Постанова

Іменем України

09 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 545/649/21

провадження № 61-2389св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім»,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуакціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 04 січня 2022 року в складі колегії суддів Чумак О. В., Дряниці Ю. В., Кривчун Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст обставин справи

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, стягнення безпідставно списаних коштів та відшкодування моральної шкоди.

Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково; стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно списані кошти в розмірі 6 312,80 грн.

10 вересня 2021 року Полтавським районним судом Полтавської області ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн та вирішено питання про розподіл судового збору.

01 листопада 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу на додаткове рішення суду першої інстанції від 10 вересня 2021 року. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строк на апеляційне оскарження додаткового рішення.

В обґрунтування підстав поважності пропуску строку на апеляційне оскарження АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що 10 вересня 2021 року представник банку не був присутній у судовому засіданні при проголошенні додаткового рішення. Про його зміст довідався 05 жовтня 2021 року через свого представника ОСОБА_3 під час її ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії додаткового рішення, про що в матеріалах справи містяться відповідні заяви.

Короткий зміст ухвал апеляційного суду

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху та надано строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04 січня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на додаткове рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 вересня 2021 року з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд зазначив, що у матеріалах справи міститься заява від 28 липня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк», в якій представник просив відкласти розгляд справи та надати йому доступ до електронної справи через систему «Електронний суд». На підставі вказаної заяви суд першої інстанції направив копію оскарженого додаткового рішення на електронну адресу АТ КБ «ПриватБанк», зареєстровану в зазначеній системі. Витягом з кабінету «Електронного суду» підтверджується, що копія додаткового рішення отримана АТ КБ «ПриватБанк» 16 вересня 2021 року (том 1 а. с. 135).

За таких обставин, апеляційний суд зробив висновок про те, що строк на апеляційне оскарження додаткового рішення для АТ КБ «ПриватБанк» розпочався 17 вересня 2021 року та останнім днем строку на подання апеляційної скарги є 18 жовтня 2021 року. Оскільки апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» на додаткове рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 10 вересня 2021 року подана 01 листопада 2021 року з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 354 ЦПК України, а підстав для поновлення строку відповідачем не наведено, апеляційний суд вважав наявними підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Аргументи учасників справи

У лютому 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. При цьому посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок про отримання банком копії оскарженого судового рішення 16 вересня 2021 року. Вказує, що система «Електронний Суд» розпочала функціонування з 05 жовтня 2021 року. До цього часу суд першої інстанції зобов`язаний надсилати усі процесуальні документи у паперовій формі рекомендованим листом. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів отримання банком завіреної копії додаткового рішення суду першої інстанції, а тому наявні поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже додаткове рішення представник АТ КБ «ПриватБанк» отримав 05 жовтня 2021 року та протягом тридцяти днів з дня його отримання - 01 листопада 2021 року подав апеляційну скаргу.

01 червня 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк», в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу апеляційного суду - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В ухвалі Верховного Суду від 23 лютого 2022 року вказано, що скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження для відкриття касаційного провадження (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Згідно статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (частина шоста статті 272 ЦПК України).

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

За змістом підпункту 15.15 підпункту 15 пункту 1 розділу XII «Перехідні положення» ЦПК України єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до підпункту 15.14 пункту 15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) суд вручає судові рішення в паперовій формі.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року в справі № 362/6591/20 (провадження № 61-6313св21) зазначено, що наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах). Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» (далі - Положення). Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що деякі норми Положення, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України. Тобто, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: //cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року в справі № 279/5407/20 (провадження № 61-8744св21) зазначено, що «електронна адреса - адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені. При цьому ідентифікатором для юридичних осіб є ідентифікаційний код юридичної особи, для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - ідентифікаційний номер платника податків - фізичної особи (у разі відсутності ідентифікаційного номера - серія та номер паспорта громадянина). Доменним іменем є ім`я у домені «mail.gov.ua». За таких обставин суд першої інстанції був зобов`язаний надіслати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на офіційну електронну адресу, зареєстровану в Системі».

У справі, яка переглядається, встановлено, що:

на час розгляду справи № 545/649/21 у Полтавському районному суді Полтавської області як пілотному суді функціонувала підсистема «Електронний суд»;

28 липня 2021 року представник АТ КБ «Приватбанк» подав заяву про відкладення розгляду справи та про надання адвокату Колеснікову В. О. доступу в справі до підсистеми «Електронний суд». Наведене свідчить, що АТ КБ «Приватбанк» має реєстрацію офіційної електронної адреси (електронний кабінет) у системі «Електронний суд», а отже є доступ до всіх процесуальних рішень суду першої інстанції у цій справі;

відповідно до витягів з кабінету підсистеми «Електронний суд» усі процесуальні документи суду першої інстанції у справі № 545/649/21 надсилалися на адресу АТ КБ «Приватбанк» через особистий електронний кабінет (том 1 а. с. 92, 93, 95, 115, 116, 135);

додаткове рішення по справі № 545/649/21 ухвалено Полтавський районним судом Полтавської області 10 вересня 2021 року;

згідно витягу про отримання в особистому кабінеті «Електронного суду» вказане додаткове рішення в електронному вигляді було надіслано 16 вересня 2021 року о 07:06 та доставлено одержувачу АТ КБ «ПриватБанк» 16 вересня 2021 року о 07:08 (том 1 а. с. 135).

За таких обставин апеляційний суд зробив правильний висновок, що АТ КБ «ПриватБанк» використовував підсистему «Електронний суд» з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси, у зв`язку з чим усі процесуальні документи в межах цієї справи автоматично спрямовувалися в електронний кабінет відповідача. Тобто, день 16 вересня 2021 року, коли банк отримав додаткове рішення від 10 вересня 2021 року через підсистему «Електронний суд», є днем вручення такого рішення відповідачу, тому апеляційний суд обґрунтовано вважав відсутніми підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Аргументи касаційної скарги про те, що станом на день ухвалення додаткового рішення районним судом від 10 вересня 2021 року Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала свого функціонування в порядку, визначеному Розділом XIII «Перехідні положення» ЦПК України, а тому суд зобов`язаний був надсилати рішення в паперовому вигляді, не заслуговують на увагу, адже відповідно до наказу ДСА України № 247 від 01 червня 2020 року запроваджено з 01 червня 2020 року тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» в усіх місцевих та апеляційний судах України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена без додержання норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, ухвала апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 04 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук