РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" лютого 2007 р. | Справа № 1/221-4372 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
Позивач за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРДЖИ СТІЛ”, юр. адреса м.Київ, вул.Кіквідзе,13; поштова адреса м.Київ, вул.Кіквідзе,25а
Відповідач: Дочірнє підприємство „Тернопільський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Тернопіль, вул.Кульчицької,8
про стягнення 435 804 грн. 59 коп.
Позивач за зустрічним позовом: Дочірнє підприємство „Тернопільський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Тернопіль, вул.Кульчицької,8
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРДЖИ СТІЛ”, юр. адреса м.Київ, вул.Кіквідзе,13; поштова адреса м.Київ, вул.Кіквідзе,25а
За участю представників сторін:
Позивача у первісному позові та відповідача у зустрічному позові: Пінкас П.А.
Відповідача у первісному позові та позивача у зустрічному позові: Дем”яновська Н.А. –юрисконсульт
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРДЖИ СТІЛ”, м.Київ звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства „Тернопільський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Тернопіль про стягнення 435 804 грн. 59 коп.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що термін сплати поставлених відповідачу нафтопродуктів та наданих послуг давно минув, відповідач здійснював розрахунки несвоєчасно та не в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує та просить провадження у справі припинити в зв’язку із відсутністю предмета спору, оскільки відповідачем повністю перераховано суму боргу до подання позовної заяви до суду. Разом з тим вказує на те, що філія „Тернопільський доркомплект” є відособленим підрозділом ДП „Тернопільський облавтодор” і не є юридичною особою. Згідно Положення - філія не наділена повноваженнями самостійно укладати договори.
29 листопада 2006 року Дочірнє підприємство „Тернопільський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРДЖИ СТІЛ”, м.Київ про визнання договору недійсним.
Свої вимоги позивач по зустрічному позову обґрунтовує тим, що укладений договір поставки підлягає визнанню недійсним в зв’язку з тим, що був укладеним філією „Тернопільський доркомплект” ДП „Тернопільський облавтодор”, яка немає статусу юридичної особи, є відособленим структурним підрозділом дочірнього підприємства може укладати угоди лише від імені і за дорученням ДП „Тернопільський облавтодор”, договір було підписано керівником філії, який не мав відповідних повноважень.
Відповідач у запереченнях на зустрічну позовну заяву позовних вимог не визнає, вважає їх невмотивованими та такими, що не підлягають до задоволення.
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.22, 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Енерджи Стіл”, м.Київ та філією „Тернопільський доркомплект” Дочірнього підприємства „Тернопільський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” укладено договір поставки №10/02-06 від 10.02.2006 року, відповідно до якого ТОВ „Енерджи Стіл” поставило відповідачу нафтопродукти на загальну суму 719 851 грн. 48 коп.
Факт отримання відповідачем нафтопродуктів підтверджується видатковими накладними №РН-0000032 від 15.05.2006 року, №Р 0000035 від 27.05.2006 року, №РН-0000036 від 30.05.2006 року.
Відповідно до п.5.1 договору оплата за поставлені нафтопродукти здійснюється покупцем протягом 30(тридцяти) календарних днів з дати одержання товару.
Згідно п.5.7. договору Покупець (філія „Тернопільський доркомплект” Дочірнього підприємства „Тернопільський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”) повинен відшкодувати понесені постачальником ТОВ „Енерджи Стіл” транспортні витрати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок.
Сторони по закінченню кожного календарного місяця проводять звірку розрахунків за відвантажений товар. Покупець не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, передає належним чином підписаний акт звірки постачальнику.(п.5.8. договору).
У відповідності до підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), наявних в матеріалах справи №ОУ-0000003 від 15.05.2006 року; №ОУ-0000004 від 27.05.2006 року; №ОУ-0000005 від 30.05.2006 року відповідач повинен був відшкодувати позивачу 21 924,87 грн. транспортних витрат.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень від 06.07.2006р. на суму 100 000,00 грн.; №656 від 11.09.2006р. на суму 300 000,00 грн.; №692 від 27.09.2006р. на суму 100 000,00 грн.; №729 від 09.10.2006р. на суму 50 000,00 грн.; №749 від 12.10.2006р. на суму 50 000,00 грн.; №756 від17.10.2006р. на суму 141 779,34 грн. відповідач розрахувався за поставлені товарно-матеріальні цінності.
Однак, як вбачається із умов договору підписаного представниками обох сторін, зокрема п.7.1., у випадку несплати або несвоєчасної оплати вартості поставленого в рамках цього договору товару, а так само інших передбачених договором платежів, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від загального розміру заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідно до п.5.11. договору, послідовність погашення Покупцем своїх грошових зобов’язань за договором, проводиться в такій черговості: в першу чергу –пеня; в другу чергу - штраф; в третю чергу –прострочена сума частково неоплачених або несвоєчасно оплачених поставлених нафтопродуктів; в четверту чергу –оплата, що здійснюється в строк.
Таким чином, з сум сплачених відповідачем 398 285,58 грн. були направлені на погашення штрафних санкцій, 343 493,76 коп. на погашення основної заборгованості. Станом на 24 жовтня 2006 року загальна сума заборгованості з оплати основного боргу склала 398 285,59 коп. боргу, зі сплати штрафних санкцій 14 169,15 коп., що підтверджується обґрунтованим розрахунком позовних вимог.
У відповідності до ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Нормами ст.ст.33,34 ГПК України встановлено обов’язок кожної із сторін спору за допомогою належних і допустимих доказів доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, відповідачем не представлено суду жодних доказів та заперечень, які б спростували наявність у нього заборгованості перед позивачем по сплаті заборгованості за отримані нафтопродукти.
Згідно ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки (п.7.1 договору). Як вбачається із матеріалів справи позивач користувався кредитом у Філії „Розрахунковий центр” Приватбанку на загальну суму 659 310,00 грн. За користування зазначеним кредитом позивачем було сплачено 31 478,58 грн. У разі своєчасних розрахунків відповідача за поставлений товар сума відсотків, які мав би сплатити позивач склала б лише 8 128,48 грн. Таким чином позивач важає, що через неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки від 10.02.2006 року, підприємство зазнало збитків на суму 23 349,85 грн.
Подані позивачем докази про завдання йому збитків неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань, суд вважає не достатніми для стягнення з відповідача збитків у сумі 23 349,85 грн., оскільки позивачем документально не підтверджено, що саме через заборгованість філії „Тернопільський доркомплект” Дочірнього підприємства „Тернопільський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, позивач змушений був користуватися банківським кредитом, тому позовні вимоги в частині стягнення 23 349,85 грн. збитків господарський суд вважає безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Щодо тверджень відповідача, що філія „Тернопільський доркомплект” є відособленим підрозділом ДП „Тернопільський облавтодор” і не є юридичною особою та згідно Положення не наділена повноваженнями самостійно укладати договори, а може укладати їх лише від імені і за дорученням ДП „Тернопільський облавтодор”, то такі спростовуються матеріалами справи, оскільки своїми діями(отримання нафтопродуктів, розрахунки за нафтопродукти) відповідач прийняв умови договору поставки від 10.02.2006р.
Дослідивши матеріали первісного позову у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерджи стіл”, м.Київ обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Розглянувши матеріали зустрічного позову, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:
Дочірнє підприємство „Тернопільський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Тернопіль звернулося до господарського суду з зустрічною позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю „Енерджи Стіл”, м.Київ про визнання договору недійсним.
10.02.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Енерджи Стіл”, м.Київ та філією „Тернопільський доркомплект” Дочірнього підприємства „Тернопільський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” укладено договір поставки №10/02-06.
Позивач вказує на те, що філія „Тернопільський доркомплект” Дочірнього підприємства „Тернопільський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” немає статусу юридичної особи, є відособленим підрозділом дочірнього підприємства може укладати угоди лише від імені і за дорученням ДП „Тернопільський облавтодор”. Згідно п.3.3 Положення філії „Тернопільський доркомплект” остання не наділена повноваженнями самостійно укладати договори.
Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений 10.02.2006р. підписаний представниками обох сторін, надалі сторонами прийнято умови договору, оскільки ТОВ „Енерджи Стіл” здійснювалась поставка нафтопродуктів, а філія „Тернопільський доркомплект” неодноразово отримувала нафтопродукти, які поставляв відповідач згідно умов договору, а також здійснювала розрахунки за них.
Відповідно до ст.241 Цивільного кодексу України у разі вчинення правочину представником сторони з перевищенням його повноважень, такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки сторони у разі наступного схвалення правочину цією стороною. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину.
Таким чином із змісту згаданої норми та укладеного договору поставки випливає, що він може бути визнаний недійсним лише на майбутнє, оскільки повернути одержані нафтопродукти за договором поставки від 10.02.2006р. станом на 15.02.2007р. не є можливим.
Оскільки договір поставки від 10.02.2006р. визнається недійсним на майбутнє, це не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов’язаннями, що виникли до розірвання даного договору, у тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (не належне виконання) зобов’язань за договором.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,82,81п.5,84,85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 241, 526, 527, 623 Цивільного кодексу України, , господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задоволити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Тернопільський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Тернопіль на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРДЖИ СТІЛ”, м.Київ 398 285 грн. 59 коп. основного боргу; 14 169 грн. 15 коп. штрафних санкцій; 1700 грн. 00 коп. державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства „Тернопільський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Тернопіль в доход державного бюджету України 2 282 грн. 85 коп. державного мита.
4. В частині стягнення 23 349 грн. 85 коп. збитків позов залишити без розгляду.
5. Зустрічний позов задоволити повністю.
6. Договір поставки №10/02-06 від 10 лютого 2006 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРДЖИ СТІЛ”, м.Київ та філією „Тернопільський доркомплект” дочірнього підприємства „Тернопільський облавтодор” відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” - визнати недійсним на майбутнє.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, протягом десяти днів з дня його підписання 20.02.2007р., через місцевий господарський суд.
Суддя