ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2009 року Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Алєксєєва В.О.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Безсмертній О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Заводського районного суду м.Миколаєва від 20 жовтня 2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги..
В обґрунтування позову зазначалося, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни. Відповідно до діючого законодавства дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Заводського районного суду м.Миколаєва від 20 жовтня 2008 року суд зобов'язав ОСОБА_2 здійснити перерахунок недоплаченої щомісячної днржавної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 2006р. по 2007р.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно поставлено з порушенням норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Управління підлягає частковому задоволеню, з таких підстав.
Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року позивач має право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30 %, однак відповідач необґрунтовано відмовив їй в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що дію ст.6 вище вказаного Закону було зупинено та не врегульовано в законодавчому порядку розмір мінімальної пенсії за віком, який необхідно застосовувати для обчислення пенсії позивачці відповідно до вказаного Закону.
Правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції при винесенні рішення припустився порушення норм матеріального права, а саме.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріпленні в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно з ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі Закону) від 18 листопада 2004 року, дітям війни, (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Дію вище вказаної статті 6 Закону було зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та відновлено з 02.04.2006 року відповідно до Закону України від 19.01.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», у зв'язку з виключенням пункту 17 статті 77 Закону України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
На 2007 рік дію статті 6 Закону було зупинено з урахуванням ст.111 Закону України від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлено, що «підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) зупинення дії статті 6 Закону, передбачене Законом України від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та положення статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, а саме з 09.07.2007 року.
Відповідно, при вирішенні справи та задоволенні позовних вимог судом першої інстанції не було враховано з якого періоду (дати) зупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено та визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним):
- у 2006 році з 02.04.2006 року відповідно до Закону України від 19.01.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»;
- у 2007 році з 09.07.2007 року з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення.
Враховуючи вище викладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального, що призвело до неправильного вирішення справи. За таких обставин, судова колегія вважає, що судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, щодо не виплати щомісячної соціальної допомоги та зобов'язання ОСОБА_2 виплатити ОСОБА_1 підвищення у розмірі 30 % надбавки до мінімальної пенсії за віком з 02.04.2006 року до 31.12.2006 року та з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.
Керуючись ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Поставнову Заводського районного суду м.Миколаєва від 20 жовтня 2008 року скасувати, прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати дії ОСОБА_2 неправомірними, зобов'язати ОСОБА_2 виплатити ОСОБА_1 підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком з 02.04.2006 року до 31.12.2006 року та з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 25 березня 2009 року.
Головуючий
Судді