Судове рішення #4797777
П О С Т А Н О В А

 

 

          П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

          І м е н е м   У к р а ї н и

 

27.02.09                                                                                                                          м. Ужгород

 

            Суддя апеляційного суду Закарпатської області Гошовський Г.М. при секретарі Приймич В.В., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1., його захисника - адвоката ОСОБА_2., представника потерпілого - ОСОБА_3. розглянув справу, в якій ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, приватний підприємець, притягався до адміністративної відповідальності на підставі ст.124 КпАП України.

 

            В протоколі про адміністративне правопорушення № 162426 (а.с.1) зазначено, що ОСОБА_1. 21.08.08 приблизно о 14 годині 30 хвилин, навпроти будинку № 26 по вул. Пушкіна в м. Мукачеві, керуючи автомобілем «Volvo»-580 НОМЕР_1, під час руху заднім ходом порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху і допустив зіткнення з автомобілем «Daewoo Lanos» внаслідок чого було пошкоджено  транспортні засоби.

 

Суд першої інстанції, розглянувши справу, дійшов такого ж висновку, постановою від 20.12.08 визнав ОСОБА_1. винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, проте провадження в справі закрив у зв'язку з закінченням на момент її розгляду строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

 

В апеляції порушується питання про скасування постанови суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд. Апелянт посилається на те, що справу розглянуто за його відсутності, без належного повідомлення про час і місце розгляду, а висновок про порушення ним п. 10.9 Правил дорожнього руху не відповідає фактичним обставинам справи та не грунтується на доказах. Стверджує, що автомобіль «Daewoo Lanos» повернув праворуч до обраного його водієм місця зупинки після того, як він, автомобілем  «Volvo»-580, розпочав рух заднім ходом на це ж місце.

 

Заслухавши пояснення апелянта та його захисника, які підтримали апеляцію, пояснення представника потерпілого, який вважав постанову судді законною, обгрунтованою та просив залишити її без змін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що вона підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

 

Згідно ст.245, 252 КпАП України завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов'язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом. Оцінка доказів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, також має грунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, на підставі закону.

Відповідно до ч.1 ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ці вимоги у справі не додержані.

З протоколу судового засідання (а.с.30-32) вбачається, що ОСОБА_1. брав участь у розгляді справи до призначення в ній автотехнічної експертизи. В подальшому її розглянуто за його відсутності, а даних про його своєчасне сповіщення про час і місце розгляду в ній немає. Тому постанова суду першої інстанції підлягає до скасування.

З пояснень ОСОБА_1. (а.с.8), у тому числі в судовому засіданні, вбачається, що рух заднім ходом він розпочав з метою подальшого безпечного виїзду з-за автомобіля, який стояв попереду, дуже повільно і після того, як включив  аварійну світлову сигналізацію, переконався в його безпечності та відсутності перешкод. У цей час автомобіль «Daewoo Lanos» із зустрічного напрямку, на випередження, без подачі сигналу світловим покажчиком повороту здійснив поворот праворуч, внаслідок чого сталось зіткнення.

Ці пояснення наявними в справі доказами не спростовано і узгоджуються з даними огляду обох транспортних засобів, показаннями очевидців події - свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_7.. Зокрема, згідно протоколів огляду (а.с.6,7), в обох транспортних засобів деформовано задні бампери справа, а у «Daewoo Lanos», окрім цього, заднє праве крило. З пояснень свідків вбачається, що зіткнення сталось коли обидва автомобілі рухалися на одне й те ж місце: «Volvo»-580 заднім ходом, а  «Daewoo Lanos»,  повертаючи праворуч.

Згідно первісному поясненню ОСОБА_8. (а.с.10) зіткнення транспортних засобів сталося після того, як він закінчив маневр, однак таке пояснення не узгоджується з жодним іншим доказом і тому апеляційним судом відкидається. У судовому засіданні ОСОБА_8. пояснив, що зіткнення сталось під час руху його автомобіля, а того, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1. рухається заднім ходом, він не бачив.

Згідно висновку автотехнічної експертизи (а.с.40-42) дії ОСОБА_1. можуть бути визнані такими, що не відповідають вимогам Правил дорожнього руху за умови, що він почав рух заднім ходом лише тоді, коли водій ОСОБА_8. вже приступив до виконання маневру повороту праворуч - паркування біля правого тротуару.  

З протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення в судовому засіданні інспектора ДПС ВДАІ ОСОБА_9. (а.с.31) і постанови суду першої інстанції (а.с.44-45) вбачається, що уповноважена особа органу внутрішніх справ складаючи протокол, і суддя в постанові виходили саме з цього припущення. Отже, ними не враховано, що згідно п.10.1 Правил дорожнього руху перед будь-якою зміною напрямку руху кожний водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не з'ясовано черговості дій обох водіїв, які призвели до зіткнення транспортних засобів, чи відповідали вони зазначеним вимогам, а пояснення водіїв -  іншим доказам, хто з водіїв створив небезпеку для руху іншого і чи мав останній об'єктивну можливість її виявити.

Без цього встановити , чи мало місце адміністративне правопорушення і чи винен у ньому саме ОСОБА_1. неможливо. Наведене свідчить про те, що суддя прийняв до розгляду неналежно складені матеріали, розглянув справу однобічно і вирішив її неправильно.

На підставі викладеного апеляційний суд приходить до переконання, що наявність адміністративного правопорушення, про яке йдеться в даному протоколі, не встановлена.

Що стосується прохання апелянта про направлення справи на новий розгляд, то воно не підлягає до задоволення, оскільки прийняття такого рішення апеляційним судом статтею 294 КпАП України не передбачено.

Окрім цього, згідно п. 7 ст. 247 КпАП України, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчився строк, передбачений ст. 38 цього Кодексу, провадження в ній підлягає закриттю. У даній справі цей строк закінчився 21.11.08.

 

Тому, керуючись  ст. ст. 247, 294 КпАП України, апеляційний суд

 

 

 

                                                         П О С Т А Н О В И В        :

 

апеляцію ОСОБА_1. задовольнити частково, постанову судді Мукачівського міськрайонного суду від 20.12.08 щодо ОСОБА_1 у справі в якій він притягався до адміністративної відповідальності на підставі ст.124 КпАП України, скасувати, провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

 

            Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

 

 

Суддя апеляційного суду                                                                             Г.М.  Гошовський     

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація