Справа № 752/20931/19

Провадження № 4-с/752/57/22

У Х В А Л А

іменем України

28.07.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

при секретарі Солодовник Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , на рішення державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ПолінськогоВячеслава Андрійовича, -

в с т а н о в и в:

у грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із скаргою, в якій просив:

- визнати дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінського В.А. щодо складання довідки-розрахунку заборгованості по аліментам № 63468914/3 від 20.11.2020 року неправомірними;

- зобов?язатистаршого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінського В.А. усунути порушення (поновити порушене право заявника) та скасувати довідку - розрахунок заборгованості по аліментам № 63468914/3 від 20.11.2020 року.

В обґрунтування вимог скарги зазначено про те, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26.02.2020 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/16 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 09.10.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою Київського апеляційного суду від 19.05.2020 року скасовано рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26.02.2020 року, постановлено нове, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 09.10.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

03.11.2020 року старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полінським В.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63468914 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 09.10.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

09.11.2020 року державним виконавцем направлено боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження, разом з цим його не було повідомлено про розрахунок заборгованості за виконавчим документом.

16.11.2020 року боржником на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби перераховано платежі за тринадцять місяців, починаючи з 09.10.2019 року у розмірі 1250 грн. за кожний місяць. Загальна сума перерахування складала 16 250 грн.

20.11.2020 року державним виконавцем складено розрахунок заборгованості по аліментам, оформлений довідкою № 63468914/3 та направлено сторонам виконавчого провадження.

Боржник не погоджується з діями державного виконавця щодо розрахунку заборгованості по аліментам, оскільки вважає, що заборгованість по аліментам на дату складання оскаржуваної довідки була відсутня.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.10.2021 року відкрито провадження у справі (т. 2 а.с. 245).

В судовому засіданні представник заявника підтримала скаргу та просила задовольнити скаргу.

Державний виконавець в судовому засіданні фактично визнав вимоги скарги, проте заперечував проти її задоволення, посилаючись на наявність у заявника заборгованості зі сплати аліментів.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд надходить до наступних висновків.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає зокрема, обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби України під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, визначено розділом VІІ цього Кодексу у статтях 447-453 в рамках здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Згідно положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно положення ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

судом встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 19.05.2020 року скасовано рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26.02.2020 року та ухвалено нове, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 09.10.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Встановлено, що 15.07.2020 року Голосіївським районним судом м. Києва видано виконавчий лист та ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.09.2020 року у зазначеному виконавчому листі виправлено описки.

30.10.2020 року виконавчий лист стягувачем передано на примусове виконання до Голосіївського РВ ДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ).

03.11.2020 року старшим державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Полінським В.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63468914.

20.11.2020 року старшим державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Полінським В.А. складено довідку-розрахунок заборгованості по аліментах за період з жовтня 2019 року по жовтень 2020 року, сума заборгованості по аліментах становила 36 762,75 грн. При цьому , державним виконавцем враховано у вказані довідці-розрахунку заборгованості по аліментах сплату боржником ОСОБА_1 аліментів у період з жовтня 2019 року по жовтень 2020 року у розмірі 1 250 грн. щомісяця на загальну суму 16 250 грн.

Частиною першою та третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

У відповідності до частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У частині третій статті 195 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Заперечуючи проти дій державного виконавця щодо складення розрахунку заборгованості, боржник зазначає, що про невірний період нарахування державним виконавцем заборгованості, оскільки примусове виконання рішення розпочато лише 03.11.2020 року, боржник не ухилявся від сплати аліментів, а період з 09.10.20119 року по день набрання судовим рішенням законної сили - 119.05.2020 року не може вважатись періодом заборгованості по аліментам, оскільки у вказані періоди примусове виконання рішення суду не розпочалось, а державний виконавець не мав права розраховувати несплачену суму аліментів за вказаний період як заборгованість по аліментам.

Суд погоджується з доводами боржника щодо невірного порядку розрахунку заборгованості в частині періоду нарахування такої заборгованості.

Так, п. 7розділу XVI «Особливості виконання рішень про стягнення аліментів» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, для видачі довідки виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Виконавчий лист був поданий до відділу виконавчої служби до виконання 03.11.2020 року.

Разом з тим, у оскаржуваній довідці, розмір заборгованості зі спати аліментів обчислено, починаючи з жовтня 2019 року, що не відповідає вимога Інструкції та положенням закону.

За вказаних обставин, суд надходить до висновку про задоволення вимог скарги ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 263-264, 447-451 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , на рішення державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ПолінськогоВячеслава Андрійовича, - задовольнити.

Визнати дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ПолінськогоВячеслава Андрійовича щодо складання довідки-розрахунку заборгованості по аліментам № 63468914/3 від 20.11.2020 року неправомірними.

Зобов?язати старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ПолінськогоВячеслава Андрійовича усунути порушення (поновити порушене право заявника) та скасувати довідку - розрахунок заборгованості по аліментам № 63468914/3 від 20.11.2020 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя