Справа № 1-108/2009 р.                                                    

                                                             В И Р О К

                                 І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

24 квітня 2009 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області  у складі: головуючої в судовому засіданні  судді                          

                              при секретарі                                              

                              з  участю прокурора                                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр. України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2. жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, розлученого,  не судимого , -   за ст.164 ч. 1  КК України,

                                                           в с т а н о в и в.

Згідно з рішенням Славутського міського суду Хмельницької області  від 22.05.2006 року ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі  30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 06.05.2006 року і до досягнення повноліття дитиною.

Однак,  ОСОБА_1 від сплати аліментів злісно ухиляється, так як не вживає заходів до працевлаштування, хоча є працездатною особою. Усвідомлюючи необхідність сплати аліментів на утримання сина, будучи неодноразово попередженим відділом державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду про сплату аліментів,  станом на 2 березня 2009 року  заборгував 4235 грн 60 коп аліментів, так як не сплачував їх протягом 2007-2009 років.

Підсудний  ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненому, і пояснив, що знав про рішення суду про стягнення з нього аліментів в користь  ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3. Однак аліменти не сплачував з  травня 2007 року жодного разу у зв'язку з відсутністю доходів. Він офіційно не працює, у центрі зайнятості як безробітний не  реєструвався, допомоги по безробіттю не отримує, живе за рахунок доходів співмешканки. Неодноразово викликався до державного виконавця, при зустрічах з державним виконавцем обіцяв погасити заборгованість по аліментах, але своїх зобов'язань не виконував.  Визнає, що розмір заборгованості становить 4235,60 грн.

Крім особистого визнання, вина підсудного в скоєнні суспільно-небезпечного діяння стверджується дослідженими та проаналізованими судом доказами та матеріалами справи, зокрема: виконавчим листом № 2-775/2006 р. від 23 травня 2006 року виданим Славутським міськрайонним судом Хмельницької області про стягнення аліментів з  ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно (а.с.8-9); довідкою про розмір заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів (а.с.10); заявою  ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за несплату аліментів (а.с.15);  розписками ОСОБА_1 про зобов'язання сплатити заборгованість по аліментах та про відповідальність у разі несплати заборгованості (а.с.12- 14); свідоцтвом про народження сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, з якого вбачається, що ОСОБА_1 є його батьком (а.с.20).

Свідок  ОСОБА_4 показав, що у нього на виконанні є виконавчий лист про стягнення аліментів з  ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3. Він неодноразово викликав ОСОБА_1 у відділ державної виконавчої служби Славутського району, роз'яснював йому обов'язок та порядок сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, але ОСОБА_1 від сплати відмовляється, на неодноразові попередження про притягнення до відповідальності за ухилення від сплати аліментів не реагує і будь-яких заходів для їх сплати не вживає, ухиляється від працевлаштування та від реєстрації як безробітного.

Свідок  ОСОБА_2 показала, що ОСОБА_1 допомоги на  утримання сина не надає, з ним не спілкується, аліменти не сплачує з травня 2007 року. Заборгованість становить 4235,60 грн.

На підставі наведеного суд знаходить, що органи досудового слідства вірно кваліфікували дії  ОСОБА_1 за  ст. 164 ч. 1 КК України, так як він вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу  винного.

Обставин, що обтяжували б покарання підсудному, не встановлено.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудному, не встановлено.

Підсудний ОСОБА_1 не притягувався до кримінальної відповідальності,  негативно характеризується за місцем проживання, не працює, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом хронічний алкоголізм, працездатний, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, інших утриманців не має.

На підставі наведеного, з урахуванням особи підсудного та характеру його дій, суд знаходить, що йому слід  обрати покарання у межах санкції ст. 164 ч. 1 КК України у вигляді   громадських робіт.

Керуючись ст.ст. 323 – 324 КПК України, суд

                                                   з а с у д и в .

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України і призначити йому покарання за даною статтею   120 годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу   не обирати.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області.

                               Суддя