Справа № 521/8374/22

Номер провадження:1-кп/521/1275/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ВСТУПНА ЧАСТИНА

03 серпня 2022 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді                                                         ОСОБА_1 ,

при секретарі                                                                 ОСОБА_2

за участю прокурорів                 ОСОБА_3 ,

                ОСОБА_4

захисника – адвоката                 ОСОБА_5

обвинуваченого                                                         ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в режимі відеоконфіренції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2022 року за номером 12022162470000587, відносно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, не маючого місця реєстрації, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 04 жовтня 2017 року Іллічівським міським судом Одеської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік; 05 липня 2018 року Іллічівським міським судом Одеської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років одного місяця позбавлення волі, звільненого 06 травня 2021 року у зв`язку із відбуттям строку покарання, притягується до кримінальної відповідальності Іллічівським міським судом Одеської області (кримінальне провадження № 1202216520000239 від 13 травня 2022 року, за ч. 4 ст. 185 КК України), притягується до кримінальної відповідальності Овідіопольським районним судом Одеської області (кримінальне провадження № 12021163160000261 від 01 серпня 2021 року, за ч. 2 ст. 185 КК України), обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який цього ж дня затверджено Верховною Радою України.

Також, строк дії воєнного стану продовжено на 30 діб Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022, який 15.03.2022 затверджено Верховною Радою України.

В подальшому, строк дії воєнного стану продовжено на 30 діб Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022, який 22.04.2022 затверджено Верховною Радою України.

12 травня 2022 року о 13 годині 30 хвилин у ОСОБА_6 , перебуваючого за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло. При цьому ОСОБА_6 визначив об`єктом свого злочинного посягання матеріальні цінності та речі, які могли знаходитись в квартирі АДРЕСА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в той же час і в тому ж місці, ОСОБА_6 , переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, діючи таємно, повторно, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії залишаться непоміченими, шляхом підбору ключа, відкрив вхідні двері та після чого проник до приміщення вказаної квартири. Далі, продовжуючи свої протиправні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , визначив предметом свого злочинного посягання мікрохвильову піч «LG digital» із наліпкою «69-7DE11310-000614» вартістю 1 466 гривень 66 копійок, яка належить ОСОБА_7 .

Далі, ОСОБА_6 таємно заволодівши мікрохвильовою піччю потерпілого, покинув приміщення вищевказаної квартири та зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши при цьому потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 1 466 гривень 66 копійок.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України, як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю підтвердив обставини викладені в обвинувальному акту. У вчиненому злочині розкаюється та просить суворо не карати. При цьому пояснив суду, що 12 травня 2022 року приблизно о 13 годині 30 хвилин перебуваючи по АДРЕСА_3 , шляхом підбору ключа він проник до квартири АДРЕСА_4 , звідки таємно викрав мікрохвильову піч. Злочин він вчинив, оскільки потрібні були грошові кошти для дружини, яку прооперували і їй необхідно було купити ліки.

На питання сторони обвинувачення, ОСОБА_6 повідомив, що грошові кошти йому були необхідні для проживання, оскільки на той час він ніде не працював. Він був обізнаний про те, що в Україні діє воєнний стан.

За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_6 кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Потерпілий ОСОБА_7  про дату, час та місце розгляду провадження сповіщений належним чином. Надав до суду заяву про проведення розгляду кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні та під час судового розгляду у його відсутність. Цивільний позов заявляти не буде.

Суд ухвалює вирок без дослідження будь-яких доказів обставин передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК України.

Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому  ОСОБА_6  суд, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами  кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного злочину й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

В якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_6 та встановлюючи ступінь його вини у вказаному злочині, суд дає оцінку не окремому вчинку обвинуваченого, а і його особистості, наскільки вона проявилася у злочинних діях, наскільки вона має нахили до скоєння правопорушень.

Даючи оцінку особистості обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_6 має повну загальну середню освіту, до затримання не працював, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має двох неповнолітніх дітей які зареєстровані на першу дружину. Має хронічне захворювання, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого. Неодноразово судимий за умисні корисливі злочини, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Суд вважає, що ОСОБА_6 на жаль схильний до вчинення кримінальних правопорушень. Про це свідчить те що, 04 жовтня 2017 року ОСОБА_6 був засуджений за вчинення умисних злочинів проти власності, до покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі, та звільнений від його відбування з випробуванням строком на один рік. Однак, навіть такий мінімальний строк не зміг вплинути на розумну поведінку обвинуваченого і він знову, 05 липня 2018 року був засуджений за корисливий злочин проти власності до досить суворого покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки один місяць. Будучи звільненим 06 травня 2021 року по відбуттю строку покарання, ОСОБА_6 знову вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності, що може свідчити лише про абсолютне зневажання закону і встановлених у суспільстві правил.

При призначенні покарання суд бере до уваги виступ прокурора у судових дебатах щодо покарання яке необхідно призначити обвинуваченому, позицію обвинуваченого та адвоката, обставини які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання тому приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 необхідно застосувати реальне покарання з ізоляцією його від суспільства у виді позбавлення волі в межах санкції, інкримінованої Особливої частини Кримінального кодексу України. Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме його особі.

Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК судом не встановлено, оскільки суд вважає, що особистість обвинуваченого, обставини кримінального правопорушення, свідчать про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі з реальним його відбуттям.

    Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд:

Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу, суд наголошує, що ухвалою суду від 06 липня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів. Ухвала суду про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 04 вересня 2022 року.

Оскільки підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів судом не встановлено, до набрання вироком законної сили, враховуючи вид покарання слід залишити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід без змін у вигляді тримання під вартою, як гарантію виконання вироку суду.

Питання щодо скасування арешту майна, суд приймає на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, відповідно до якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Речові докази – мікрохвильову піч «LG digital» із наліпкою «69-7DE11310-000614» - залишити у власника. Оскільки вказане майно під час досудового розслідування передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 , суд приймає рішення про залишення вказаного майна у останнього, як у власника; мобільний телефон «Meizu» сірого кольору – повернути ОСОБА_6 , ключі у кількості 9 шт., 2 магніти - брілки, фольга у кількості 10 шт., набір відмичок – після набрання вироку законної сили знищити.

Жодних цивільно-правових вимог у вказаному кримінальному провадженні не має.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, які пов`язанні з залученням експертів, відповідно до ст. ст. 118, 122, 126 КПК України, належить покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 .

Керуючись вимогами ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання у вигляді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_6 обчислювати з моменту набрання законної сили вироком суду.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_6 у строк покарання строк попереднього ув`язнення, а саме з дня затримання - з 12 травня 2022 року по день набрання законної сили вироком суду.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили, у вигляді тримання під вартою – вважати продовженим. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію, у випадку набрання вироком суду законної сили.

Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 13 травня 2022 року на мікрохвильову піч «LG digital» із наліпкою «69-7DE11310-000614», мобільний телефон «Meizu» сірого кольору, ключі у кількості 9 шт., 2 магніти - брілки, фольга у кількості 10 шт., набір відмичок.

Скасувати заборону накладену ухвалою слідчого судді у вигляді заборони відчужувати та розпоряджатись вказаним майном.

Речові докази: мікрохвильову піч «LG digital» із наліпкою «69-7DE11310-000614» – необхідно повернути ОСОБА_7 . Оскільки вказане майно під час досудового розслідування передано на відповідальне зберігання потерпілому, суд приймає рішення про залишення вказаного майна у останнього, як у власника; мобільний телефон «Meizu» сірого кольору – після набрання вироку законної сили повернути ОСОБА_6 , або його уповноваженому представнику; ключі у кількості 9 шт., 2 магніти - брілки, фольгу у кількості 10 шт., набір відмичок – після набрання вироку законної сили знищити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальній сумі 6178 гривень 32 копійки.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя                                                         ОСОБА_1