Справа № 308/10707/15-ц

У Х В А Л А

02.09.2015 р. м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., ознайомившись з позовною заявою ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк»,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Дельта Банк» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк».

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч. 2, ч. 4 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 р., позовна заява про вирішення спору, що виникає з кредитних правовідносин, за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленим статтею 119 ЦПК, а залежно від предмета та підстави позову - і вимогам, які містяться у спеціальному законодавстві. Зокрема, у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у заяві має бути викладено обставини, необхідні для ухвалення рішення, зокрема відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку».

У порушення зазначених вимог позовна заява не містить виклад обставин з якого часу виникла заборгованість позичальника за кредитним договором, не надано розрахунку заборгованості по кожній складовій суми боргу, а саме розрахунок заборгованості по основній сумі кредиту, за відсотками, комісії, з зазначенням дати виникнення заборгованості, складових заборгованості, дати оплат, здійснених боржником в рахунок погашення боргу.

Відповідно до п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). Так згідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. А тому з врахуванням вищевикладеного зміст позовної заяви має також відповідати й вимогам ст. 39 Закону України "Про іпотеку". Позивач не виконав вищевказані вимоги ч. 4 ст. 119 ЦПК України, п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", та ст. 39 Закону України "Про іпотеку", оскільки в позовній заяві позивачем не зазначено: всі складові загального розміру вимог, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Окрім цього, позивачем не зазначено доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів; не зазначено доказів реєстрації права власності на предмет іпотеки за відповідачами на час звернення до суду з позовом; в порушення вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку» не вказано заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; в обґрунтування вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки не зазначені посилання на докази про кількість проживаючих та/або зареєстрованих мешканців (або заява відповідно до ст. 137 ЦПК України, не зазначено щодо відмови позивачу в наданні інформації про кількість зареєстрованих осіб у квартирі тощо); крім того, позовна заява не містить викладу обставин з приводу зазначення про наявність іншого майна у відповідачів, чи є іпотечне майно єдиним житлом для проживання та чи мешкають відповідачі у ньому на час звернення із позовом до суду, або наявність підстав для звільнення від доказування всіх цих обставин.

Як роз’яснено у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ст. 121 ч. 1 ЦПК України та залишити її без руху, надавши позивачеві строк для усунення вказаних недоліків, з подачею до суду позовної заяви в новій редакції з врахуванням вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Керуючись ст. 121 ч. 1 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк» – залишити без руху.

Повідомити позивачеві про необхідність усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали, протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

У випадку, якщо недоліки не будуть усунені в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сарай А.І.