Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05 серпня 2022 року                                                             Справа№200/150/22

приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського,  1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення та  зобов`язання вчинити певні дії, -

                                                          ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій про відмову згідно рішення від 02.08.2021 року в зарахуванні до трудового стажу період навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01 вересня 1974 по 31 жовтня 1979 року; скасування рішення як незаконне та зобов`язання зарахувати до трудового стажу період навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01 вересня 1974 по 31 жовтня 1979 року та провести перерахунок пенсії згідно заяви від 29 липня 2021 року з урахуванням зазначеного періоду навчання.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Клопотання позивача про розгляд справи в скороченому провадженні без його участі - задоволено. Клопотання позивача про витребування доказів належним чином завіреної копії рішення про відмову в перерахунку пенсії від 02.08.2021 року – залишено без задоволення.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року разом з матеріалами адміністративного позову надіслано в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в програмному забезпеченні «Електронний суд» та доставлено 12 січня 2022 року.

Суд звертає увагу, що законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, згідно якого, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. 

Указом Президента України №133/2022 , Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ. 

Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022 року, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу. 

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено місто Слов`янськ Донецької області. 

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ № 14/І-г “Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи”. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі. 

Враховуючи те, що  станом на 05 серпня 2022 року в Україні продовжує діяти воєнний стан, суд продовжує розгляд справи в письмовому провадженні. 

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що звернувся до ПФУ через веб-портал  із заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням до трудового стажу періоду навчання в Донецькому політехнічному інституті. Рішенням відповідача-1 від 02.08.2021 року відмовлено у перерахунку пенсії через невідповідність запису прізвища у виданому дипломі №038842 від 08.06.1979 року, де вказано прізвище українською мовою « ОСОБА_2 » та в паспорті – « ОСОБА_2 ». Рішення відповідача-1 від 02.08.2021 року про відмову в перерахунку пенсії вважає протиправним, просив задовольнити позов.

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача-2 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що заява позивача відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області. Відповідно, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не вирішувало питання щодо наявності/відсутності підстав для зарахування періодів роботи до трудового стажу.

Відповідач-1 не скористався правом на подання відзиву.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами у справі.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 24 жовтня 2000 року, РНОКПП НОМЕР_2 ), є пенсіонером за віком (посвідчення № НОМЕР_3 ) та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, що не є спірною обставиною між сторонами.

Відповідач 1 – Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013) та відповідач 2 – Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб`єктами владних повноважень – органами виконавчої влади, основним завданням яких, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Отже, судом встановлено наступне.

Диплом серії НОМЕР_4 від 08.06.1979 року видано ОСОБА_1 в підтвердження того, що він в 1974 році вступив до Донецького політехнічного інституту і в 1979 році закінчив повний курс Донецького політехнічного інституту за спеціальністю автоматизовані системи управління. Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 08 червня 1979 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію інженера-системотехніка.

Відповідно до архівної довідки від 22.06.2021 року №19-15/232, виданої Донецьким національним технічним університетом зазначено,що в документальних матеріалах архівного фонду Донецького національного технічного університету зазначено, що ОСОБА_3 (мовою оригіналу-рос.) з 01 вересня 1974 року зарахований студентом 1 курсу денного навчання факультету обчислювальної техніки та автоматизованих систем управління Донецького політехнічного інституту за спеціальністю «Автоматизовані системи управління» (наказ №01-598 від 27.08.1974 року). 31 жовтня 1979 року був відрахований зі складу студентів у зв`язку із закінченням інституту (наказ №05-807 від 08.06.1979 року).

Між сторонами не є спірною та обставина, що  29.07.2021 року позивач звернувся через ВЕБ-портал ПФУ із заявою про перерахунок пенсії.

02.08.2021 року, відповідачем-1, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно заяви від 29.07.2021 року щодо зарахування періоду навчання, оскільки при аналізі документів наданих для перерахунку встановлено невідповідність в дипломі № НОМЕР_5 від 08.06.1979 року, де вказано прізвище українською мовою « ОСОБА_2 » та в паспорті, де зазначено прізвище « ОСОБА_2 ».

Отже, спірною обставиною у даній справі є наявність правових підстав для відмови у перерахунку пенсії через не зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання в Донецькому політехнічному інституті у зв`язку зі встановленою пенсійним органом невідповідністю записів прізвища у дипломі та паспорті позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" "в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України "Права, свободи та обов`язки людини і громадянина". Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Згідно статті 49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулює Закон України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі Закон №1058-IV). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

У відповідності до абзацу першого частини першої статті 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно зі абзацом першим частини другої статті 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від  5 листопада 1991 року ( далі- Закон № 1788), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Згідно з п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 передбачено, що до стажу роботи, який дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Підставою для не зарахування до страхового стажу періоду навчання позивача з  01  вересня 1974 року по 31 жовтня 1979 року в Донецькому політехнічному інституті слугувало виявлення розбіжностей, а саме: диплом виданий на ОСОБА_1 , однак згідно паспортних даних серії НОМЕР_1 вказано прізвище « ОСОБА_2 », на що суд зазначає наступне.

Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданому 24 жовтня 2000 року Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, прізвище, ім`я та по-батькові позивача на українській мові зазначено « ОСОБА_1 », на російській мові зазначено « ОСОБА_3 ».

З копії диплому серії НОМЕР_6 , вбачається, що диплом видано ОСОБА_1 (« ОСОБА_3 » (російською)) про те, що він в 1974 році вступив до Донецького політехнічного інституту і в 1979 році закінчив повний курс Донецького політехнічного інституту за спеціальністю автоматизовані системи управління. Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 08 червня 1979 року ОСОБА_3 присвоєно кваліфікацію інженера-системотехніка.

Разом з цим, положення КАС України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Суд не може обмежити право позивача довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним для призначення пенсії. Право надавати заперечення щодо рішення Пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається позивачу на всіх стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Позивачем до матеріалів справи були надані наступні документи: виписку із залікової відомості (реєстраційний №27, додаток до диплому № НОМЕР_7 ), архівну довідку від 22.06.2021 року №19-15/232, видану Донецьким національним технічним університетом, свідоцтво про народження гр. ОСОБА_3 (рос.) серії НОМЕР_8 .

Крім того, судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_9 від 25 жовтня 1979 року видану на ім`я « ОСОБА_3 » (рос.), що 25.10.1979 року позивача прийнято в Донецький політехнічний інститут на посаду інженера НИСА кафедри автоматики і телемеханіки за направленням Мінвуза УРСР. (підстава: Наказ №06-786 від 26.10.1979 року).

При цьому, суд зазначає, що п. 1.7 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), передбачено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Також пп. 3 п. 4.2 Порядку № 22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідачем до суду не надано доказів повідомлення позивача про необхідність подання додаткових документів, які б підтвердили час навчання у навчальному закладі.

Невиконання УПФУ вказаних приписів призвело до неврахування стажу навчання позивача у навчальному закладі з дати призначення пенсії, що може негативно вплинути на права позивача отримувати пенсію в належному розмірі з дати її призначення.

Суд звертає увагу, що відповідач користуючись наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різними способами та засобами для дотримання своїх зобов`язань, взагалі не врахував ступінь втрати однієї сторони, в даному випадку позивача, його конституційного права на пенсійне забезпечення.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (що діяло до 13.11.2014 року) навчальний рік починається 1 вересня і складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів. Таким чином, до періоду навчання зараховується період з 1 вересня по дату прийняття рішення кваліфікаційною комісією.

Враховуючи, що рішенням кваліфікаційної комісії позивачу присвоєно кваліфікацію інженера-системотехніка 08.06.1979 року, суд вважає, що позивачем доведено наявність у нього права на зарахування періоду його навчання з 01.09.1974 по 08.06.1979 року в Донецькому політехнічному інституті до загального стажу роботи.

Таким чином, за наслідками судового розгляду судом встановлено, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за заявою від 29.07.2021 року, протиправно не зараховано до загального стажу період навчання з 01.09.1974 по 08.06.1979 року в Донецькому політехнічному інституті.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем 1 протиправно прийнято рішення від 02.08.2021 року, яким позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії та не зараховано до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1974 по 08.06.1979 року в Донецькому політехнічному інституті.

Для відновлення порушеного права суд дійшов висновку зобов`язати відповідача- 2 здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 за заявою щодо зарахування періоду навчання від 29.07.2021 року, зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1974 по 08.06.1979 року в Донецькому політехнічному інституті.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України  при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 681 грн. підлягає стягненню на користь державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд, -

                                                            В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування рішення та  зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 02.08.2021 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії та не зараховано до страхового стажу позивача період навчання з 01 вересня 1974 по 31 жовтня 1979 року в Донецькому політехнічному інституті.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Соборна, буд. 3) здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) за заявою щодо зарахування періоду навчання від 29.07.2021 року, зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1974 по 08.06.1979 року в Донецькому політехнічному інституті, враховуючи висновки суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013, юридична адреса: 40009, Сумська область, м. Суми, вул. Пушкіна, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 325 (триста двадцять п`ять) гривень 25 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 325 (триста двадцять п`ять) гривень 25 коп.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 05 серпня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.     

Суддя                                                                                   О.В. Троянова