Дата документу 23.08.2022 Справа № 334/14/22

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний № 334/14/22                Головуючий у 1-й інстанції: Бредіхін Ю.Ю.

Провадження №22-ц/807/1705/22                Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

У Х В А Л А

22 серпня 2022 року                                         м. Запоріжжя        

Запорізький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Подліянової Г.С., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про зменшення розміру заборгованості по аліментах, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який під час розгляду справи в лютому 2022 року уточнив, до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про зменшення розміру заборгованості по аліментах.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2022 року відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу безпосередньо до Запорізького апеляційного суду засобами поштового зв`язку Головна пошта країни «Укрпошта» 03 серпня 2022 року, яка надійшла до суду апеляційної інстанції 05 серпня 2022 року,яка містить клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Матеріали даної справи ухвалою Запорізького апеляційного суду від 18 липня 2022 року витребувані з Ленінського районного суду м. Запоріжжя у зв`язку з поданою у цій справі апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_4

26 липня 2022 року вищевитребувана справа надійшла до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 10 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2022 року залишено без руху для усунення недоліків, надання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 356 ЦПК України, зазначивши в ній всіх учасників справи, зокрема третю особу Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), їх місцезнаходження, номери засобів зв`язку та електронної пошти; подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження с удового рішення, а також подання квитанції про сплату судового збору у розмірі 1488,60 грн, або належних доказів підтверджуючих звільнення її від сплати судового збору. Також, роз`яснено, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч.3 ст. 185, ст.357 ЦПК України(Т.3 а.с.209-216).

Вказану ухвалу було направлено апелянту на адресу, зазначену нею в апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 (т.3 а.с. 217).

18 серпня 2022 року на адресу Запорізького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, разом з апеляційною скаргою, що відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та доказами щодо отримання судового рішення саме від ОСОБА_2 та декларація про перебування у неї на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Згідно з ч.1 ст.122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч.1 ст.123 ЦПК Україниперебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч.3 ст.124 ЦПК Україниякщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

- на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

- на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що 05 липня 2022 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя постановлено вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення (т.2, а.с.171), повний його текст виготовлений 08 липня 2022 року (т.2, а.с.172-173). Апеляційну скаргу подано апелянтом до Запорізького апеляційного суду засобами поштового зв`язку Головна пошта країни «Укрпошта» 03 серпня 2022 року, що підтверджується відповідним поштовим конвертом з трекінг номером 69104 1470093 2.

Останній тридцятий день на оскарження рішення припадає на вихідний день (неділю) 07 серпня 2022 року, який переносить на перший робочий день понеділок – 08 серпня 2022 року, тобто поза межами строку встановленого ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Як вбачається із апеляційної скарги, апелянт просить поновити їй строк на апеляційне оскарження, оскільки повний текст оскаржуваного рішення вона не отримувала, отримала його від ОСОБА_2 24 липня 2022 року, від суду оскаржуване рішення не отримувала, що підтверджується відповідними додатковим письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 15 серпня 2022 року, в межах строку, що встановлений ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Враховуючи наведене, апелянт має право на поновлення пропущеного строку. За таких обставин, строк на апеляційне оскарження ухвали суду слід поновити.

Проте, апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі не може бути відкрито, оскільки скаржником при зверненні до суду з апеляційною скаргою не сплачено судовий збір.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За вимогами п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір`за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2022 року ОСОБА_2 звернулося до суду з позовом про зменшення розміру заборгованості по аліментах.

При зверненні до суду з позовною заявою у 2022 році з вимогою немайнового характеру сплаті підлягав судовий збір - 992,40 грн.

З апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції в повному обсязі.

З огляду на наведене, ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги необхідно було сплатити судовий збір 1488,60 грн,виходячи із розрахунку (992,40 *150%).

При цьому, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить звільнити її від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на підставі п.14 ч.3 ст.3, ст.8 Закону України «Про судовий збір», посилаючись на скрутне матеріальне становище, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, і єдиним джерелом її існування є аліменти ОСОБА_2 , також в даному випадку подаючи апеляційну скаргу, вона захищає свої права, що виникають із сімейних правовідносин та інтереси своїх малолітніх дітей, так як зміна розміру заборгованості автоматично спричинить зміну обсягів аліментів, які отримують її діти, і відповідно до чинного законодавства одержувачем аліментів є не вона, а саме їхні спільні з позивачем діти. Також положення підпункту «г» пункту 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає можливість звільнення від сплати судового збору члена малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї, вона як мати трьох дітей являється членом такої багатодітної сім`ї.

Оскільки, в силу вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір»:

1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або;

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, встановлено, що підстав, передбачених ч.1 ст.8 Закону України «Про виконавчий збір», для розстрочки чи відстрочки апеляційним судом сплати судового збору за подачу вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі, із наявних у цій справі матеріалів не вбачається.

Скрутне матеріальне становище — це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності (продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).

На підтвердження доводів щодо майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплатити судові витрати на момент подачі апеляційної скарги, тобто довідки з управління пенсійного фонду України УПФУ, з УСЗН за шість місяців 2022 року, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків за 2021-2022 роки.

Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім`ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначений перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору. Згідно матеріалів вищезазначеної справи, ОСОБА_1 до визначеної категорії осіб не відноситься.

Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Частиною 4 ст.10 ЦПК України і ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 55 рішення у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "цивільних прав та обов`язків" (Рішення ЄСПЛ у справі "Гоффман проти Німеччини" ("Hoffmann v. Germany") від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі "Кудла проти Польщі" ("Cudla v. Poland") від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "JedamskiandJedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

В силу п.29 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, заява ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

У зв`язку з наведеним скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1488,60 грн.

Реквізитами банківської установи, уповноваженої приймати судовий збір за подачу апеляційних скарг є:

Реквізитами банківської установи з 01 січня 2022 року є:

22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України)

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;

Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513;

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Запорізький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Зазначені обставини перешкоджають вирішенню питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду та відкриття апеляційного провадження.

Отже, відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Керуючись ст.ст.127, 185, 354, 357 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Подовжити строк ОСОБА_1 для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для сплати судового збору у розмірі 1488,60 грн та надання оригіналу квитанції про сплату судового збору до Запорізького апеляційного суду, або надання додаткових документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог закону, або інші відповідні документи на підтвердження свого майнового стану на момент звернення до суду з апеляційною скаргою (довідку з УСЗН за шість місяців 2022 року, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідку з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків за 2021-2022 роки), в межах строку, встановленого судом.

Роз`яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч.3 ст.185, ст.357 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                        Г.С. Подліянова