Ухвала

04 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 454/4279/20

провадження № 61-7236ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката Смолинця Василя Івановича, на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 04 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання недійсним права власності, скасування державної реєстрації та визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним вище позовом,

у якому просила суд:

- визнати право власності закритого акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (далі - ЗАТ АКБ «Львів») на нежитлове приміщення в АДРЕСА_1 в частині 1/2 частки недійсним;

- скасувати державну реєстрацію права власності за ЗАТ АКБ «Львів» на приміщення в АДРЕСА_1 , в частині 1/2 частки;

- визнати за позивачкою право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення в АДРЕСА_1 .

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 04 листопада 2021 року, залишеним без змін Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У березні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Смолинець В. І., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 04 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 22 квітня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху. Запропоновано заявникові подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу України, зазначивши у ній підстави касаційного оскарження, надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи та надатидокази сплати судового збору. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 06 червня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Смолинця В. І., на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 04 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року визнано неподаною таповернуто заявникові (провадження № 61-3204ск22).

У липні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Смолинець В. І., повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 04 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року.

1. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

До касаційної скарги заявником додано квитанцію про сплату судового збору від 30 травня 2022 року у розмірі 10 510 грн.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

«Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

(у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року,

в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 102,00 грн.

Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнання права власності недійсним, скасування державної реєстрації), яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн).

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину нежитлового приміщення), яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10 510 грн).

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характер (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України

«Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить

200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Заявником оскаржується рішення Сокальського районного суду Львівської області від 04 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року за результатами вирішення двох позовних вимог немайнового характеру (визнання права власності недійсним, скасування державної реєстрації) та однієї позовної вимоги майнового характеру (визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину нежитлового приміщення).

Верховний Суд звертає увагу заявника, що за подання касаційної скарги

в частині оскарження судових рішень щодо немайнових вимог необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 3 363,20 грн (1 681,60(840,80*2)*200%).

Подана касаційна скарга та зміст оскаржуваних судових рішень не містять відомостей щодо ціни позову, що унеможливлює визначення розміру судового збору в частині оскарження судових рішень щодо майнової вимоги.

Отже, враховуючи предмет спору, заявнику необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у відповідному розмірі, виходячи із дійсної вартості нерухомого майна, виходячи з 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, яка становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10 510 грн).

Судовий збір у розмірі 840,80 грн сплачувався за подання до суду позовної заяви майнового характеру у разі, якщо 1 відсоток ціни позову становив менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у розмірі 10 510 грн - якщо 1 відсоток ціни позову становив більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Верховний Суд враховує, що до касаційної скарги заявником додано квитанцію про сплату судового збору від 30 травня 2022 року у розмірі 10 510 грн.

2. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.

Питання про поновлення строку на касаційне оскарження заявником не порушується.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо

в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням відповідних доказів.

Таким чином, заявнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження

у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

3. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду,

в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Смолинця В. І., не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

4. Подана касаційна скарга також не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, на оригіналі касаційної скарги міститься розписка третьої особи - ОСОБА_2 про отримання копії касаційної скарги, водночас до касаційної скарги не додано копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів для останнього.

Отже, заявнику слід надати суду касаційної інстанції копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, а саме для ОСОБА_2 .

Таким чином, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, надіслати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги та її копії відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням обов`язкових підстав для такого оскарження та звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про

що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Смолинця Василя Івановича, на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 04 листопада 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник