ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2022 року м. Київ № 640/18945/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання - Яковчук М.В., за участі представника позивача - Виграненко С.П., представника відповідача - Мудренко Д.Ю., розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-АВТО"

доГоловного управління ДПС у м. Києві

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2018, рішення про застосування штрафних санкцій та податкової вимоги про сплату боргу від 29.08.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Авто" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2018 року №0008524208;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2018 року №0008514208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 388 389,45 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2018 року №0008504208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 6 540 944,88 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 29 серпня 2018 року №0008534208;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29 серпня 2018 року №Ю-259 на суму 1 992 224,60 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Авто" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29 серпня 2018 року №0008524208.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29 серпня 2018 року №0008514208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 383 350,52 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29 серпня 2018 року №0008504208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 6 308 678,74 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 11 серпня 2021 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС) задоволено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року скасовано в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 29 серпня 2018 року №0008514208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 383350, 52 грн. та №0008504208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 6308678,74 грн.

Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року залишено без змін.

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2021 року, справу розподіллено для розгляду судді Вєкуа Н.Г.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2021 року прийнято справу №640/18945/18 до свого провадження суддею Вєкуа Н.Г. та призначено підготовче засідання.

Від представника позивача надійшли пояснення щодо висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 11 серпня 2021 року у справі №640/18945/18, в яких останній просив позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 29 серпня 2018 року №0008514208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 383350,52 грн та №0008504208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 6308678,74 грн. задовольнити в повному обсязі, з тих підстав, що вчинене правопорушення ТОВ «СОЮЗ АВТО» є триваючим правопорушенням, тому це виключає можливість застосування повторності і відповідно застосування штрафних санкцій у розмірі 50% та 75% від суми податку.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2021 закінчено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та просив у позові відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні 07.06.2022 року на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-АВТО" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за з 01.07.2016 по 31.03.2018. За результатом перевірки складено акт від 14 серпня 2018 року №555/26-15-14-02-01-14/30729545.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпункту "е" пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України в результаті несвоєчасно перераховано до бюджету утриманий податок на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6 383 697,38 грн, у тому числі за червень-грудень 2016 року, січень-вересень 2017 року; також станом на 31 серпня 2018 року підприємством не сплачено (не перераховано) до відповідного бюджету утриманий податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 3 019 158,98 грн, у тому числі за вересень-грудень 2017 року, січень-лютий 2018 року; несвоєчасно перераховано до бюджету утриманий військовий збір в періоді, що перевірявся, на суму 384 694,83 грн; також станом на 31 серпня 2018 року підприємством не сплачено (не перераховано) до відповідного бюджету утриманий військовий збір на загальну суму 153 753,31 грн. за листопад-грудень 2017 року, січень-лютий 2018 року; підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно подано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 4 квартал 2017 року, 1 квартал 2018 року; пунктів 1, 4 частини другої статті 6, частини другої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано фонду оплати праці на загальну суму 9 255 708,82 грн. та єдиного внеску на загальну суму 1 992 224,60 грн., щодо несвоєчасного нарахування єдиного внеску на загальну суму 3 791 797,56 грн.

У зв`язку із встановленням допущення позивачем зазначених норм податкового законодавства Головним управлінням ДФС у м. Києві 29 серпня 2018 року винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0008524208 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України ТОВ "СОЮЗ-АВТО" застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб на суму 1 020,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення №0008514208 згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпункту "е" пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України ТОВ "СОЮЗ-АВТО" збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 542142,76 грн., у тому числі за основним платежем на 153 753,31 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 388 389,45 грн.

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29 серпня 2018 року №0008504208 згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпункту "е" пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України ТОВ "СОЮЗ-АВТО" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 9 560 103,86 грн., у тому числі за основним платежем на 3 019 158,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 540 944,88грн.

- рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 29 серпня 2018 року №0008534208 за порушення пунктів 1, 4 частини другої статті 6, частини другої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивачу нараховано 5 784 022,16 грн єдиного соціального внеску та застосовані штрафні санкції у розмірі 2 657 594,91 грн;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29 серпня 2018 року №Ю-259 Головне управління ДФС у м. Києві вимагає від ТОВ "СОЮЗ-АВТО" сплатити суму боргу зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 992 224,60 грн., у тому числі 1 992 224,60 грн. - недоїмка.

Позивач, вважаючи зазначені рішення протиправними звернувся до суду з даним позовом.

За результатами перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції Верховний Суд у постанові від 11 серпня 2021 року, в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 29 серпня 2018 року №0008514208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 383350,52 грн та №0008504208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 6308678,74 грн., зокрема, зазначив, що суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, правильно кваліфікували склад податкового правопорушення обґрунтовано застосувавши правову норму статті 127 ПК України у редакції на час спірних правовідносин, однак помилкове тлумачення формулювання юридичної конструкції цієї норми зумовило невірне правозастосування у цій справі.

Тобто, за наведеного правового регулювання в контексті встановлених обставин у цій справі суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, що застосування штрафу у розмірі 50% та 75% суми податку можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та, як наслідок, у податковому повідомленні-рішенні.

Верховний Суд вказав, що під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За визначенням у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі у редакції на час виникнення спірних правовідносин) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

У підпункті "е" пункту 176.1 статті 176 ПК України встановлено обов`язок платника податку своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За нормою підпункту 168.1.2 статті 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з підпунктом 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 ПК України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

У відповідності до частини першої статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо (частина перша статті 115 ПК України).

Згідно з пунктом 127.1. статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відтак, приписами статті 127 ПК України встановлено відповідальність платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу.

Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

На підставі аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для накладення штрафу згідно з ст. 127 ПК України. Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.

Такої ж позиції щодо застосування підвищених розмірів штрафних санкцій, передбачених п. 127.1 статті 127 ПК України притримується колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 21 січня 2020 року у справі № 820/11382/15.

Верховний суд , приймаючи постанову від 11.08.2021 року зазначив, що суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, правильно кваліфікували склад податкового правопорушення обґрунтовано застосувавши правову норму статті 127 ПК України у редакції на час спірних правовідносин, однак помилкове тлумачення формулювання юридичної конструкції цієї норми зумовило невірне правозастосування у цій справі.

При цьому зазначив, що формулюючи висновки про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням від 29 серпня 2018 року №0008504208 у розмірі 50% у сумі 93330,23 грн за несвоєчасно сплачене узгоджене грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за липень 2016 року у сумі 186660,45 грн та у розмірі 75% у сумі 6215348,51 грн за несвоєчасно сплачене узгоджене грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за серпень 2016 року - лютий 2018 року у сумі 8287131,34 грн; а також штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням від 29 серпня 2018 року №0008514208 у розмірі 50% у сумі 10737,64 грн за несвоєчасно сплачене узгоджене грошове зобов`язання з військового збору за серпень 2016 року у сумі 21475,27 грн та у розмірі 75% у сумі 372612,88 грн за несвоєчасно сплачене узгоджене грошове зобов`язання з військового збору за вересень 2016 року - лютий 2018 року у сумі 496817,17 грн, не з`ясували, коли саме Позивачем було сплачено ПДФО та військовий збір: до, одночасно з, чи після виплати доходу на користь фізичних осіб. Вказані обставини мають істотне значення для вирішення питання щодо правомірності притягнення ТОВ "Союз-Авто" до відповідальності за статтею 127 ПК України.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень від 04 травня 2018 року на суму 295 000,00 грн., від 04 травня 2018 року на суму 495 000,00 грн., сплачені до проведення перевірки, та платіжні доручення від 30 травня 2019 року, 06 червня 2019 року, 10 червня 2019 року та 21 червня 2019 року, тобто, сплачені після проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що у спірних відносинах мала місце несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, що є підставою для накладення штрафу згідно зі ст. 127 ПК України.

Як було зазначено вище, статтею 127 Податкового кодексу України встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, саме за несплату (неперерахування) податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.

Відповідно до змісту наведеної норми відповідальність за порушення, передбачене цієї статтею, може мати місце лише у разі, коли платник податків, в тому числі податковий агент, допустив бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто, взагалі не виконав зазначених обов`язків або сплату податку здійснив після виплати доходу платнику податку.

Вказаний висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.05.2019 у справі № 806/2699/16.

Разом з цим, наразі відповідні норми ст.ст. 115, 127 Податкового кодексу України є виключеними на підставі Закону України №466-IX від 16.01.2020.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.10.2021 по справі №815/881/16, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає, що контролюючий орган безпідставно застосував до ТОВ "СОЮЗ АВТО" штрафні (фінансові) санкції у розмірах 50% та 75% відповідно до положень статті 127 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2018 року №0008504208, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 6 540 944,88 грн., є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 50% у сумі 93330,23 грн. за несвоєчасно сплачене узгоджене грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за липень 2016 року у сумі 186 660,45 грн.; у розмірі 75% у сумі 6 215 348,51 грн. за несвоєчасно сплачене узгоджене грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за серпень 2016 року - лютий 2018 року у сумі 8 287 131,34 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29 серпня 2018 року №0008514208, суд зазначає, що ТОВ "СОЮЗ АВТО" сплатило грошове зобов`язання за основним платежем у розмірі 153 753,31 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Згідно пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" базою для розрахунку військового збору та єдиного внеску є загальний річний оподаткований дохід.

Враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у разі повторного виявлення податкових порушень (згідно зі статтею 127 Податкового кодексу України - 50%, 75%), які застосовуються лише за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, підпунктом 54.3.5 пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно застосував до ТОВ "СОЮЗ АВТО" штрафні (фінансові) санкції у розмірах 50% та 75% відповідно до положень статті 127 Податкового кодексу України.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2018 року №0008514208 є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 50% у сумі 10 737,64 грн. за несвоєчасно сплачене узгоджене грошове зобов`язання з військового збору за серпень 2016 року у сумі 21 475,27 грн.; у розмірі 75% у сумі 372 612,88 грн. за несвоєчасно сплачене узгоджене грошове зобов`язання з військового збору за вересень 2016 року - лютий 2018 року у сумі 496 817,17 грн.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, перевіривши доводи сторін, оцінивши зібрані у справі докази та беручи до уваги висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 11.08.2021 року, суд приходить до переконання, що позов належить задовольнити.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-АВТО" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29 серпня 2018 року №0008514208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 383 350,52 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29 серпня 2018 року №0008504208 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 6 308 678,74 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2022 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа