Судове рішення #480016076

Ухвала

17 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 727/898/19

провадження № 61-4909вно22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном.

Позов мотивований тим, що 06 березня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» (далі - ПАТ «Укрінбанк») та ОСОБА_1 укладений договір оренди нежитлових приміщень будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром, що розташована по АДРЕСА_1 . Договір укладений на 1080 календарних днів з дати підписання. Позивач продовжує користуватись нежитловими приміщеннями будівлею оздоровчого комплексу з кафе-баром, що розташована по АДРЕСА_1 , після закінчення строку договору оренди, тому договір вважається поновленим на строк, який був встановлений ним. ОСОБА_2 у 2017 році набув право власності на спірні нежитлові приміщення. Відповідач, змінивши замки в орендованому нежитловому приміщенні, чинить перешкоди позивачу у доступі до нежитлових приміщень будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром, що розташована по АДРЕСА_1 , майна, що знаходиться у ньому.

ОСОБА_1 просив:

зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 нежитловими виробничими приміщеннями - будівлею оздоровчого комплексу з кафе-баром загальною площею 277,95 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 , надати доступ та передати ключі від нежитлових приміщень - будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром загальною площею 277,95 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 12 березня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні нежитловим приміщенням - будівлею оздоровчого комплексу з кафе-баром, що розташоване по АДРЕСА_1 , надати доступ та передати ключі від нежитлового приміщення - будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром, що розташоване по АДРЕСА_1 .

Судові рішення мотивовані тим, що договір оренди продовжений на новий строк, оскільки станом на 06 лютого 2018 року орендар ОСОБА_1 продовжував користуватися нежитловими приміщеннями будівлею оздоровчого комплексу з кафе-баром, що розташована по АДРЕСА_1 , та були відсутні заперечення орендодавця. Водночас суд першої інстанції встановив порушення права орендаря ОСОБА_1 користування майном для здійснення господарської діяльності.

Апеляційний суд вказав, що 24 вересня 2019 року ОСОБА_2 повідомив орендаря ОСОБА_1 про розірвання договору оренди з 01 листопада 2019 року на підставі пункту 4.1 договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. З аналізу статті 651 ЦК України вбачається, що договір не може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою однієї із сторін за відсутності правових підстав, визначених ЦК України, в тому числі спеціально визначених умовами укладеного договору. На підставі пункту 11.1 договору від 6 березня 2012 року оренди від 06 березня 2012 року даний договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством, або якщо одна із сторін систематично порушує умови даного договору. Відповідно до пункту 11.2 правочину даний договір припиняється у випадку закінчення строку його дії; загибелі об`єкта, що орендується; викупу орендарем об`єкта, що орендується. Разом з тим пунктом 4.1 договору оренди нежитлових приміщень від 6 березня 2012 року оренди від 06 березня 2012 року, на який посилається ОСОБА_2 як на підставу розірвання договору, розташований в розділі 4 «Строк оренди» та визначає порядок відмови від продовження договору у разі закінчення строку договору, на який він був укладений, та не визначає процедуру розірвання договору в односторонньому порядку. Отже, договір оренди нежитлових приміщень від 6 березня 2012 року між ПАТ «Укрінбанк» та ОСОБА_1 не припинений у зв`язку з його розірванням в односторонньому порядку за ініціативою ОСОБА_2 .

Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції

Постановою Верховного Суду від 08 вересня 2021 рокукасаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 листопада 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 березня 2020 року скасовано.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди не звернули увагу, що тлумачення змісту договору оренди від 06 березня 2012 року, зокрема шляхом порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, свідчить, що пункт 4.1 встановлює право на відмову від договору будь-якої із його сторін в будь-який час, а не тільки при продовженні строку договору;

не врахували, що односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків. 24 вересня 2019 року ОСОБА_2 направив орендарю ОСОБА_1 повідомлення про розірвання договору оренди з 1 листопада 2019 року на підставі пункту 4.1. договору, тобто відмовився від договору;

не звернули увагу, що не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом;

Верховний Суд встановивши, що ОСОБА_2 відмовився від договору, у позивача відсутнє суб`єктивне цивільне право, яке б підлягало захисту в судовому порядку, тому судові рішення належить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

У червні 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08 вересня 2021 року на підставі пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України (істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи).

Заява мотивована тим, що 24 травня 2022 року постановою Чернівецького апеляційного суду у справі № 727/9591/19, яка набрала законної сили, залишено без змін рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 січня 2022 року, яким скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром загальною площею 277,95 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 , проведену 08 листопада 2017 року о 18:35:47 годині, індексний номер 38024848, номер запису про право власності 23263502, зареєстровано в реєстрі за № 26312, 26313 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. Скасовано державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром загальною площею 277,95 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 , здійснену 28 листопада 2017 року о 08:08:52 годин, індексний номер 38373550, номер запису про право власності 23595750 реєстратором Комунального підприємства «Бюро реєстрації нерухомості та бізнесу», Чернівецька область Жар І. Г. Вважає, що оскільки ОСОБА_2 перестав бути власником нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром загальною площею 277,95 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 , ці обставини є істотними для справи № 727/898/19, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Позивач зазначає, що висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 08 вересня 2021 року про те, що ОСОБА_2 правомірно направив орендарю ОСОБА_1 повідомлення про розірвання договору оренди від 01 листопада 2019 року на підставі пункту 4.1 договору не відповідають фактичним обставинам.

ОСОБА_1 просив:

задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 727/898/19 та ухвалити нове рішення, яким залишити без змін рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 листопада 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 березня 2020 року.

Рух заяви про перегляд за нововиявленими обставинами

Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08 вересня 2021 року залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

У червні 2022 року справа № 727/898/19 надійшла до Верховного Суду.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі № 727/898/19.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід відмовити з таких підстав.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (частина перша, пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Згідно частини п`ятої статті 423 ЦПК України, при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21) зроблено висновок, що:

«35. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення […].

37. Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи».

ОСОБА_1 зазначає, що підставою для перегляду постанови Верховного Суду за нововиявленими обставинами є встановлена судовими рішеннями Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 січня 2022 року та Чернівецького апеляційного суду у справі № 727/9591/19 від 24 травня 2022 року, які набрали законної сили, істотна обставина: скасування державної реєстрації права власності на спірну нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром за ОСОБА_2 , тобто ОСОБА_2 перестав бути власником спірної нежитлової будівлі. На думку позивача зазначена істотна обставина свідчить, що висновки Верховного Суду про правомірне направлення ОСОБА_2 орендарю ОСОБА_1 повідомлення про розірвання договору оренди від 01 листопада 2019 року на підставі пункту 4.1 договору не відповідають фактичним обставинам.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою проусунення перешкод у користуванні майном, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач ОСОБА_2 набувши у 2017 році право власності на спірні нежитлові приміщення, чинить позивачу перешкоди у доступі до спірного нежитлового приміщення та майна, що знаходиться у ньому. Те, що ОСОБА_2 незаконно набув права власності на спірне майно, не було підставою позову.

Таким чином, встановлені судовими рішеннями Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 січня 2022 року та Чернівецького апеляційного суду у справі № 727/9591/19 від 24 травня 2022 року, які набрали законної сили, обставини, зокрема щодо скасування права власності відповідача на спірне майно, є новими обставинами, оскільки виникли після прийняття Верховним Судом постанови, є новим обґрунтовуванням позовної заяви та взагалі не могли бути покладені в основу судового рішення, про перегляд якого просить позивач.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Згідно з частиною четвертою статті 429 ЦПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08 вересня 2021 року.

Керуючись статтями 423, 429 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном відмовити.

Постанову Верховного Суду у складі колегії судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація