Справа № 1 – 87/2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    01 квітня 2009 року  Полтавський районний суд Полтавської області

у складі головуючого судді – Рябішина А.О.

при секретарі – Недавній Т.П.

з участю прокурора – Гринь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Полтава

справу  про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 , українки , гр.. України , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючої , не одруженої , маючої на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5 , раніше судимої : 01 листопада 2007 року Полтавським райсудом за статтею 185 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 грн. ; Постановою Полтавського районного суду від 23.04.2008 року штраф замінено на 240 годин громадських робіт

в скоєнні злочину передбаченого статтею 389 ч.2 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_1  будучи засудженою вироком Полтавського  районного суду від 01 листопада 2007 року за статтею 185 ч.1 КК України до покарання у вигляді штрафу , яке в подальшому постановою Полтавського районного суду від 23 квітня 2008 року було замінено на 240 годин громадських робіт , діючи умисно , в період з 26 травня 2008 року по 26 грудня 2008 року  , ухилилась від відбування покарання у вигляді громадських робіт , що виразилось у невиході на роботу яка їй була визначена без поважних причин більше двох разів протягом місяця  та невиконанні об»єму роботи , що їй була визначена.

 Будучи допитаною в судовому засіданні підсудна свою вину визнала повністю та підтвердила всі обставини скоєного злочину. Щиро розкаюється та просить суворо її не карати та не позбавляти волі . Просить також обмежити судове слідство її допитом , пояснивши , що вона правильно розуміє фактичні обставини по справі .

Суд переконавшись в тому , що всі учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини по справі , переконавшись у добровільності та істинності їх позицій , роз»яснивши їм , що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини по справі в апеляційному порядку , обмежує судове слідство допитом підсудної щодо фактичних обставин по справі та дослідженням матеріалів , що характеризують особу підсудної відповідно до статті 299 КПК України.

Суд вважає , що дії підсудної слід кваліфікувати за статтею 389 ч.2 КК України – як ухилення від відбування громадських робіт особою , засудженою до цього покарання.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання суд виходить із положень п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року із змінами , внесеними згідно з Постановою ВСУ № 18 від 10 грудня 2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»  , згідно якої суд не вправі перейти до більш м»якого виду покарання у випадках , коли санкцією  закону , за яким засуджується особа , передбачено лише такі покарання , які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані. В таких випадках суд ,  за наявності до нього  підстав , відповідно до ст.. 7 КПК повинен закрити справу і звільнити особу від кримінальної відповідальності або поставити  обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.

Як вбачається із змісту санкції статті 389 ч.2 КК України за цим законом передбачене покарання у вигляді арешту або обмеження волі.

Виходячи із приписів статей 60.61 КК України вказані покарання не можуть бути застосовані  до жінок , які мають дітей віком до семи років та чотирнадцяти років , відповідно.

Відповідно до матеріалів справи  підсудна має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо якої вона не позбавлена батьківських прав.

Закриття кримінальної справи відповідно до положень статті 7 КПК неможливе з огляду на те , що підсудна вже притягувалась до кримінальної відповідальності і має не зняту та не погашену судимість.

За наведених обставин в даному випадку неможливе і застосування статті 71 КК України.

За таких обставин щодо підсудної має бути постановлений обвинувальний вирок  та вона повинна бути звільнена від покарання.

Підстав для застосування ЗУ»Про амністію» від 26 грудня 2008 року суд не вбачає з огляду на положення п.г статті 7 цього Закону.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 323.324 КПК України , ст.ст.60.61 КК України ,  суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого статтею 389 ч.2 КК України та звільнити її від покарання;

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити попередній – підписку про невиїзд;

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі 15 днів з моменту проголошення.

Суддя:

Підпис:/вірно/