Справа № 494/1319/20

Провадження № 1-кп/508/26/22

УХВАЛА

Іменем                України

       "10" серпня 2022 р.                                                смт. Миколаївка

       Миколаївський районний суду Одеської області

в складі: головуючого судді – ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання- ОСОБА_2 ,

прокурор – ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

потерпілого - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)

захисник – ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

обвинувачений – ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Миколаївка Одеської області клопотання прокурора Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020160260000239 від 06.10.2020 року, за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

встановив:

10 серпня 2022 року прокурор Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12020160260000239 від 06.10.2020 року, за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому ризики, які враховувались раніше при застосуванні до останнього запобіжного заходу продовжують існувати та не зменшились, менш суворіші запобіжні заходи не забезпечать ненастання існуючих ризиків та належної процесуальної поведінки обвинуваченого, у зв`язку із чим підстав для застосування менш суворішого запобіжного заходу обвинуваченому, не вбачав.

Захисник ОСОБА_5 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечував, посилаючись на недоведеність ризиків на які послався прокурор. Просив застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав свого захисника. Також просив суд застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, для проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації, оскільки він є учасником АТО і військовозобов`язаним.

Потерпілий ОСОБА_7 підтримав клопотання прокурора.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, оглянувши наявні у розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, дійшов висновків про наступне.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. (частина 3)

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього розслідуванням та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного та обвинуваченого, експерта, спеціаліста, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За наслідками розгляду питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, суд у відповідності до ст. 331 КПК України своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує строк їх дії на строк, що не перевищує двох місяців.

В межах даного кримінального провадження до ОСОБА_6 неодноразово обирався і продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд не піддає сумніву повідомлену під час досудового розслідування підозру ОСОБА_6 , оскільки на даний час останній набув статусу обвинуваченого.

Також, враховуючи стадію кримінального провадження, суд позбавлений можливості дати оцінку та здійснити аналіз інших матеріалів, до дослідження яких ще не перейшов.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який відноситься до тяжкого злочину (ст. 12 КК України). Санкція інкримінованого обвинуваченому злочину, зокрема ч. 2 ст. 121 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

При обрані обвинуваченому запобіжного заходу на час судового розгляду судом, а у подальшому при вирішенні питань щодо продовження дії запобіжного заходу за клопотаннями прокурора, судом досліджувалося питання як обґрунтованості підозри повідомленої обвинуваченому, набуття ним статусу обвинуваченого, враховувалося тяжкість кримінального правопорушення та існування ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків, експертів, інше.

При обранні відносно обвинуваченого запобіжного заходу судом було враховано як особу обвинуваченого, так і ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, які йому відомі, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній ніде не працює і ці ризики на даний час не змінилися та не відпали.

Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, суд, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, має забезпечити не тільки права підозрюваних, а й високі стандарти загально-суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, у своїй сукупності всі вищезазначені обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і інші - більш м`які запобіжні заходи не будуть сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченого.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість його пред`явлення, суспільну небезпеку злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_6 .

Судом встановлено, що ОСОБА_6 фактично не проживає за місцем реєстрації, не працює, одружений, але з родиною не проживає, не має постійного джерела доходу, тобто не має тісних родинних та соціальних зав`язків, може безперешкодно залишити своє місце проживання, ускладнивши тим самим нормальну діяльність органів досудового розслідування і суду, здійснення правосуддя, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування, суду.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 не маючи постійного заробітку та постійних джерел доходу, раніше судимий за злочини майнової спрямованості може вчинити інше кримінальне правопорушення, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Дані обставини з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим свідчать про те, що ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду та вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшилися та залишились незмінними.

Вказані вище обставини та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України виключають об`єктивну можливість щодо застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та ст. 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Заслухавши думку прокурора, який клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив його задовольнити, пояснення ОСОБА_6 , його захисника, потерпілого, враховуючи те, що в судовому засіданні прокурором, доведено наявність, на даний час, ризиків, визначених ст. 177 КПК України, беручи до уваги дані про обвинуваченого ОСОБА_6 , суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення, без застосування альтернативних запобіжних заходів.

Суд приходить до висновку, що вищенаведені ризики, не можуть спростувати твердженням обвинуваченого про намір вступити до лав Збройних Сил України та як підстава до цього, зміна запобіжного заходу.

При цьому, ОСОБА_6 слід роз`яснити право звернення до прокурора з клопотанням про скасування або зміну запобіжного заходу, яке повинно відповідати вимогам, зазначеним в ч. 3 ст. 616 КПК України, а відмова в задоволенні такого клопотання не перешкоджає повторному зверненню з таким клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 193-194, 196-197, 200, 314, 372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020160260000239 від 06.10.2020 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» - строком до 08 жовтня 2022 року.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому.

Копію ухвали надіслати ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання.

На ухвалу може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду протягом 7 діб з дня наступного після її проголошення, через Миколаївський районний суд Одеської області, а особою, що утримується під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 10 серпня 2022 року.

Суддя                                                                 ОСОБА_8