Постанова

Іменем України

01 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 333/6471/19

провадження № 61-3128св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Комунарський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на постанову Запорізького апеляційного суду від 02 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Бєлки В. Ю., Подліянової Г. С.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства.

Позов мотивований тим, що з осені 2013 року по 2014 рік сторони перебували у близьких стосунках, періодично проживали однією сім`єю, від яких вони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Про свою вагітність відповідач повідомила позивача особисто, до її амбулаторної картки як вагітної були внесені дані позивача як батька дитини, проте одружуватись ОСОБА_2 відмовилася.

Після народження дитини позивач надавав допомогу на утримання сина та піклувався про нього.

У січні 2017 року сторони почали проживати разом, проте 01 липня 2017 року відповідач забрала свої речі та виїхала у невідомому напрямку. Пізніше, під час телефонної розмови, відповідач повідомила, що сина він більше не побачить.

Влітку 2017 року він звертався з позовом про визнання батьківства, який у подальшому залишений без розглядуна підставі його заяви, оскільки вони примирилися.

Позивач постійно спілкувався із сином, брав участь у його вихованні, сторони спільно відпочивали на морі.

04 листопада 2019 року відповідач знову забрала сина та перестала надавати його для спілкування.

Позивач просив:

визнати його батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати Комунарський відділ реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції виключити з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ОСОБА_6 як батька дитини;

зобов`язати Комунарський відділ реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції внести відомості до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Комунарський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання батьківства, залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що достатніх доказів, які б за відсутності медичного висновку надавали підстави для визнання позивача батьком ОСОБА_4 , матеріали справи не містять.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 02 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2021 року у цій справі скасовано.

Ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Комунарський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), як правонаступника прав та обов`язків Комунарського відділу державної реєстрації актів цивільного реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, внести відомості до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, враховуючи, що судом першої інстанції у цій справі призначалась судово-генетична експертиза, на вирішення якої ставилось питання: «Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?», а ОСОБА_2 ухилилася від надання експертам необхідних матеріалів - зразків біологічного матеріалу, без яких провести вказану експертизу неможливо, суд першої інстанції у цій справі в порядку статті 109 ЦПК України мав визнати факт того, що позивач ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 . Той факт, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 , підтверджується іншими наявними у цій справі доказами, зокрема показаннями свідків, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та іншими доказами, наявними у цій справі, у тому числі, спільними фотокартками сторін, які у своїй сукупності є достатніми доказами в обґрунтування позову позивача у цій справі та задоволення останнього в частині визнання батьківства позивача відносно дитини та зобов`язання третьої особи саме внести відповідні зміни про позивача, як батька, в актовий запис про народження останньої. Оскільки не можна зобов`язувати третю особи виключити із актового запису про народження дитини відомості про батька, якого не існує, записані зі слів матері на підставі заяви останньої згідно частини першої статті 135 СК України, в цій частині позовних вимог суд апеляційної інстанції відмовив. Відсутні підстави для застосування позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2022 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3 , у якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 02 лютого 2022 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права. 28 травня 2020 року адвокат Бабіч С. А. та ОСОБА_2 уклали договір про надання правової допомоги. 02 серпня 2021 року ОСОБА_2 отримав власноруч повідомлення від адвоката Бабіча С. А. про розірвання договору про надання правничої допомоги від 28 травня 2020 року з 02 серпня 2021 року. Про подану апеляційну скаргу ні адвокат Бабіч С. А., ні ОСОБА_2 не знали. Жодного виклику до суду ніхто з них не отримував. Відтак ОСОБА_2 була позбавлена можливості захистити свої законні права та інтереси під час розгляду справи апеляційним судом. З матеріалів справи вбачається, що апеляційний розгляд даної справи було призначено на 02 лютого 2022 року. Судову повістку про виклик до суду ОСОБА_2 не отримувала. В матеріалах справи наявний повернутий поштовий конверт та довідка про причину повернення конверту, у якій вказано, що адресат, тобто ОСОБА_2 , відсутня за даною адресою. Під час слухання справи у суді першої інстанції відповідачем було декілька разів повідомлено, що вона не проживає за адресою реєстрації, а проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 не проживала за місцем своєї реєстрації задовго до відкриття апеляційним судом провадження по справі, і таким чином, об`єктивно не знала про його існування, також вона не мала змоги повідомити суд про зміну свого місця перебування із цих же обставин.

Позиція інших учасників справи

У червні 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_10 .

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що в касаційній скарзі не вказано, яку саме норму права порушив апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції належним чином повідомив відповідача про судовий розгляд апеляційної скарги, призначений на 02 лютого 2022 року. Судова повістка про виклик у судове засідання направлена за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача у повній відповідності до вимог статті 128 ЦПК України, ніякої іншої інформації щодо своєї адреси ані відповідач, ані її представник суду не надавали. Вказана представником відповідачем адреса: АДРЕСА_1 не має до відповідача жодного відношення і інформація про цю адресу до суду від відповідача належним чином не подавалася. Згідно даних ресурсу «Карти гугл» за даною адресою знаходиться багатоквартирний будинок, і відразу у всьому цьому будинку відповідач мешкати не може. У так званому «Повідомленні про розірвання договору про надання правничої допомоги б/н від 28 травня 2020 року» адреса відповідача вказана: АДРЕСА_2 . Ця обставина додатково свідчить про те, що адреса АДРЕСА_1 ніякого відношення до проживання чи місця знаходження відповідача не має.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 333/6471/19, витребувано справу з суду першої інстанції.

У червні 2022 року справа № 333/6471/19 надійшла до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 12 травня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги з таких підстав.

Відповідно до статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи(стаття 372 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У справі, що переглядається:

ухвалою Запорізького апеляційного суду від 13 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження (арк. спр. 229);

ухвалою Запорізького апеляційного суду від 14 вересня 2021 року справу призначено до розгляду на 02 лютого 2022 року з повідомленням сторін (арк. спр. 230);

за інформацією Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (арк.спр.13);

апеляційний суд направляв ОСОБА_2 повістку на 02 лютого 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 (арк. спр. 231, 233);

конверт з копією ухвали про відкриття апеляційного провадження та судової повістки на ім`я ОСОБА_2 повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (арк. спр. 241-245);

Згідно пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Щодо доводів касаційної скарги, що відповідач у своїх заявах, наданих суду першої інстанції, зазначала, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 , колегія суддів зазначає наступне.

Аналіз матеріалів свідчить, що судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя направлялися документи на зазначену відповідачем адресу: АДРЕСА_1 , однак, конверти повернулися з відмітками: «не повний адрес» (арк. спр. 40-42), «за неуказанням повної адреси, немає квартири, адресат не розшуканий» (арк. спр.46-47), «не повна адреса. В будинку 80 квартир. Адресат не розшуканий» (арк. спр. 84-85).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Згідно частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

За таких обставин доводи касаційної скарги стосовно того, що відповідача ОСОБА_2 належало повідомляти за адресою: АДРЕСА_1 , є безпідставними.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку про те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята без додержання норм процесуального права, а тому колегія суддіввважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, постанову апеляційного суду без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 411, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 02 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук