Суддя першої інстанції - Хрімлі О.Г.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 березня 2009 року справа № 2-а-13377/08/0570
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарька М.Г.
Білак С.В.
при секретарі судового засідання |
Кондрашовій Н.М. |
|
за участю представників: прокурор: |
Каменев О.А. - посвідчення № 311 від 03.10.06р. |
|
від позивача: |
ОСОБА_1 |
|
від відповідача: |
ОСОБА_2 - довіреність від 25.03.09р. |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу |
Військової частини 3037 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України |
|
на постанову Донецького окружного адміністративного суду |
|
|
від по адміністративній справі |
11 грудня 2008 року № 2-а-13377/08 (суддя Хрімлі О.О.) |
|
за позовом |
Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 |
|
до |
Військової частини 3037 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України |
|
про |
зобов'язання виплатити грошову заборгованість з речового майна,- |
|
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року по справі № 2-а-13377/08 задоволено позов Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини 3037 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, внаслідок чого зобов'язано Військову частину 3037 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України виплатити підполковнику ОСОБА_1 грошову заборгованість за неотримане речове майно в сумі 1741,59грн.
В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Військова частина 3037 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позивачу у задоволенні позову відмовити.
Прокурор, позивач в письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач перебував на дійсній військовій службі на офіцерських посадах з 1977р. і у період з 11.03.00р. по 29.12.05р. знаходився на всіх видах забезпечення у військовій частині 3037. Наказом начальника командувача Внутрішніх військ України від 23.12.05р. № 101 позивача відповідно до п. 63 «В» Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України було звільнення з військової служби у відставку за станом здоров'я.
Відповідачем було видано позивачеві довідку № 54 від 26.01.2006р., згідно до якої на момент звільнення заборгованість з речового майна складає 1741,59грн. У наведеній довідці також зазначено, що згідно розпорядження ГУВВ № 3/26-2481 від 23.05.00р., виходячи зі змін до Закону України від 17.02.00р. № 1459, призупиняється видача військовослужбовцям грошової компенсації замість предметів речового майна.
За приписами ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.
Частиною 2 цієї статті (в редакції, чинної до 11.03.2000р.) встановлено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби. Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
Проте, дія частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з 11.03.2000р., була призупинена в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців) на підставі Законів №1459-III від 17.02.2000 р. «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» (із змінами, внесеними Законами України № 1577-III від 23.03.2000 р., № 2463-III від 29.05.2001р., №3111-III від 07.03.2002р.).
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, застосував цю норму не врахувавши дію закону у часі.
Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.00р. № 1549, яким було призупинено дію частини 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не було визнано неконституційним у встановленому порядку. Колегія суддів зазначає, що визнання неконституційним Закону України є виключно компетенцією Конституційного Суду України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позову про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 1741,59грн.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняттям нової про відмову в позові.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Військової частини 3037 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року по справі № 2-а-13377/08 - задовольнити.
Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року по справі № 2-а-13377/08.
У задоволенні позову Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини 3037 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання Військової частини 3037 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України виплатити підполковнику ОСОБА_1 грошову заборгованість за неотримане речове майно в сумі 1741,59грн. відмовити повністю.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 березня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 31 березня 2009 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Сухарьок М.Г.
Білак С.В.