Справа № 22-794 2009 р.                           Головуючий у 1 Інстанції - О.В. Куценко

Категорія      79                                           Доповідач - О.Л.Дуковський

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

7 квітня 2009 року

Колегія суддів судової платати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

         Головуючого - Вербицького В.С.

         Суддів - Дуковського О.Л., Єгорової С.М.

         При секретарі - Демешко Л.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського  районного суду м. Кіровограда від 17 грудня  2008 року.

         Заслухавши доповідача, сторони та їх  представників, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати,-

ВСТАНОВИЛА:

         ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 в якому просила зобов'язати відповідача дозволити виїзд за кордон неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1до його неповноліття.

          Зазначила, що є бабусею дитини мати якої померла у ІНФОРМАЦІЯ_2. З відповідачем вона була розлучена з 2001 року.

          Виїзд дитини до Польщі сприятиме розвитку та оздоровленню дитини, тому відмова батька надати такий дозвіл є необґрунтованою, безпідставною та порушує права дитини.

          Суд, позов задовольнив. Дозволив виїзд неповнолітнього за кордон за відсутністю згоди відповідача.

          В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. В ній відповідач зазначає, що висновки суду суперечать вимогам Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян України»,  а також положення Сімейного кодексу України.

         Обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню,  рішення суду скасуванню з відмовою в задоволенні позовних вимог.

     Відповідач є батьком ОСОБА_3. - ІНФОРМАЦІЯ_1народження.

     Згідно ст.151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на виховання дитини. Крім цього відповідача суд батьківських прав не позбавляв, а позивачка не є опікуном ОСОБА_3.

      Тому згідно ст.154 СК України батьки мають право звертатися до суду, інших органів державної влади за захистом прав та інтересів дітей.

      В даному випадку позивачка не довела в чому порушені права дитини, якщо вона не виїде за кордон, а також не підтвердила правового статусу який дає її право звернення до суду з даним позовом.

      Судом також не взято до уваги, що згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» виїзд за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду лише для неповнолітнього громадянина України.

      А відповідно до положень ст.6 СК України, неповнолітньою вважається дитина у віці від 14 до 18 років.

      Враховуючи те, що на момент розгляду справи дитина досягла віку 10 років її слід вважати малолітньою і перетинати кордон вона може лише у супроводі батьків. Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що в позові ОСОБА_2. необхідно відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю вимог.

     Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313. 314, 316, 319, ЦПК України, колегія суддів, судової палати,-      

РІШИЛА:

         Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. 

         Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 грудня 2008 року - скасувати.

          В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон - відмовити.  

         Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий     

Судді