2021 № 2205/21, у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу, а саме виходом з відпустки судді-доповідача Коваль Л. А., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

124. Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 17.08.2021 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: Коваль Л. А. - доповідач, Кузнецова В. О., Чередка А. Є.

125. 05.10.2021 був проведений автоматизований розподіл судової справи між суддями (зміна складу колегії) зумовлений перебуванням судді Кузнецова В. О. у відпустці та необхідністю вирішення питання про призначення судового засідання у режимі відеоконференції (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2021), а 12.10.2021 - автоматизований розподіл судової справи шляхом передачі раніше визначеній колегії суддів зумовлений виходом судді Кузнецова В. О. на роботу після відпустки, необхідністю вирішення питання призначення судового засідання в режимі відеоконференції (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.10.2021).

126. Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 12.10.2021 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: Коваль Л. А. - доповідач, Кузнецова В. О., Чередка А. Є.

127. Згідно із підпунктом 2.3.25 пункту 2.3 підрозділу "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" розділу ІІ "Порядок функціонування автоматизованої системи" Положення у разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів - членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

128. Пунктом 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді визначено, що тимчасова відсутність судді-члена колегії, як правило, не може бути підставою для зміни складу колегії суддів. У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів-членів колегії заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи. Така заміна судді-члена колегії здійснюється, якщо до кінця строку розгляду судової справи залишається менше 14 календарних днів. У разі настання об`єктивних обставин, з метою дотримання основних засад (принципів) господарського судочинства заміну судді члена колегії можливо здійснити за розпорядженням керівника апарату суду на підставі службової записки судді-доповідача (без урахування 14 календарних днів) із зазначенням в ній цих обставин. Контроль за обчисленням строків розгляду, зазначених у цьому пункті, судових справ покладається на помічників суддів, які зобов`язані надавати службові записки для здійснення заміни судді-члена колегії.

129. 27.01.20222 на виконання службової записки судді-доповідача Коваль Л. А., відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду справи та у зв`язку з лікарняним судді Кузнецова В. О. на виконання розпорядження керівника апарату суду від 27.01.2022 № 199/22 проведено автоматичну зміну колегії суддів у судовій справі.

130. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2022 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: Коваль Л. А. - доповідач, Мороза В. Ф., Чередка А. Є.

131. Отже сукупність наведеного свідчить, що визначення складу колегії суду для розгляду справи № 908/2828/19, в тому числі змін складу суду, здійснено автоматизованою системою документообігу суду автоматично за загальним правилом у порядку передбаченому чинним процесуальним законодавством та у відповідності до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 за № 30 (зі змінами та доповненнями) та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 08.10.2018 № 2.

132. Тому доводи скаржника про прийняття судом апеляційної інстанції постанови щодо розгляду грошових вимог АТ "Таскомбанк" неповноважним складом суду є безпідставними.

133. Так само безпідставними є доводи скаржника щодо розгляду судом апеляційної інстанції справи без участі АТ "Таскомбанк", не врахувавши наявність об`єктивних підстав для її відкладення - перебування представника скаржника на лікарняному, що позбавило його можливості заявити відвід, оскільки явка учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а АТ "Таскомбанк" не обґрунтовано та не доведено неможливість заміни визначеного в клопотанні представника іншим представником (-ами) для участі в судовому засіданні, якщо він визнавав це за необхідне.

134. До того ж, АТ "Таскомбанк" та/або його представник не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду відповідно до частини четвертої статті 197 ГПК України, проте цим правом не скористався.

135. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

136. ЄСПЛ неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України"). Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії").

137. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

138. У цьому випадку, як зауважено судом апеляційної інстанції, неявка представника в судове засідання не перешкоджала розгляду справи.

139. Тож відмова апеляційним господарським судом у задоволенні клопотання скаржника про відкладення апеляційної скарги здійснена з дотриманням вимог процесуального законодавства.

140. З урахуванням наведеного, суд відхиляє аргументи скаржника, які підпадають під правове регулювання пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки останнім не доведено зазначених вище передумов для перегляду судового рішення у касаційному порядку з цієї підстави.

Щодо суті касаційної скарги

141. Доводи "Таскомбанк" наведені в касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

142. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

143. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

144. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

145. Водночас, як уже зазначалося, оскільки підстава для касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі у цій частині.

Щодо судових витрат

146. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2021 та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2020 у справі № 904/5292/19 витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норм права

147. Прийнята судом апеляційної інстанції за результатом перегляду ухвали місцевого господарського суду, якою розглянута скарга на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень розпорядника майна постанова за відсутності її сутнісного поєднання підставами та доводами з постановою, прийнятою за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції, якою розглянуто грошові вимоги кредитора, не може бути оскаржена в касаційному порядку разом з таким судовим рішенням.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Акціонерного товариства "Таскомбанк" від 29.06.2022 б/н про передачу справи № 908/2828/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду залишити без задоволення.

2. Касаційне провадження у справі № 908/2828/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Таскомбанк" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України щодо оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі № 908/2828/19 в частині розгляду заяви кредитора Акціонерного товариства "Таскомбанк" з грошовими вимогами до боржника - закрити.

3. Касаційне провадження у справі № 908/2828/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Таскомбанк" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України щодо оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі № 908/2828/19 в частині відмови у задоволенні клопотання (скарги) Акціонерного товариства "Таскомбанк" на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О. під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" - закрити.

4. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі № 908/2828/19 (щодо розгляду заяви кредитора Акціонерного товариства "Таскомбанк" з грошовими вимогами до боржника) та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі № 908/2828/19 (щодо відмови у задоволенні клопотання (скарги) Акціонерного товариства "Таскомбанк" на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О. під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор") в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

5. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі № 908/2828/19 (щодо розгляду заяви кредитора Акціонерного товариства "Таскомбанк" з грошовими вимогами до боржника) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі № 908/2828/19 (щодо відмови у задоволенні клопотання (скарги) Акціонерного товариства "Таскомбанк" на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Гусара І. О. під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор") залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

В. І. Картере