Справа №:755/6212/22

Провадження №: 1-кп/755/1157/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       "10" серпня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді         ОСОБА_1 ,

секретаря         ОСОБА_2 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040001545 від 29.06.2022 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Першотравенськ, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого перекладачем не офіційно, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю учасників кримінального провадження

прокурора         ОСОБА_4 ,

потерпілого         ОСОБА_5 ,

захисника         ОСОБА_6 ,

обвинуваченого         ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, який ухвалою від 21.07.2022 року призначений до розгляду в підготовче судове засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотриманні вимоги кримінального процесуального закону та обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст.291 КПК України, крім того, зазначив про відсутність підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акта.

Потерпілий ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_6 зазначила про наявність порушень при проведенні досудового розслідування, проте при вирішенні питання про призначення обвинувального акта до судового розгляду поклалася на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 також поклався на розсуд суду.

Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_6 заявила клопотання про зміну способу виконання діючого запобіжного заходу (домашнього арешту) обвинуваченому ОСОБА_3 на нецілодобовий з забороною залишати місце свого проживання ( АДРЕСА_2 ) в нічний час доби з 23.00 год. по 05.00 год наступного дня.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання захисника та вказав, що на даний час до 26.08.2022 року діє обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. З клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу прокурор до суду не звертався.

Потерпілий ОСОБА_5 поклався на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного.

Згідно положень ст. 314 ч. 3 КПК України, суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення, зокрема, про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу.

Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.116 КПК України процесуальні дії мають виконуватись у встановлені цим кодексом строки.

Згідно з положеннями ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив, мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, тощо.

Зокрема, згідно п. 13 ч. 1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального  правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст.110 КПК України є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 КПК України.

Норми КПК України покладають на суд обов`язок роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст. 348 КПК України), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов`язаних з обвинуваченням (ст.56 КПК України).

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьєта Сассі проти Франції», п.52).

Таким чином, висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України і зокрема містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України).

Формулювання обвинувачення повинно містити виклад конкретних фактичних обставин події (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, які обґрунтовують висновок про наявність у діях особи складу відповідного кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, тобто мають бути викладені всі ознаки, які є суттєвими для даного складу злочину. При цьому, якщо обвинувачених декілька, - у формулюванні обвинувачення кожному з них, має бути вказано, які саме дії ставляться обвинуваченому в провину за відповідною статтею, з врахуванням особливостей об`єктивної сторони інкримінованого їм кримінального правопорушення з кваліфікуючою ознакою «за попередньою змовою групою осіб».

Особа, якій висунуте обвинувачення, повинна бути детально поінформована про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення, а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів.

Аналізуючи практику ЄСПЛ, зокрема наведену в рішенні від 25.07.2000 у справі «Маттоцца проти Італії», суд приходить до висновку, що обвинувальний акт в кримінальному провадженні має містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі органу досудового розслідування. Ступінь детальності інформування обвинуваченого, в даному випадку, залежить від обставин конкретної справи, однак, у будь-якому випадку, відомості надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння суті висунутого обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні судом встановлено невідповідність даного обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Так, у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення зазначено час вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, проте не зазначеного дату його вчинення.

На запитання суду щодо не зазначення в обвинувальному акті дати вчинення кримінального правопорушення прокурор відповідь не надав, пославшись на технічну помилку при складанні обвинувального акта. Суд не вбачає таке пояснення прокурора грунтовним, а відсутність в обвинувальному акті будь-якого посилання на дату вчинення інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення є грубим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Крім того, в обвинувальному акті не зазначено точне місце вчинення кримінального правопорушення, лише зазначено адресу: м. Київ, вул. Труханівська (Труханівський острів).

Тобто, в обвинувальному акті органом досудового розслідування не конкретно викладено фактичні обставини кримінального провадження і формулювання обвинувачення, тобто формулювання обвинувачення є неконкретним, нечітким та незрозумілим, що порушує право обвинуваченого на захист, передбачене п. 1 ч.3 ст. 42 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, тому формулювання обвинувачення в обвинувальному акті є обов`язковими. 

Зі змісту ч. 3 ст. 337 КПК України вбачається, що суд не вправі, за результатами судового розгляду, змінити обвинувачення на таке, що істотно відрізняється від пред`явленого, а також не вправі за власною ініціативою в будь-який спосіб поставити питання про таку зміну. Недодержання судом зазначених вимог кримінального процесуального закону, є порушенням права на захист.

Разом із тим, зміна правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурором відповідно до положень ст.338 КПК України можлива виключно у разі встановлення під час судового розгляду саме нових фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, і така зміна неприпустима в разі допущення при обвинувачені особи суперечностей чи неповноти.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, що унеможливлює призначення його до судового розгляду, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Разом із тим, до суду сторонами жодного клопотання про обрання, зміну чи скасування заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу подано не було, а тому суд не вправі вирішити дане питання за власною ініціативою.

Крім того, у зв`язку із поверненням прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040001545 від 29.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України суд залишає без розгляду клопотання сторони захисту щодо про зміну способу виконання діючого запобіжного заходу (домашнього арешту) обвинуваченому ОСОБА_3 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 315, 369, 371, 372, 395 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040001545 від 29.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України- повернути прокурору для усунення недоліків, як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального Кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 7-ми днів з дня її оголошення ухвали.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали – о 15 год. 00 хвилин 12.08.2022 року.

Головуючий суддя: