Справа № 2а-239/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

    08 травня 2009 року                                                         місто Кіровське

    Кіровський міський суд Донецької області у складі:

               головуючого судді                                                                    Христофорова Б.О.,

             при секретарі                                                                            Крамар В.М.

            розглянувши у судовому засіданні у залі суду в місті Кіровське справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

в с т а н о в и в:

30 вересня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Обласного управління Пенсійного фонду України про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. В обґрунтування позову позивач вказав, що він віднесен до категорії дітей війни, та зазначив, що у відповідність до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але ніяких доплат до пенсії відповідач не нараховував і не сплачував, тому просив зобов’язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни у розмірі 2733 гривні 30 копійок за 2006 – 2007 роки. Також позивач просив поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом його порушених прав.  

13 квітня 2009 року Кіровським міським судом Донецької області було отримано адміністративну позовну заяву з доданими до неї документами, яка відповідно до Закону України «Про внесення змін до ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України щодо предметної підсудності адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним судам» від 25 грудня 2008 року № 808-VI, яка була направлена Донецьким окружним адміністративним судом.

24 квітня 2009 року позивачем надано згоду про заміну первинного відповідача – Обласного управління Пенсійного фонду України – належним відповідачем – Управлінням Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області у зв’язку з тим, що щомісячна державна допомоги дітям війни виплачується йому Управлінням Пенсійного фонду за місцем його проживанням і саме воно повинно бути відповідачем по даній справі, а також клопотання про збільшення своїх позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2008 рік в сумі 1158 гривень 60 копійок.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без участі його представника. Надав письмові заперечення проти позову, у яких посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів у 2006 році не впроваджувався. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» зупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни, також відповідно до вказаного Закону, підвищення пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Законом України « Про державний бюджет  України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якими, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яке відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» складає 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вказані зміни, рішенням Конституційного суду України  № 10-рп від 22 травня 2008 року були визнанні неконституційними, але на погляд представника відповідача вказане рішення Конституційного суду України, не тягне за собою автоматичного відновлення дії норми закону у попередньої редакції, а тому в 2008 році позивач отримувала доплату до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів від 28 травня 2008 року за № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

На підставі викладеного вище, вимоги позивача, щодо підвищення пенсії вважає незаконним, та просила суд відмовити у задоволенні позову. Також наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду.

Суд, дослідивши матеріали справи і розглянувши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни» та знаходиться на обліку в УПФУ в місті Кіровське Донецької області, що підтверджується пенсійним посвідченням  № 03151 (а.с. 6).

Відповідно до ст.   6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV , який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7 цього закону  передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року № 3235-ІV було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст. 5 Закону України, "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а ст. 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до п. 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V , дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік зупинено.

Поряд з цим, 09 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007,  відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року.

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Таким чином, за період з 01 січня до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення ст.6  Закону України « Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, було чинними лише з 09 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року, оскільки зупинення дії нормативного акту не дає право на його застосування.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня – 410 гривень 06 копійок, з 1 жовтня – 415 гривень 11 копійок.

Тобто, за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 гривень (410,06 грн. х 30 % /31 х 23 дні + 410,06 грн. х 30% х 2 + 415,11 грн. х 30% х 3).

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивач разом із заявленим клопотанням про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав він дізналась у вересні 2008 року із засобів масової інформації. Суд вважає, це незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян обов’язково підлягають оприлюдненню.

У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року до 30 вересня 2007 року (дата подання позову згідно поштового штемпелю на конверті – 30 вересня 2008 року (а.с.7).    

Таким чином, з приводу вищевикладеного  відповідач повинен донарахувати позивачу за період з 30 вересня 2007 року до 31 грудня 2007 року підвищення до пенсії у розмірі 377,70 грн. (410,06 х 30% / 30 днів х 1 день + 415,11 х 30% х 3).

Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до яких суми пенсії, не отриманні своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг державної соціальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись  як пенсія або складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної підтримки.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VІ  було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

 Згідно   України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993, № 3551-XII учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Отже, з 22 травня 2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” в редакції до 01 січня 2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.

Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28 грудня 2007 року № 107-VI , що набрав чинності з 1 січня 2008 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивачу починаючи з 01 січня 2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується довідкою ПФУ міста Кіровське Донецької області, за період з 22 травня 2008 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до  31 грудня 2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу 715,23 грн. (481 грн. х 30% / 31 х 10 днів – 481 грн. х 10% /31 х10 днів + 481 грн. х 30% - 481 грн. х 10% + 482 грн. х 30% х 3 - 482 грн. х 10% х 3 + 498 грн. х 30% х 3 - 498 грн. х 10% х 3).

Таким чином, відповідач повинен за період з 30 вересня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року донарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у сумі 1092 гривень 93 копійок  (377,70 грн. + 715,23 грн.).

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни підлягають частковому задоволенню .

У зв’язку з тим, що судове рішення ухвалене на користь сторони, який не є суб’єктом владних повноважень, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, підлягають присудженню здійсненні позивачем документально підтверджені судові витрати – 3 гривні 40 копійок, з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 41-42, 99-100, 122-143, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити частково.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1   недоплачену державну допомогу дітям війни за період з 30 вересня по 31 грудня 2007 року та 22 травня по 31 грудня 2008 року в сумі 1092 (однієї тисячі дев’яносто двох ) гривень 93 копійок.

    В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1   відмовити за необґрунтованістю.

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1   судовий збір в розмірі 3 (трьох) гривень 40 копійок.

                Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 08 травня 2009 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 13 травня 2009 року.

            Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається  протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга  може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: